Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Адам Юзеф Фелікс Фредро-Бонецький гербу Бонча (пол. Adam Józef Feliks Fredro-Boniecki, 19 листопада 1842, с. Жидув — 24 червня 1909, Варшава) — польський правник, геральдик та генеалог. Автор відомого гербівника «Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich», який не встиг повністю видати при житті.
| Адам Юзеф Фелікс Фредро-Бонецький | |
|---|---|
| Adam Józef Feliks Fredro-Boniecki | |
 Портрет А. Бонецького | |
| Псевдо | Адам Бонецький |
| Народився | 19 листопада 1842 Жидув, Польща |
| Помер | 29 червня 1909 (66 років) Варшава, Польща |
| Підданство |  Російська імперія |
| Національність | поляк |
| Місце проживання | Сьвідно |
| Діяльність | правник, геральдик та генеалог |
| Відомий завдяки | автор гербівника |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький університет, «École de droit» |
| Посада | суддя-асесор |
| Конфесія | римо-католик |
| Рід | Фредро-Бонецькі |
| Батько | Фердинанд Фредро-Бонецький |
| Мати | Леонтина з графів Стадницьких |
 варіант гербу Бонча | |
Народився 19 листопада 1842 року в с. Жидуві[1] (нині у складі сільської гміни Киї (пол. Gmina Kije) Піньчівського повіту Свентокшиського воєводства). Батько — Фердинанд Ігнацій Фредро-Бонецький гербу Бонча (1803—1851),[2] дідич Жидува в Келецькому воєводстві, мати — дружина батька Леонтина з графів Стадницьких[1] (бл. 1810—1856)[3], донька опочинського ловчого. Рано втратив батьків.
Навчався у шляхетському інституті у Варшаві, на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету, який покинув під час повстання 1863—1864 років. Виїхав навчатися до Парижу, де 1865 року закінчив «École de droit», здобувши ступінь ліценціата права. Після повернення до Польщі увійшов до складу канцелярії Ради стану Королівства Польського, де був віцереферендарем. 1867 року почав працювати в Цивільному трибуналі у Варшаві на посаді судді-асесора. 1872 року подав у відставку та осів у селі.
Від батька успадкував маєток у селі Стравчинек Келецького повіту, але проживав у маєтку у Свідно Варшавського воєводства (нині у складі місько-сільська ґміни Могельниця Груєцького повіту Мазовецького воєводства), яке отримав від вуя, графа Міхала Стадницького. Продовжував брати активну участь у громадсько-політичному житті. Користувався повагою найближчого оточення, був обраний суддею спокою Груєцького повіту[1].
Помер 24 червня 1909 року у Варшаві. Головною працею, яку почав писати й видавати Адам Бонецький, була «Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich», яку він не встиг завершити. Після смерти А. Бонецького розпочату роботу справу продовжив його товариш та співробітник Артур Рейський (пол. Artur Rejski), однак її перервала перша світова війна[4].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
.svg){kind=small}
