Loading AI tools
радянська і російська авіаційна ракета З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Х-59 (рос. «Овод» (укр. Овід), виріб Д-9, за кодифікацією НАТО AS-13 Kingbolt) — радянська і російська високоточна авіаційна ракета класу «повітря-поверхня» середнього радіусу дії.
| Х-59 «Овод» | |
|---|---|
 ракета Х-59МЭ на МАКС-2007 | |
| Тип | ракета класу «повітря — поверхня» |
| Походження | Радянський Союз |
| Історія використання | |
| На озброєнні | з 1980 (1982), на озброєні |
| Оператори |  Росія КНР Індія |
| Історія виробництва | |
| Розробник |  СРСР →  Росія МКБ «Радуга», НИИЭП[1] |
| Розроблено | з 1975 — |
| Виробник | СРСР СмАЗ[2], ДМЗ[3] Росія КТРВ |
| Вартість одиниці | ₽16 млн на 2010 рік[4] |
| Варіанти | Х-59М Х-59МК Х-59М2 Х-59МК2 |
| Характеристики | |
Х-59 у Вікісховищі | |
Призначена для ураження важливих наземних та надводних об'єктів противника, прикритих ППО, що візуально виявляються оператором у будь-який час вдень у простих метеоумовах, а також різновиди для вседобового та протикорабельного застосування.
Розробка керованої ракети Х-59 виконувалася МКБ «Радуга». Льотно-конструкторські випробування ракет X-59 «Овод» проведені в 1975—1977 роках у Державному льотно-випробувальному центрі[en] (Ахтубінськ).
Державні випробування X-59 були закінчені в 1979 році, на озброєння комплекс у складі винищувача-бомбардувальника Су-24М, контейнера управління і двох ракет Х-59 був прийнятий в 1980 році. Також «Оводом» оснащувалися одномісні винищувачі-бомбардувальники Су-17М, такий комплекс отримав найменування Су-17М4. Х-59 у складі Су-17М4 був прийнятий на озброєння в 1982 році, але через припинення серійного випуску Су-17, основним носієм Х-59 був Су-24М.
Зараз модифікації Х-59 виробляються та модернізуються корпорацією «Тактичне ракетне озброєння»[5], до якої входить МКБ «Радуга».
За даними різних джерел:[10][11][12][13][14][15].
| Х-59 | Х-59М | Х-59М2 | Х-59МК | Х-59МК2 | Х-59МК2 («оновлена») | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Довжина, м | 5,37 | 5,7 | 5,7 | 5,7 | 5,7 | 4,2 | |
| Розмах крила, м | 1,26 | 1,3 | 1,3 | 1,3 | 1,3 | 2,45 | |
| Діаметр, м | 0,38 | 0,38 | 0,38 | 0,38 — 0,42 | 0,38 — 0,42 | 0,4×0,4 (у похідному положенні) | |
| Стартова маса, кг | 760—790 | 930 | 960 | 930 | до 900 | 770 | |
| Бойова частина | проникна фугасно-кумулятивна, касетна або ядерна (варіант для Ту-160 розробки «РФЯЦ-ВНДІЕФ»[16] | ||||||
| Маса БЧ, кг | Проникної | 148 | 320 | 320 | 320 | 320 | 310 |
| Касетної | - | 280 | 283 | 283 | 283 | 310 | |
| Двигун | двоступінчастий РДТП | стартовий РДТП,
маршовий ТРДД РДК-300, Р95ТП-300БТ або ТРДД-50АТ |
РДК-300, Р95ТП-300БТ,
ТРДД-50АТ або ТРДД-50Б |
ТРДД-50Б (Виріб 37-04) | |||
| Система управління та наведення | інерційна + телекомандна через
ракету з можливістю захоплення цілі ТГСН |
радіокомандне +
активне радіолокаційне самонаведення |
БИНС + супутникова + | БІНС + супутникова +
електронно-оптична | |||
| КІВ, м | 2-3 | 2-3 | 3-5 | 3-5 | |||
| Швидкість ракети | 900—1050 км/год | М = 0,72-0,88 | М = 0,72-0,88 | 900—1050 км/год | 900—1050 км/год | 750—1000 км/год | |
| Найбільша дальність пуску, км | 40-45 | 115 | 115 | 285 по цілі типу
«есмінець», «крейсер» |
285 | 290 | |
| Найменша дальність пуску, км | - | 10-15 | - | 5-25 | - | - | |
| Висота польоту, м | 15, 50-1100 | 7, 50, 100, 200, 600 або 1000 | 4-7, 10-15 | 50-300 | 50-300 | ||
| Висота пуску, м | - | 200-5000 | 200-5000 і більше | 200-11000 | 200-11000 | 200-11000 | |
| Сектор пуску | 360 ° | 360 ° | 360 ° | ±45° | ±45° | ±45° | |
| Швидкість носія, км/год / М | 600—1100 / 0,5-0,9 | ||||||
Ракети Х-59М використовувалися в ході бойових дій у Чечні для знищення укриттів та складів противника у горах[17]. Клімат Північного Кавказу наклав серйозні обмеження застосування високоточної зброї — погані метеоумови, туман і слабка видимість призводили до зриву наведення в лісистих горах і засніжених ущелинах. Наприклад, за весь грудень 1994 року в Чечні було всього 2 дні із ясною погодою, коли було можливо використати всі можливості високоточної зброї[18]. Від застосування ракет Х-59 відмовилися після чотирьох пусків.
