Дідушицькі

Дідушицькі (Дзєдушицькі, пол. Dzieduszyccy) герба Сас — давній боярський, потім руський шляхетський рід Королівства Польського, одна з ліній якого в 1776 році отримала титул графів Священної Римської імперії. Івашко згаданий у грамоті князя Федора Любартовича від 6 січня 1411 року, виданій у Жидачеві стосовно села Облазниця^[1]. У документах 1479 р. Яцько — дідич села Дідушичі.

Родинні корені Дідушицьких походять від руських бояр Дідушичів, які оселилися на Стрийщині у XV ст. Сьогодні біля Стрия є два села — Великі Дідушичі та Малі Дідушичі, які несуть пам'ять про своїх засновників.^[2]

Багато представників роду були хрещені, вінчані, поховані в костелах у Соколові, Жукові^[3].

Після Другої світової війни Дідушицькі втратили всі свої маєтки в Україні та Польщі. 1907 р. Дідушицькі організували родовий союз, який існує в Польщі донині. Нащадки роду Дідушицьких живуть тепер переважно у Польщі, а також у Франції, Іспанії, Англії, Україні, Бразилії, США, Канаді.

У сучасній Польщі не існує популярнішого прізвища, ніж Дідушицький. Це ім'я символізує аристократичний маєстат нації, а перший наклад генеалогічної монографії професора Краківської педагогічної академії Казімежа Карольчака «Dzieduszyccy. Dzieje rodu. Linia poturzycko-zarzecka» («Дідушицькі. Історія роду. Лінія потурицько-заріцька») — розійшовся впродовж року й отримав нагороду Міністерства освіти Польщі як найкраща праця в галузі генеалогії 2001 року^[4].

Відомі представники

• 
  Юрій-Станіслав Дідушицький (1670—1730)
• 
  Валеріан Вікторин Дідушицький^[pl] (1754—1832)
• 
  Юзеф Каласантій Дідушицький (1776—1847)
• 
  Маврицій Дідушицький (1813—1877)
• 
  Олександр Станіслав Дідушицький^[pl] (1813—1879)
• 
  Володимир Дідушицький (1825—1899)
• 
  Софія Дідушицька (1830—1904)
• 
  Дідушицький Мечислав Антоній (1832—1872)
• 
  Альфонсина Дідушицька (1836—1919)
• 
  Ісидор Дідушицький^[pl] (1842—1888)
• 
  Анастасія Дідушицька^[pl] (1842—1890)
• 
  Войцех Дідушицький (1848—1909)
• 
  Марія Амелія Осташевська (1851—1918)
• 
  Юлій Дідушицький^[pl] (1882—1944)
• 
  Костянтин Дідушицький^[pl] (1884—1964)
• 
  Володимир Дідушицький^[pl] (1885–1971)

• Граф Пйотр Анджей Марія Дідушицький^[pl] (1946—2014) — почесний академік, Лісівнича академія наук України

