Федір Любартович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Фе́дір Лю́бартович, або Федюшко Лю́бартович (бл.1351 серпень 1431) князь волинський (13831387), володимирський (13871393), сіверський (13931405), жидачівський(?) (бл. 14051431), луцький (1431). Син Дмитра-Любарта. Кузин[1] короля Владислава II Ягайла. Русинізований Гедимінович.

Коротка інформація Попередник:, Наступник: ...
Федір Любартович
Великий князь Волинський1387 — лише князь Володимирський)
1384  1387 (1393)
Попередник: Любарт-Дмитро
Наступник: Вітовт
Князь сіверський
1393  до 1397
Попередник: Корибут Ольгердович
Великий князь Волинський
1431  1431
Попередник: Станко Юрша (намісник Вітовта)
Наступник: Свидригайло
 
Народження: бл.1351
Смерть: 1 червня 1431(1431-06-01)
Володимир-Волинський
Рід: Гедиміновичі
Батько: Любарт-Дмитро
Мати: Ольга-Агафія Костянтинівна
Діти: Дмитро-Іоаким Санґушко
Закрити

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Син князя Дмитра-Любарта Гедиміновича та його дружини ростовської княжни Ольги-Агафії Костянтинівни[2].

Після смерті батька (бл.1384) успадкував Луцьку й Володимирську землі. У 1386 році Владислав II Ягайло відібрав у Федора Любартовича частину князівства з Луцьком й обмежив його владні прерогативи, вивівши з-під юрисдикції Федора Любартовича князя Федора Острозького.

Як князь володимирський Федір Любартович з братами Лазарем, Семеном та матір'ю Ольгою для цілковитого забезпечення цього надання мали підтвердити привілей від 4 листопада 1386 року короля Ягайла (підтвердили цього дня Ягайло та Вітовт) для князя Федора Даниловича, за яким він отримував дідичним правом Острог та інші володіння[3].

В 1386 році перебував у Кракові, пішов «у заручники» як гарант зобовязань Ягайла Польщі; був звільнений 22 травня 1386 року в Сандомирі, повернувся на Волинь. 1387 року втратив Луцьке князівство, залишився князем тільки у Володимирі. 1393 року Федір Любартович був остаточно позбавлений Ягайлом спадкових володінь — Володимира, отримавши натомість Сіверську землю, де, видається, поставив брата Івана. Очевидно, так і не скористався з цього надання. Деякий час перебував разом зі Свидригайлом в Угорщині у 13971398 роках. Після повернення завдяки симпатії до нього короля (звав його «Федюшко»), бл. 1400 року отримав у державлення Жидачів з околицями (землі Стрийську та Жидачівську[4]), який раніше належав князю Федору Ольгердовичу. Брав участь у Грюнвальдській битві, перебував біля короля. Королівський документ 1423 року називає його князем володимирським і стрийським. У липні 1431 року під час війни зі Свидригайлом король повернув Володимир на Волині.

Король Ягайло називав його братом (лат. frater carissimus).

Мав резиденцію в Жидачеві.[5]

Заснував монастир в Уневі.[6]

Примітки

Джерела

Посилання

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.