Стало відомо що у лютому 2018 року під час військових випробувань ракет Х-59МК2 були виконані бойові пуски ракет в Сирії з літаків-носіїв Су-57.[19]
3 квітня 2022 року під час широкомасштабного російського вторгнення російські війська завдали удару ракетою Х-59 по розташованому в селі Костянтинівка елеватору компанії ТОВ «Баловнянська виробнича база» (ТОВ «Костянтинівський елеватор», група компаній ПАЕК), почалась пожежа на площі 1600 м², яку вдалось загасити. Минулось без жертв, але роботу підприємства було заблоковано[20][21][22].
За даними видання Defense Express, 8 та 15 квітня 2022 року для пуску ракети цього типу по об'єктах в Полтавській, Кіровоградській області та порту Одеси було використано найсучасніший російський винищувач Су-57[23][24].
26 травня 2022 року, зенітним ракетним підрозділом української ППО збита ракета Х-59[25].
29 травня 2022 року, у небі над Донбасом знищено дві російські ракети Х-59МК[26].
30 травня 2022 року повідомлялося про знищення Х-59МК на Донеччині[27][28].
2 червня 2022 року, український комплекс С-300ПТ знищив Х-59МК[29].
28 серпня 2022 року, ракетою Х-59 знищено громадську вбиральню на околиці Нововоронцовки Херсонської області[30].
4 вересня 2022 року збито російську ракету Х-59 (запущену з Су-35) над Миколаївщиною[31].
10 вересня 2022 року збито російську ракету Х-59 над Дніпропетровською областю[32].
26 вересня 2022 року, ракетою X-59 обстріляний аеропорт Кривого Рогу; за словами голови ОВА, інфраструктура летовища знищена[33].
27 жовтня 2022 року, одну ракету X-59 збито над Дніпропетровською областю[34].
6 грудня 2022 року, військові рф випустили ракету Х-59 по селу Новотаврічеське Запорізької області. Від влучання відбулося займання житлової та господарчої будівель[35].
22 грудня 2022 року, у небі над Миколаївською областю було збито російську ракету Х-59[36].
23 січня 2023 року, за повідомленням Командування ПС ЗСУ, в період часу 10:00-16:00 зенітними ракетними підрозділами знищено два російські штурмовики Су-25, ударний вертоліт Ка-52, дві керовані авіаційні ракети Х-59 і БПЛА ОТР «Орлан-10».
21 березня 2023 року, згідно з повідомленням Повітряних Сил ЗС України, російські окупанти близько 19:40 атакували Одеську область чотирма ракетами Х-59. Зліт ворожих літаків Су-35 здійснювався з аеродрому «Бельбек» у Криму. У небі над областю 2 ворожі ракети вдалося збити, ще 2 — влучили в триповерховий будинок на території монастиря в м. Одесі, відомо про чотирьох поранених[37][38][39].
12 березня 2024 року, ракета х-59 (модифікація уточнюється) влучила в будинок в місті Кривий Ріг. Відомо про два влучання (жителі чули в той день 3 вибухи, ймовірно ППО та уламки полетіли на Східний 1 та 1-шу дільницю). В той момент тривога почалась о 18:09, телеграм канали дали інформацію про ракету о 18:36 з текстом "⚡️Керована авіаційна ракета, імовірно Х-59 в напрямку Кривого Рогу!", в ці ж хвилини ракета і прилетіла. На даний час відомо про 5-х загиблих та більше 50 потерпілих, з них близько 10 дітей. Подивитись детальніше можна на сайті Факти та New Voice.
8 квітня 2024 року близько 21.00, російські війська ракетою Х-59 завдали удар по гуртожитку в Полтавській громаді: 1 людина загинула, кількість постраждалих-16 людей, з них четверо — діти. [40]
17 червня, під час повітряної тривоги, окупанти влучили в цивільну інфраструктуру в Полтавській громаді. За інформацією ОВА, внаслідок атаки є постраждалі люди та пошкоджені будинки. [41]
Росія — країна-виробник
Алжир — в 2011-м році планувалося постачання ракет Х-59МЭ на суму ~$6 млн[42];
Венесуела 
Індія [43]
КНР[43]
Малайзія 
В'єтнам СРСР — у зв'язку з розпадом, ракети перейшли у власність країн учасників СРСРSeamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