Родовід

• Івашко (Дзядошицький^[5]), згаданий 1411 року^[1]
• Мись (Мик, Міко), перша дружина невідома, друга — Олександра Балицька
  • Дмитро (з першого шлюбу)
  • Яцько (з І-го); у серпні 1448 в таборі біля Бучача король Казимир IV Ягеллончик надав привілей братам Дмитру та Яцькові з Дідушичів на нову осаду Сатова над річкою Крехів^[6], 1458 року викупив своє село Лекчин (Lekczyn) (нині Ліщини) від Юхна Нагваздана^[5]
    • Михайло, дружина Катерина Желиборська гербу Сас, дочка Михайла
      • Теодор
      • Анна-Анастасія, дружина Яна Гербурта, а пізніше — Павла Тарла^{[джерело?]}
    • Марія - вийшла заміж 1479 р. за Івана з Рейтаровичів (Rytarowice)^[5]
    • Гелена
  • Івашко (з ІІ-го, 1462—1533^{[джерело?]}) — підстароста 1500, підсудок 1512 львівський, 1504 у Сенявського взяв у заставу королівщини Добряни і Луб'яна, 1511 отримав привілей на заснування міста Дідушичі з того села; 1524 отримав Горожану (Horożana), 1533 його сини Микола, Іван, Яків тримали Горожану, Горожанку, Ричагів^[7]
    • Яків (†1542/1543), дружина Анна Фредро, донька Францішека з Плешевичів^[8]
      • Катерина
    • Микола (†1549) — войський теребовлянський, дружини Анна Вільчинська, Анна Рей
      • Вацлав (†1584), згаданий як «Venceslai Dziedosiczki» серед свідків заповіту молдавського господаря Штефана VII Томші 1564 року;^[9] дідич, зокрема, Пустомитів,^[10] він та син Юрій (?—1641) були поховані в домініканському костелі Божого Тіла у Львові, їм виготовили надгробки.^[11]
        • Станіслав (†1588)
        • Рафаїл, у 1608 році передав^[12] власну «реальність» Забава у Львові Станіслав Жолкевському, надав кошти для шпиталю святого Лазаря, для «мансіонару» в каплиці Матері Божої у Львівській латинській катедрі, для костелу Божого тіла, заповіт написав 28 травня 1625 у кам'яниці Яришовській;^[13] дружина — Дорота Калиновська
          • Софія, чоловік — Станіслав Журавінський
          • Гелена (1594—1663); черниця
        • Юрій (1575—1641) — шляхтич, урядник та військовик Королівства Польського.
          • Микола-Самійло (†1632) — канонік львівський, пробощ у Куликові
          • Олександр (1600—1653) — любачівський каштелян, дружина — Анна Чурило
            • Микола (†1682), тричі одружувався^[14]
              • Станіслав (бл.1662—1724) — жуківський староста, львівський, теребовлянський хорунжий
                • Юзеф Францішек^[pl] (1689—1737) львівський хорунжий у 1724—1736 роках.
                  • Жанна (*1719)
                  • Юстина
                • Іван-Петро^[pl] (*2.VII.1691—1743) — галицький підчаший^{[джерело?]}
                  • Тадей-Гервазій^[pl] (1724—1777)^[15] — жуківський староста, галицький підкоморій (1760—1765), чашник великий коронний 1765^[15], граф з 22 жовтня 1776^{[джерело?]} (або 1775^[15]), заставив Серебринці (Serebryńce) Чацькому 1748 року; дружина Саломея Трембінська^[15]
                    • Валерій-Вікторин^[pl] (1754—1832), дружини: Юзефа Понінська, Анна Ґловацька
                      • Станіслав-Костка-Антоній-Тадей (1776, Жуків — 1841, Карлсбад) — цісарсько-королівський галицький підкоморій, член Галицького станового сейму 1817, дідич Гвіздця; дружина Маріанна Петруська
                        • Едмунд (1811—1853, Львів) — дідич Гвіздця
                          • Станіслав (*20.VII.1837 †7.IX.1905, Львів)^[16]-Олександр^{[джерело?]} — дідич Гвіздця
                          • Кароліна
                        • Олександр Станіслав^[pl][16] (1813—1879, Сидорівка) — дідич Сидорівки (Izydorówka) та Дідушичів; дружина Доміцеля Петруська
                          • Жозефа (*Сидорівка 18.XI.1839)
                          • Ольга (*Сидорівка 8.VI.1844)
                          • Ванда (*Сидорівка 3.III.1846)
                          • Северина (*Сидорівка 17.VIII.1852 †1925)
                          • Едмунд (*Сидорівка 8.VIII.1854 †10.III.1914) — дідич Сидорівки
                          • Ісидор^[pl][16] (1842—1888, Кульпарків), 12 листопада 1863 року під час наради у готелі «Жорж» поліцією були заарештовані кілька учасників антиросійського повстання 1863—1864 років, зокрема він; дружина Анастасія Єловицька^[17].
                          • Марія
                          • Олександра
                      • Анеля
                      • Юлія
                      • Людвік-Бенедикт^[16][18] (1778—1851, Медова) — власник маєтку в Загайполі, дружина Доміцеля Бельська, шлюб взяли в Рихтичах
