Прискорювач (ракетобудування)

Прискорювач (у ракетобудуванні) — додатковий реактивний пристрій, зазвичай одноразовий, який відкидають після вичерпання палива, а вмикають під час старту ракети, а також, часто, літака або БЛУ, для прискорення його розгону або скорочення розбігу під час злету. Найчастіше роблять у вигляді твердопаливної одноразової ракети з потужним імпульсом і нетривалим часом горіння, однак, як наприклад, на космічній багатооразовій системі Спейс Шаттл може бути практично повноцінним першим ступенем, який використовують після перезарядки новим пальним до 10 разів.

Прискорювач
Початкова точка маршруту	стартовий комплекс
Прискорювач у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Прискорювач.

Твердопаливний ракетний прискорювач (праворуч) поруч із ракетою Delta II (синя). Два прискорювачі (білі) вже встановлені

Недоліком твердопаливних прискорювачів є неможливість керування процесом горіння, а також відключення, пожежо- та вибухонебезпечність. Переваги — простота конструкції, можливість тривалого зберігання в заправленому стані та відносна дешевизна.

Несправність ущільнювального кільця корпусу бокового прискорювача МТКК Спейс Шаттл стала причиною загибелі космічного човна «Челленджер» 28 січня 1986.

Див. також

• Твердопаливний ракетний двигун