Родинні корені Дідушицьких походять від руських бояр Дідушичів, які оселилися на Стрийщині у XVст. Сьогодні біля Стрия є два села— Великі Дідушичі та Малі Дідушичі, які несуть пам'ять про своїх засновників.[2]
Багато представників роду були хрещені, вінчані, поховані в костелах у Соколові, Жукові[3].
Після Другої світової війни Дідушицькі втратили всі свої маєтки в Україні та Польщі. 1907р. Дідушицькі організували родовий союз, який існує в Польщі донині. Нащадки роду Дідушицьких живуть тепер переважно у Польщі, а також у Франції, Іспанії, Англії, Україні, Бразилії, США, Канаді.
У сучасній Польщі не існує популярнішого прізвища, ніж Дідушицький. Це ім'я символізує аристократичний маєстат нації, а перший наклад генеалогічної монографії професора Краківської педагогічної академії Казімежа Карольчака «Dzieduszyccy. Dzieje rodu. Linia poturzycko-zarzecka» («Дідушицькі. Історія роду. Лінія потурицько-заріцька»)— розійшовся впродовж року й отримав нагороду Міністерства освіти Польщі як найкраща праця в галузі генеалогії 2001 року[4].
Мись (Мик, Міко), перша дружина невідома, друга— Олександра Балицька
Дмитро (з першого шлюбу)
Яцько (з І-го); у серпні 1448 в таборі біля Бучача король Казимир IV Ягеллончик надав привілей братам Дмитру та Яцькові з Дідушичів на нову осаду Сатова над річкою Крехів[6], 1458 року викупив своє село Лекчин (Lekczyn) (нині Ліщини) від Юхна Нагваздана[5]
Михайло, дружина Катерина Желиборська гербу Сас, дочка Михайла
Марія - вийшла заміж 1479р. за Івана з Рейтаровичів (Rytarowice)[5]
Гелена
Івашко (з ІІ-го, 1462—1533[джерело?])— підстароста 1500, підсудок 1512 львівський, 1504 у Сенявського взяв у заставу королівщиниДобряни і Луб'яна, 1511 отримав привілей на заснування міста Дідушичі з того села; 1524 отримав Горожану (Horożana), 1533 його сини Микола, Іван, Яків тримали Горожану, Горожанку, Ричагів[7]
Тадей-Гервазій[pl] (1724—1777)[15]— жуківський староста, галицький підкоморій (1760—1765), чашник великий коронний 1765[15], граф з 22 жовтня 1776[джерело?] (або 1775[15]), заставив Серебринці (Serebryńce) Чацькому 1748 року; дружина Саломея Трембінська[15]
Валерій-Вікторин[pl] (1754—1832), дружини: Юзефа Понінська, Анна Ґловацька
Станіслав-Костка-Антоній-Тадей (1776, Жуків— 1841, Карлсбад)— цісарсько-королівський галицький підкоморій, член Галицького станового сейму 1817, дідич Гвіздця; дружина Маріанна Петруська
Едмунд (1811—1853, Львів)— дідич Гвіздця
Станіслав (*20.VII.1837 †7.IX.1905, Львів)[16]-Олександр[джерело?]— дідич Гвіздця
Кароліна
Олександр Станіслав[pl][16] (1813—1879, Сидорівка)— дідич Сидорівки (Izydorówka) та Дідушичів; дружина Доміцеля Петруська
Август Пій Бенедикт[pl] (з першого шлюбу; *Львів 11.VII.1844 †11.III.1922)— ц.-к. шамбелян 1875, городоцький повітовий староста. Дружина: Марія Амелія Осташевська.
Кароль[pl] (з першого шлюбу; *Львів 7.IX.1847 †Стрий 14.IX.1902)— власник маєтку Сихів (Siechów), дружина Анна Дідушицька
Маврикій Антоній Бенедикт (з першого; *Львів 30.V.1850 †1913)
Домічелла (з першого; *Львів 21.IV.1849); черниця під ім'ям Сланіслава.
Андрій (з першого; *Львів 8.XII.1853 †Аксманичі 6.X.1906)
Томас (з першого; *Львів 21.XII.1854 †Львів 17.IX.1907)
Клеменс Міхаїл Кристіян (з другого; *Львів 26.VII.1856 †25.V.1925)
Антоній-Баптист-Базилій[pl] (*Псари 16.I.1757 †Миропіль 11.XII.1817)— дідич Мирополя, помер у містечку та був похований у крипті місцевого костелу[19][20]
Генрик Северин Ігнацій (1795—1845)— поміщик, промисловець, засновник цукроварні в Тлумачі[21] дружина Теодозія
Амелія Генріка Маріанна (*Львів 24.II.1837)
Михайло (*Тлумач 11.VIII.1839 †Tüchern, Штирія 6.XI.1895)
Маврицій (*Флоренція 9.XI.1872 †12.II.1947);
Генріка
Марія
Ігнатій (†1828), підтверджено титул графа 25.III.1821
Войцех (*Єзупіль 1848 †в радянському ув'язненні 13.IV.1940)— археолог, драматург, історик, літератор, міністр Галичини (1906—1907), парламентарій, професор Львівського університету, публіцист, філософ
Антоніна Марія (*Єзупіль 23.IV.1874); × [Відень 25.I.1902] Конрад Лущевський
Якуб Владислав[pl] (1875—1940), помер в радянському ув'язненні
Ян Кароль (з другого шлюбу; *27.I.1774 †Hołorusawa 12.II.1856)
Олександр; священик
Іван (*9.VII.1815 †Львів 26.XII.1889)
Мартин Ігнасій (*Сихів 11.XI.1840)
Фелікс Юзеф (*Сихів 13.I.1844 †Lwów 21.VI.1897)
Гелена (*Hołorusawa 22.III.1872)
Анна Елеутерія (*Сихів 18.IV.1847)
Адам (*1848)
Маріан Юзеф Мікола Олександр (*Сихів 12.IX.1853)
Ядвіга (*Сихів 1.XI.1855)
Гелена; × Теодор гр. Потоцький
Текла Юлія (з другого шлюбу; *1775); × [1790] Юзеф Вісоцький
Ігнасій Томаш (з другого; *1777 †1841); × [1811] Анна гр. Ланкоронська
Dzwonkowski W. Dzieduszycki Antoni Bazyli (1757—1817) // Polski Słownik Biograficzny.— Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 1948.— T. VI.— S. 106—107. (пол.)
Архівована копія. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Przyboś A. i Przyboś K. Miaskowski (Miastkowski) Wojciech z Miaskowa herbu Leliwa (zm. ok. 1654) // Polski słownik biograficzny.— T. XX.— S. 548. (пол.)
Sypayłłówna M. Boratyński Piotr, h. Korczak (1509—1558) // Polski Słownik Biograficzny.— Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936.— T. II/1: Beyzym Jan— Brownsford Marja.— S. 310—311. (пол.)