                        • Маврицій Ігнатій Олександр (1813—1877) — письменник, ц.-к. шамбелян 1855^[16], посол Галицького сейму^{[джерело?]}, власник маєтку Плотича
                          • Август Пій Бенедикт^[pl] (з першого шлюбу; *Львів 11.VII.1844 †11.III.1922) — ц.-к. шамбелян 1875, городоцький повітовий староста. Дружина: Марія Амелія Осташевська.
                          • Кароль^[pl] (з першого шлюбу; *Львів 7.IX.1847 †Стрий 14.IX.1902) — власник маєтку Сихів (Siechów), дружина Анна Дідушицька
                          • Маврикій Антоній Бенедикт (з першого; *Львів 30.V.1850 †1913)
                          • Домічелла (з першого; *Львів 21.IV.1849); черниця під ім'ям Сланіслава.
                          • Андрій (з першого; *Львів 8.XII.1853 †Аксманичі 6.X.1906)
                          • Томас (з першого; *Львів 21.XII.1854 †Львів 17.IX.1907)
                          • Клеменс Міхаїл Кристіян (з другого; *Львів 26.VII.1856 †25.V.1925)
                          • Анна (*Львів 26.VII.1860 †1944)
                          • Анієла
                          • Франциск Ксавері
                        • Едвард Юліан^[pl] (*Medów 17.II.1818 †Львів 6.VIII.1880)
                          • Михайло (*Плотича 22.IX.1851 †Краків 29.V.1902)
                          • Йозеф (*Львів 1857)
                          • Леон Маріан (*Будилів 11.VI.1858 †Краків 14.V.1896)
                          • Домічелла (*Будилів 9.XI.1861)
                          • Антоні (*Львів 1873); психічно хворий
                          • Зигмунт
                          • Марія (*Львів 12.IV.1854 †Львів 23.I.1904)
                        • Зигмунт
                        • Вацлав
                        • Єлизавета
                        • Зофія;
                        • Жозефа
                        • Констанція
                      • Емілія (*14.XI.1802 †2.II.1832)
                    • Антоній-Баптист-Базилій^[pl] (*Псари 16.I.1757 †Миропіль 11.XII.1817) — дідич Мирополя, помер у містечку та був похований у крипті місцевого костелу^[19][20]
                      • Генрик Северин Ігнацій (1795—1845) — поміщик, промисловець, засновник цукроварні в Тлумачі^[21] дружина Теодозія
                        • Амелія Генріка Маріанна (*Львів 24.II.1837)
                        • Михайло (*Тлумач 11.VIII.1839 †Tüchern, Штирія 6.XI.1895)
                          • Маврицій (*Флоренція 9.XI.1872 †12.II.1947);
                        • Генріка
                        • Марія
                      • Ігнатій (†1828), підтверджено титул графа 25.III.1821
                      • Анна
                    • Людвіка Урсула (*1759 †1829, Краків)
                    • Гелена (*1759 †XI.1848)
                    • Юстина Модеста (*1761 †30.VI.1844, Дрезден)
                    • Магдалена Катажина (*1762 †11.V.1847); × [1783; rozwiedzeni 1817] Ignacy hr. Morski (†1819)
                    • Вавжинець^[pl] (1772—1836); австрійський камергер, підтвердження титулу графа у Королівстві Польському 25 березня 1821 року.
                      • Тит (*29.XI.1796 †Яблунів 5.IV.1870)
                        • Флорентина Марія (*Львів 28.V.1844 †1922)
                      • Євген (*15.II.1801 †Краків 6.III.1857)
                        • Ванда Ірена Марія Констанція (з першого шлюбу; *15.XII.1829); × [20.IX.1855] Рафал Коритовський (†Відень 22.X.1866)
                        • Мечислав Антоній (з першого шлюбу; *Корнів 18.I.1832 †Корнів VI.1872); × [Краків 9.VI.1860] Пауліна Ратайська^[pl] (†Краків 29.IX.1892) [батько: Валенті Ратайський; мати: Йоанна Гурська]
                        • Гелена (*1837)
                        • Євгенія
                      • Евеліна
                      • Хенрика
                    • Паула Клотільда (1775—1799)
                    • Юзеф Каласантій (1776—1846) — засновник Поторицької бібліотеки
                      • Володимир (1825—1899) — польський граф, меценат, колекціонер, природознавець, політичний діяч
                        • Клементина (*Львів 12.VII.1855 †1929)
                        • Анна (*Пеняки 8.V.1859 †1917)
                        • Марія (*Львів 8.VII.1863 †1941)
                  • Адам (*1725)
                  • Йозеф (*1726)
                  • Домінік-Гераклій (*24.IX.1727 †1804, Дідушичі)
                    • Андрій-Северин
                      • Казимир-Адам-Фридерик^[pl] (1812—1885)
                        • Станіслав Костка (*Львів 2.I.1837 †Львів 13.VIII.1881)
