Loading AI tools
російський багатоцільовий винищувач З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Су-35 (Су-27М, заводський шифр Т-10М) (за кодифікації НАТО: Flanker-E) — радянський/російський багатоцільовий винищувач четвертого покоління[1][2]. Розроблений в ДКБ Сухого як подальший розвиток Су-27. Генеральний конструктор Су-35 — Михайло Петрович Симонов. Перший політ здійснений 28 червня 1988 року (прототип Т-10М-1). Виліт першого серійного літака відбувся 1 квітня 1992 року. У першій половині 1990-х років було випущено 12 прототипів, згодом програма була припинена на користь розробки Су-37 (згодом і ця програма була згорнута у зв'язку з катастрофою дослідного екземпляра). У 2005 році вирішено відновити розроблення Су-35, оновлений винищувач одержав індекс Су-35БМ. Серійний винищувач для ПКС Росії має назву Су-35С.
Су-35 | |
---|---|
Су-35 | |
Перший політ: | Су-27М: 28 червня 1988 Су-35С: 19 лютого 2008 |
Прийнятий на озброєння: | 12 лютого 2014 |
Розробник: | ДКБ Сухого |
Виробник: | КНААПО |
Всього збудовано: | 124 станом на серпень 2021 |
Роки виробництва: | Су-27М: 1987—1995 Су-35С: 2007–нині |
Базова модель: | Су-27 |
Модифікації: | Су-35БМ Су-37 |
Конструктор: | ДКБ Сухого |
Екіпаж: | 1 особа |
Крейсерська швидкість: | 800–950 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 2500 км/год |
Бойовий радіус: | 1600 км |
Довжина: | 22,18 м |
Висота: | 6,43 м |
Споряджений: | 25700 кг |
Двигуни: | АЛ-31Ф, АЛ-35МЛ |
Гарматне озброєння: | 1 × 30-мм авіаційна гармата ГШ-30-1, 150 патронів |
Маса підвісних елементів: | 8000 кг |
Су-35 у Вікісховищі |
Модифікації Су-35 (в порядку їх появи):
За ідеєю конструкторів, літак увібрав у себе найкраще, що було досягнуто на Су-30МК і Су-37. І це сталося — за проектом Су-35УБ відрізнявся від Су-30МКК двигунами, наявністю ПГО і досконалішої бортової РЛС, а від Су-30МКІ — двигунами і кілями збільшеної висоти, товщини і площі (як на Су-35 і Су-30МКК), що дозволяло збільшити дальність польоту в порівнянні з Су-30МКІ. Встановлення досконалішого обладнання, зокрема, бортову РЛС Н011М, дозволить застосовувати на Су-35УБ всю номенклатуру серійних і перспективних ракет і бомб класів «повітря — повітря» і «повітря — поверхня».
Літак має 12 точок підвіски озброєння, оснащений системою дозаправлення паливом у повітрі і найсучаснішою авіонікою.
Цікаво, що вперше на КНААПО проектування Су-35УБ і випуск робочих креслень велися зі значним використанням комп'ютерних технологій. Перший політ дослідного літака відбувся у 2000 році. Очікується, що після проведення першого циклу заводських льотних випробувань нову дослідну машину продемонструють на одному з міжнародних авіасалонів у 2001 році.
1 листопада 2000 південнокорейські льотчики завершили в підмосковному Жуковському льотні випробування багатоцільового винищувача Су-35. Всебічну оцінку Су-35 проводила група з 5 південнокорейських льотчиків, які зробили протягом місяця 18 польотів на двомісному навчально-бойовому винищувачі Су-35УБ. Разом з ними в повітря піднімалися льотчики-випробувачі «ДКБ Сухого» Ігор Вотінцев, В'ячеслав Авер'янов та Ігор Соловйов. У ході випробувань порівнювалися заявлені АНПК «Сухой» ЛТХ літака з його реальними пілотажними можливостями.
Цей літак був показаний в російському фільмі «Дзеркальні війни. Віддзеркалення перше» — у зйомках використовувався літак Су-35УБ, № 801.
Т-10БМ — оновлений Су-35. На відміну від більш ранніх Су-35, у Су-35БМ відсутнє переднє горизонтальне оперення і посилений планер, а також повністю замінена авіоніка літака. На прототипи і серійні літаки встановлюються нові двигуни «Виріб 117с» покоління 4 + +, що дозволяють літаку розвивати надзвукову швидкість без використання форсажу. Двигуни оснащені керованим вектором тяги, що, за словами Михайла Погосяна, незважаючи на відсутність переднього горизонтального оперення, має наблизити маневрені можливості машини до рівня Су-37. Перший політ 19 лютого 2008 року, серійне виробництво почалося в 2010 році, до 2015 замовлено 48 літаків[8].
