Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Х-35 «Звезда» (укр. «Зірка», «Виріб 78», Індекс ГРАУ — «3М24»; код НАТО AS-20 «Kayak»/SS-N-25 «Switchblade») — радянська, російська турбореактивна дозвукова крилата[3] протикорабельна ракета. Може бути запущена з літаків, гелікоптерів, надводних кораблів (ракетний комплекс 3К24 «Уран») і берегових мобільних ракетних комплексів (3К60, «Бал», код НАТО — SSC-6 «Sennight»). Призначена для знищення кораблів водотоннажністю до 5 000 тонн[4]. Корабельні та берегові версії запускають за допомогою стартового прискорювача.
Х-35 (виріб 78) | |
---|---|
Протикорабельна ракета Х-35Е. Крило у складеному стані. МАКС-2009 | |
Тип | малогабаритна тактична протикорабельна ракета |
Походження | Росія |
Історія використання | |
На озброєнні | з 1999, на озброєні |
Оператори | див. Оператори |
Історія виробництва | |
Розробник | СРСР ОКБ Зірка / КБМ(М) * → Росія Корпорація «Тактичне ракетне озброєння» |
Розроблено | з 1973[1] |
Виробник | Росія КТРВ |
Вартість одиниці | ₽15 млн на 2010 рік[2] |
Варіанти | Х-35Е (3М-24Е) Х-35У Х-35В |
Характеристики | |
Х-35 у Вікісховищі |
Роботи над створенням Х-35 «Звезда» розпочато в 1983 році постановою Ради Міністрів СРСР і ЦК КПРС СРСР про озброєння кораблів середньої тоннажу.
Ракета Х-35 є дозвуковою зброєю звичайної аеродинамічної конфігурації з хрестоподібними крилами та оперенням та напівзануреним повітрозабірником. Силовою установкою є турбовентиляторний двигун. Ракета наводиться до своєї цілі на кінцевому відрізку траєкторії за допомогою команд, що надходять від активної радіолокаційної головки самонаведення та радіовисотоміра.[4]
Дані цілевказівки можуть ввести в ракету з літака-носія, корабля або зовнішніх джерел. Дані польотного завдання вводять у систему управління ракетою після введення координат цілі. Інерційна система керує ракетою в польоті, стабілізує її на заданій висоті та направляє в зону розташування цілі. На певній дальності від цілі головка самонаведення вмикається для пошуку, захвату та відстеження цілі. Потім інерційна система управління повертає ракету на ціль і змінює висоту її польоту на надзвичайно малу. На цій висоті ракета продовжує процес наведення за даними, що надходять від головки самонаведення та інерційної системи керування, доки вона не влучить у ціль.
Х-35 можуть застосовувати в добрих і несприятливих погодних умовах, при хвилюванні моря до 5-6 балів, удень і вночі, під вогнем і радіоелектронною протидією противника. Її аеродинамічна конфігурація оптимізована для високої дозвукової швидкості надмалої висоти польоту, щоб забезпечити характеристики зниження помітності ракети. Ракета має низьку ЕПР завдяки малим розмірам, можливості надмалої висоти польоту та спеціальному алгоритму наведення, що забезпечує високобезпечні режими роботи активного радіолокаційного самонаведення.
Її активна радіолокаційна ГСН АРГС-35 працює як у режимах одиночного, так і багаторазового запуску ракет, захоплюючи та фіксуючи цілі на максимальній дальності до 20 км.[5] Нова радіолокаційна система самонаведення була розроблена Радар ММС[6] і замінить існуючу радіолокаційну систему пошуку АРГС-35E у X-діапазоні.[7]
[5][8] | Х-35 | Х-35У |
---|---|---|
Довжина: Корабель / Сухопутний / Гертоборний Літак |
3,85 м | |
Діаметр | ||
Розмах крил | ||
Вага: корабель/наземний Літак Геліборн |
620 кг 520 кг 610 кг |
670 кг 550 кг 650 кг |
Наведення | Інерційний, активний радар | Інерційна, супутникова навігація, активний/пасивний радар |
Діапазон | 130 км | 7-260 км |
Дальність шукача | 20 км | 50 км |
Швидкість | 0,8 Мах | 0,8-0,85 Мах |
Крейсерська висота Висота терміналу |
10–15 м 4 м | |
Боєголовка | 145 кг HE пенетратор | 145 кг проникаючий фугас |
Ракета Х-35 надійшла на озброєння у 2003 році. У липні 2003 року створена «Корпорацією тактичних ракет» система пройшла державні випробування та почала надходити на озброєння кораблів ВМФ Росії. Загальноприйнято, що за критерієм «економічність» «Уран-Е» є однією з найкращих систем у світі.[9] Її також придбала Індія. Берегова ракетна система «Бал» показала чудові результати на державних випробуваннях восени 2004 року і прийнята на озброєння у 2008 році[10]. Випробування модернізованої ракети Х-35УЕ були завершені станом на червень 2021 року[11]
Система «Бал» має чотири самохідні пускові установки, кожна з яких несе вісім ракет, що становить 32 ракети в залпі, плюс перезарядки для ще однієї хвилі. Пускова установка може розташовуватися на відстані до 10 км від узбережжя і вражати цілі на дальності до 120 км.[12] В даний час система «Бал» оснащена модернізованою версією Х-35Е, збільшуючи дальність стрільби до 300 км.[13][14]
На IMDS 2019 вперше представили нову версію російської системи берегової оборони Бал-Е. Чотиритрубна «Рубіж-МЕ», призначена для експортного ринку, базується на шасі Камаз 63501 8×8, яке компактніше МЗКТ-7930 оригінального «Бал-Е».[15][16]
Як повідомило 19 жовтня 2021 року інформаційне агентство ТАСС, нова ракета берегового ракетного комплексу «Бал», розроблена та виготовлена корпорацією Tactical Missile Armament Corporation (KTRV), дозволить вражати цілі на відстані понад 500 км. Нові можливості комплексу зробили його порівнянним за дальністю та можливістю ведення вогню по землі з ракетним комплексом «Бастіон» за допомогою надзвукової ракети «Онікс», повідомило джерело в ОПК.[17]
Рано-вранці 23 квітня 2022 року війська РФ обстріляли ракетою Х-35 з берегового комплексу «Бал» місто Миколаїв[18].
Ракети Х-35 та П-800 з відповідних берегових ракетних комплексів російський агресор неодноразово застосовував для знищення інфраструктури зберігання та експорту аграрної продукції з України[19].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.