                          • Зофія Ружа (*Львів 11.III.1873)
                          • Анна Казимира (*Львів 2.XII.1880 †Краків 1970)
                          • Адам (*1866); австрійський камергер
                        • Тадеуш Петро (1841—1918) — депутат Галицького сейму, зять Дідушицького Володимира
                          • Роза Марія Романа Клементина (*Відень 29.II.1880 †Jarosław 19.XI.1964)
                          • Павло Петро (*Neuwaldegg 19.V.1881 †1951)
                          • Клементина (*Неслухів 5.X.1883 †Краків 29.II.1968); черниця
                          • Володимир^[pl] (*Львів 10.V.1885 †Варшава 9.IX.1971)
                          • Станіслав (*Львів 15.XI.1888 †17.XI.1960)
                          • Марія Ружа (*Неслухів 11.II.1893 †Walewice k. Łowicza 24.X.1918) × [Львів 9.I.1918] Станіслав Грабінський
                          • Казимир (*Неслухів 3.I.1899 †3.XI.1924)
                    • Полікарп Іван (з першого шлюбу; *1757 †p. 1773)
                    • Стефан Сильвестер (з першого шлюбу; *1759 †p. 1800)
                    • Антоні Юзеф (з другого шлюбу; *1768 †1792); × Констанція Броневська
                      • Юлія
                    • Миколай Адам^[pl] (з другого шлюбу; *1769 †Sokołów 2.VIII.1795) — публіцист
                    • Юзеф (з другого шлюбу; *1771)
                    • Каєтан-Іван (з другого шлюбу; *12.VII.1772 †2.XII.1842, Єзупіль)
                      • Ізабела Ельжбета (*4.II.1819 †Jabłonów 25.XII.1893); × [10.IX.1837] Tytus hr. Dzieduszycki (*29.XI.1796 †Jabłonów 5.IV.1870)
                      • Юліуш (*1817 †1885)*  — дідич Ярчівців, любитель конярства^[22], балаґур; дружина: Зофія Бобрувна
                      • Владислав^[pl] (*11.VII.1821 †Відень 10.X.1866)
                        • Марія
                        • Войцех (*Єзупіль 1848 †в радянському ув'язненні 13.IV.1940) — археолог, драматург, історик, літератор, міністр Галичини (1906—1907), парламентарій, професор Львівського університету, публіцист, філософ
                          • Антоніна Марія (*Єзупіль 23.IV.1874); × [Відень 25.I.1902] Конрад Лущевський
                          • Якуб Владислав^[pl] (1875—1940), помер в радянському ув'язненні
                    • Ян Кароль (з другого шлюбу; *27.I.1774 †Hołorusawa 12.II.1856)
                      • Олександр; священик
                      • Іван (*9.VII.1815 †Львів 26.XII.1889)
                        • Мартин Ігнасій (*Сихів 11.XI.1840)
                        • Фелікс Юзеф (*Сихів 13.I.1844 †Lwów 21.VI.1897)
                        • Гелена (*Hołorusawa 22.III.1872)
                        • Анна Елеутерія (*Сихів 18.IV.1847)
                        • Адам (*1848)
                        • Маріан Юзеф Мікола Олександр (*Сихів 12.IX.1853)
                        • Ядвіга (*Сихів 1.XI.1855)
                      • Гелена; × Теодор гр. Потоцький
                    • Текла Юлія (з другого шлюбу; *1775); × [1790] Юзеф Вісоцький
                    • Ігнасій Томаш (з другого; *1777 †1841); × [1811] Анна гр. Ланкоронська
                      • Альфонс (*1812); × Агнешка Кунашовська
                      • Ідалія
                      • Феліція (*17.IV.1816 †Львів 27.XI.1899)
                    • Маріанна (z drugiego; *1778 †1863)
                    • Франциска (z drugiego; (1783 †852)
                  • Урсула (*1729 †1783)
                  • Магдалена (*1739 †1800); черниця
                • Барбара Людвіка; × Ян Чаба
                • Юстина
                • Ізабела
              • Гелена (з другого шлюбу)
            • Ефросина, дружина брацлавського каштеляна Миколая Стемпковського
            • Франциск Ян (1640—1704) — київський каштелян^[23]
              • Юрій Станіслав (1670—1730) — конюший великий коронний
              • Розалія
              • Саломея (*1679) — друга дружина Войцеха М'ясковського^[24]
              • Маріанна (†1711)
              • Ефросина, дружина Владислава Скарбека
              • Людвіка, дружина бірецького старости Яна Даниловича
              • Петронелла; черниця
          • Єлизавета
          • Анна
          • Зофія Констанція, черниця
        • Анна (†1616) — дружина Костянтина Корнякта
        • Катерина, дружина Миколая Нарайовського
        • Зофія
        • Варвара
        • Христина
      • Варвара, дружина Петра Боратинського^[25]
      • Катерина
    • Ян (†1552), бездітний; дружина — Анна Дубравська
    • Варвара
  • Сенько (з другого шлюбу)