Цей розділ потребує доповнення. |
дата | приналежність | місце | жертви | подробиці | |
---|---|---|---|---|---|
1 | 26.04.2009 | ВПС Росії | Хабаровський край | — | технічна несправність[9] |
2 | 31.12.2017 | ПКС Росії | Латакія, Сирія | — | знищений мінометним обстрілом по авіабазі «Хмеймім»[10] |
3 | ПКС Росії | Латакія, Сирія | — | ||
4 | 04.09.2020 | ПС КНР | Гуансі, КНР | — | відомо про ймовірну катастрофу Су-35[11] |
5 | 31.07.2021 | ПКС Росії | Сахалінська область | — | технічна несправність[12] |
Втрати під час вторгнення в Україну | |||||
6 | 04.03.2022 | ПКС Росії | Чернігів, Чернігівська область | — | збитий з ПЗРК «Ігла-1»[13] |
7 | 24.03.2022 | ПКС Росії | Ізюм, Харківська область | 1 полонений | збитий в бою, відео опубліковане 28.03.22[14] |
8 | 03.04.2022 | ПКС Росії | 1 полонений | збитий з землі[15][16] | |
9 | 19.07.2022 | ПКС Росії | Нова Каховка, Херсонська область | — | збитий у ході бойових дій[17][18][19] |
10 | 04.02.2023 | ПКС Росії | Херсонська область | — | відео із збитим раніше Су-35С оприлюднене 04.02.23[20][21][22] |
11 | 13.05.2023 | ПКС Росії | Брянська область | 2 загиблих | знищений у небі Стародубщини[23][24][25] |
12 | 21.05.2023 | ПКС Росії | Чорне море | 2 загиблих | знищено літак Су-35 під час здійснення ним авіабомбових ударів[26][27][28] |
13 | 29.09.2023 | ПКС Росії | Токмак, Запорізька область | 1 загиблий | в ніч з 28 на 29 вересня російська ППО збила свій винищувач Су-35С[29] |
14 | 06.10.2023 | ПКС Росії | поблизу Маріуполя, Донецька область | — | збитий російською ППО[30] |
15 | 17.02.2024 | ПКС Росії | Донецька область | пілот вижив згідно публікаціями у російських ЗМІ[31] | заявлене українською стороною знищення (1 з 3) підтверджене публікаціями у російських ЗМІ[31] |
16 | 19.02.2024 | ПКС Росії | Азовське море | 1 загиблий |
3 серійних машини передано в 1996 році, 2 передсерійні передані в 2003 році зі складу ДКБ Сухого. Всі літаки Су-35 Військово-повітряних сил Росії в наш час[коли?] знаходяться у складі авіаційної групи вищого пілотажу «Російські витязі».
У травні 2009 року голова уряду Росії Володимир Путін заявив, що до 2015 року для ВПС Росії буде вироблено 48 оновлених винищувачів Су-35С[41]. Контракт на поставку у війська 48 літаків Су-35С Міноборони РФ підписало на МАКС-2009[42].
Контракт на поставку 48 винищувачів був оголошений у 2009 році та виконаний в кінці 2015-го, тоді ж був підписаний другий контракт ще на 50 літаків, який був виконаний наприкінці 2020 року[32].
31 липня 2021 року відбувся курйозний інцидент з Су-35С зі складу 23-го винищувального авіаційного полку ВКС Росії на аеродромі Комсомольська-на-Амурі. Винищувач розбився на Сахаліні як безпілотний літальний апарат, що набрав майже 13 км висоти та літав до закінчення палива 1 годину 13 хвилин, після чого впав[43].
4 березня 2022 року в боях за Чернігів на околицях міста за допомогою ПЗРК «Ігла-1» 1985 року випуску капітан Чижиков Сергій став першим, хто збив Су-35. 26 грудня 2022 року у ЗСУ заявили, що Росія планує обміняти дві ескадрильї літаків Су-24 та Су-35 на дешеві дрони Shahed, оскільки не може застосовувати свою авіацію в українському небі[44].
13 травня 2023 року літак Су-35 зазнав катастрофи в результаті збиття неподалік російсько-українського кордону поблизу с. Шкрябіне Стародубського району Брянської області (РФ), пілот — загинув[45][46]. 27 листопада 2023 року командування ПС ЗСУ підтвердило, що Су-35, а також два Мі-8МТПР-1, один Мі-8 і один Су-34 були збиті українськими підрозділами ЗРК Patriot за п'ять хвилин «завдяки нестандартним рішучим діям» у рамках «блискучої операції під керівництвом командувача Повітряних сил»[47]. Також повідомлено про збиття ЗРК Patriot ще одного Су-35 на Чорним морем біля Одеси «через деякий час після подій у Брянській області»[47].
Восени 2022 року командувач Повітряними силами Ірану повідомив про рішення віддати перевагу придбанню Су-35 перед запланованим раніше Су-30[48].
Наприкінці грудня 2022 року були поширені повідомлення західної розвідки про плани росії передати Ірану винищувачі Су-35 в обмін на військову допомогу. Адміністрація Президента США Джозефа Байдена звинуватила Росію в наданні передової військової техніки Ірану, включно з системами протиповітряної оборони, гелікоптерами та винищувачами[48].
Нарешті, 18 квітня 2023 року стало відомо про прибуття перших трьох літаків до Ірану[48][49].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.