українське чоловіче особове ім’я (Володимир) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Володи́мир[1] (д.-рус. Володимѣръ, читається як Володимір)— слов'янське двоосновне чоловіче ім'я. Поширене серед усіх слов'янських народів, після канонізації хрестителя РусіВолодимира Святого ім'я стало канонічним православним, а також католицьким[2] ім'ям. Одне з небагатьох слов'янських імен у православних святцях. Іменини — 28 липня, 17 жовтня. Жіноча форма— Володими́ра[1].
Поширена етимологія імені «Володимир» виводить його від слів «володіти» + «мир» (у значенні «світ», «всесвіт»)[3][4][2]. Але слід мати на увазі, що у давньоруських пам'ятках воно писалося як Володимѣръ, а не *Володимиръ (через «ять»), що ставить під сумнів його первісний зв'язок з «мир» (на колишню наявність «ятя» вказує і польська форма імені— Włodzimierz).
Ймовірнішою уявляється версія, що виводить прасл.*Voldiměrъ від основи йменника *voldъ («влада») + морфеми *měrъ («великий»). Друга частина імені порівнюється з лексемами у споріднених індоєвропейських мовах: гот.-mērs («великий»), дав.-в.-нім.mâri («знаменитий»), ірл.mór, már («великий»), дав.-гр.ἐγχεσίμωρος («знаменитий списом»). Структуру, аналогічну слов'янському *Voldiměrъ, має і галльське ім'я Nertomarus— від nerto («сила», «міць», «влада») + maro- («великий»). Надалі, після забуття значення цієї праслов'янської лексеми, ім'я «Володимѣръ», «Володимір» було переосмислене за народною етимологією як похідне від «володіти» і «мир»— «Володимир»[5]. У сучасній російській мові прийнятий церковнослов'янський варіант імені з неповноголоссям— Владимир[6], нагадуванням про застарілу форму «Володимир» є зменшувальна форма— Володя.
Існує ще одна версія, згідно з якою Володимир— слов'янізована форма давньоскандинавського імені Valdimárr або германськогоWaldomar, Valdemar («Вальдемар») утвореного від wald, walt («влада», «сила») + mari («знаменитий», «славний»)[2]. Втім, висувається версія, що германське ім'я, навпаки, походить від слов'янського «Володимир». На користь її наводять те, що данський король Вальдемар І, бувши правнуком київського князя Володимира Мономаха, міг бути названий на честь прадіда.
Первісно ім'я Володимир було язичницьким, але було включене Церквою до християнських переліків імен, оскільки його носили князь Київський Володимир Святославович, що хрестив Русь і був згодом проголошений святим, та князь Дуклі (сучасної Чорногорії) Йован Володимир, перший сербській святий, який був канонізований ще в XIв. Утім, популярності ім'я набуло лише у XIX столітті. Входить в ТОП-5 найпопулярніших імен серед країн Східної Європи.[7]
Ім'я фігурує також у багатьох географічних назвах, прізвищах, назвах закладів і установ:
У скандинавських і німецькомовних країнах існує співзвучне ім'я Вальдемар з неоднозначною етимологією, а у Фінляндії— Valto («Валто»), яке вважається похідним від германського Waldomar, Valdemar або давньосканд. Valdimárr.
17 червень (перехідна)— Собор Новгородських святих
17 жовтня
За католицьким календарем— 5 липня (Володимир Святий; у російських католиків 28 липня), 2 квітня (Володимир Прийма)[8]
За новоюліанським календарем в Україні в перше в 2023 році на державному та всецерковному рівні відзначили День пам'яті святого рівноапостольного українського князя Володимира 15 липня;
В римському церковному календарі свято Володимира припадає на 17 липня.
Володимир Рюрикович— князь Переяславський (1206-1214рр.), Смоленський (1214-1219рр.), Овруцький (1219-1223, 1235-1239рр.), великий князь Київський (16.06.1223- бл.05. 1235; бл.07.1236- бл.02.1238рр.).
Володимир Капличний (1944—2004) — радянський та український футболіст і футбольний тренер.
Володимир Гудков (псевдонім Володимир Дантес; нар. 1988) — український співак, теле- та радіоведучий, колишній учасник гурту ''ДіО.фільми'', який розпався у 2015 році.
Володимир Парфенюк (більш відомий як Вова зі Львова; нар. 1983) — український репер.
Володимир Володимирович Путін (нар. 1952) — президент Російської Федерації з 7 травня 2000 року по 7 травня 2008 року (в. о. з 31 грудня 1999 року) та з 7 травня 2012 року, Голова Уряду Російської Федерації з 16 серпня 1999 року по 7 травня 2000 року (в. о. з 9 серпня) та з 7 травня 2008 року по 7 травня 2012 року.
Володимир Ростиславович Мединський (нар. 1970) — російський політик. Міністр культури Російської Федерації з 21 травня 2012 року по 15 січня 2020 року. Помічник президента Російської Федерації з 24 січня 2020 року.
Володимир Сергійович Серьогін (1922—1968) — радянський військовий льотчик, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1945), льотчик-випробовувач першого класу (1967), інженер-полковник. Загину 27 березня 1968 року в авіакатастрофі разом із Юрієм Олексійовичем Гагаріним під час тренувального польоту на літаку Міг-15УТІ, в ході якого виконував обов'язки інструктора.
Володимир Миколайович Войнович (1932—2018) — радянський та російський поет, письменник та драматург, дисидент. Тривалий час перебував в еміграції (жив у ФРН та США).
Володимир Михайлович Шуральов (1935—2020) — радянський воєначальник, генерал армії (15.02.1989). Помер від тяжких травм, отриманих у результаті наїзду транспортного засобу у дворі свого будинку.
Володимир Олександрович Познер (1908—1975) — організатор кіновиробництва у Франції, США та СРСР. Батько журналіста Володимира Володимировича Познера та історика Павла Володимировича Познера.
Володимир Аркадійович Єрьомін (нар. 1950) — радянський та російський актор театру та кіно, майстер озвучування, сценарист, продюсер.
Володимир Анатолійович Федоров (1939—2021) — радянський та російський актор, фізик-ядерник. Завдяки своєму малому зросту — 130 см — виконував ролі персонажів-карликів.
Володимир Олександрович Грамматиков (нар. 1942) — радянський та російський актор театру та кіно, кінорежисер, сценарист, продюсер, кінодраматург, педагог.
Володимир Петрович Баталов (1902—1964) — радянський актор, режисер театру та кіно. Батько актора Олексія Баталова.
Володимир Арустамович Єпископосян (нар. 1950) — радянський та російський актор театру та кіно вірменського походження.
Володимир Григорович Сутєєв (1903—1992) — радянський дитячий письменник, художник-ілюстратор, режисер-мультиплікатор, сценарист. Один із зачинателів радянської мультиплікації. Старший брат режисера науково-популярного та документального кіно В'ячеслава Сутєєва.
Власні імена людей: Словник-довідник / СкрипникЛ.Г., ДзятківськаН.П.— за ред. В.М.Русанівського; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні.— 3-тє вид., випр.— К.: Наукова думка, 2005.— 334 с., ілюстр.— Бібліогр.: C.43.— ISBN 966-00-0550-4.