Палаци Дідушицьких

• 
  Палац Дідушицьких на вул. Лисенка (Львів)
• 
  Палац Дідушицьких. Державний природознавчий музей (Львів)
• 
  Палац Дідушицького в Єзуполі
• 
  Палац Дідушицьких Заріччя (Польща)
• 
  Замовник: Генрик Дідушицький. Палац Туркулів-Комелло
• 
  Палац Дідушицьких у Неслухові

Примітки

1. Akta grodzkie i ziemskie… [Архівовано 1 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — Т. III. — S. 165, 271. (лат.), (пол.)
2. Zaxid.net. Від колекції графа Дідушицького до сучасного природознавчого музею. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
3. Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 17.
4. Львівська газета. — 2005. — 17 червня.
5. Boniecki, s. 167 [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
6. Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich [Архівовано 21 листопада 2015 у Wayback Machine.]… — S. 37.
7. Boniecki, s. 168 [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
8. Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 54.
9. Akta grodzkie i ziemskie… [Архівовано 23 серпня 2018 у Wayback Machine.] — Lwów, 1868. — Т. 1. — S. 39.
10. Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 63—64.
11. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 114. (пол.)
12. у тексті пол. przedał
13. Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 69—71.
14. Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 91—97.
15. Boniecki, s. 169 [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
16. Boniecki, s. 170 [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
17. Tyrowicz M. Dzieduszycki Izydor (1842—1888) // Polski Słownik Biograficzny. — T. VI. — S. 108—109.
18. S. 426 [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
19. Dzwonkowski W. Dzieduszycki Antoni Bazyli (1757—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 106—107. (пол.)
20. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
21. Tłumacz, miasto // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 348. (пол.) — S. 348. (пол.)
22. Jarczowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 448. (пол.) — S. 448. (пол.)
23. Sokołów 3.) S. // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 32. (пол.) — S. 32. (пол.)
24. Przyboś A. i Przyboś K. Miaskowski (Miastkowski) Wojciech z Miaskowa herbu Leliwa (zm. ok. 1654) // Polski słownik biograficzny. — T. XX. — S. 548. (пол.)
25. Sypayłłówna M. Boratyński Piotr, h. Korczak (1509—1558) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1: Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 310—311. (пол.)

Література

• Галицька брама. — Львів, 2007. — № 11—12 (155—156).
• Дідушицькі (Дзєдушицькі) // Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 89—92.
• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 167—173. (пол.)
• Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — 480 s., dod. (пол.)
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 760 s. — S. 125—126. (пол.)

Посилання

• Родовід роду Дідушицьких (пол.)
• Один з останніх роду Дідушицьких [Архівовано 18 грудня 2011 у Wayback Machine.].
• Osoby o nazwisku «Dzieduszycki» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)