Юрій Дідушицький (каштелян)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Юрій Дідушицький (1575 — 10 травня 1641) — шляхтич, урядник та військовик Королівства Польського. Швагро Костянтина Корнякта.
| Юрій Дідушицький | |
|---|---|
| Народився | 1575 |
| Помер | 10 травня 1641 |
| Підданство | Річ Посполита |
| Діяльність | урядник і військовик |
| Титул | шляхтич |
| Посада | Любачівський каштелян |
| Головував | 1604–1635 роки |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Дідушицькі |
| Батько | Вацлав Дідушицький |
| Мати | Софія Ощевська |
| У шлюбі з | Зофія Яксманицька |
| Діти | 2 сина та 3 доньки |
 | |
Походив із заможного шляхетського роду Дідушицьких гербу Сас. Батько — Вацлав, мати — дружина батька Софія Ощевська. Брав участь у багатьох боях з татарами, козаками (зокрема, у придушенні повстання Наливайка 1595 року), волохами. У 1621-34 роках завжди з'являвся з власним почтом на «пописах» шляхти у Судовій Вишні поблизу Львова. Захищав сина швагра Костянтина-молодшого з Білобок під час його конфлікту та ув'язнення Станіславом «Дияволом» Стадницьким.
Крім дідичного Соколова, посідав села: Великі Дідушичі, Лани, Туже, Угільня, Сильчів, Слобода, Семилів, частина Баличів Подорожніх (тепер село Подорожнє, Стрийський район).
З 1604 до 1635 року Дідушицький обіймав посаду Любачівського каштеляна. Був похований у родовому гробівці у крипті домініканського костелу Божого Тіла у Львові. Згідно з Старовольським та Окольським, існував його надгробок з епітафією[1].
Дружина — Зофія Яксманицька. Діти:
- Самійло — канонік львівський
- Олександр — любачівський каштелян, дружина — Анна Чурило
- Єлизавета
- Анна
- Софія-Констанція.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
