AI tools

Пресняков Володимир Володимирович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Пресняков Володимир Володимирович

Володимир Володимирович Пресняков (рос. Владимир Владимирович Пресняков; нар. 29 березня 1968, Свердловськ, нині Єкатеринбург) — радянський та російський естрадний співак, музикант-клавішник, композитор, аранжувальник, танцюрист брейк-дансу та актор. Підтримує путінський режим та війну Росії проти України. Фігурант бази «Миротворець».

Коротка інформація Володимир Пресняков, рос. Владимир Пресняков ...
Володимир Пресняков
рос. Владимир Пресняков
Thumb
Основна інформація
Повне ім'ярос. Владимир Владимирович Пресняков 
Дата народження29 березня 1968(1968-03-29) (57 років) 
Місце народженняСвердловськ, РРФСР, СРСР 
Роки активності1979 — донині
Громадянство СРСР
 Росія
Національністьросіянин
Професіїактор, композитор, співак, клавішник, аранжувальник, танцюрист 
Співацький голостенор-альтіноd 
Інструментиклавішні музичні інструменти і вокал[d] 
Жанрипоп, рок-музика, реґі і фанк 
ПсевдонімиПресный[1] 
ЛейблиVelvet Musicd 
Нагороди
БатькоПресняков Володимир Петрович 
МатиОлена Пресняковаd 
У шлюбі зНаталя Подольська 
Діти (2 )Пресняков Микита Володимирович і Artemiy Presnyakovd 
vladimirpresnyakov.ru 
 Файли у Вікісховищі 
Закрити
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пресняков.

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Народження та ранні роки

Народився у Свердловську 29 березня 1968 року[2] в родині музикантів Володимира Петровича та Олени Петрівни Преснякових, у майбутньому солістів ВІА «Самоцвіти».

Становлення та початок музичної кар'єри

В 11 років написав першу пісню, із 12 років співав у хорі Єлоховської церкви в Москві, у 13 — виступав із групою «Круиз», виконуючи власні пісні «Старая сказка», «Красная книга», «Кошка». Сольну кар'єру розпочав у 15 років, у телепередачі — ресторанному вар'єте Лайми Вайкуле.

Навчався в Хоровому училищі ім. Свєшникова, пізніше — на диригентсько-хоровому відділенні училища імені Жовтневої революції.

Розквіт, творча біографія

Популярність приніс фільм «Вище за Радугу» (1986). Також знімався у фільмах «Вона з мітлою, він у чорному капелюсі» (1987), «Острів загиблих кораблів» (1989).

У підсумковому хіт-параді ТАРС за 1989 рік у графі «Солісти» він посів 4-е місце, набравши 12 995 голосів. Його пісня «Недотрога» в тому ж хіт-параді зайняла 17-е місце (2257 голосів).

Приблизно до середини 1990-х років стабільно входив до десятки найбільш популярних російських виконавців.

З 1987 по 1994 роки працював у Театрі пісні Алли Пугачової.

У 1989 році в Монте-Карло отримав «Золотий ключ» як артист, чиї аудіозаписи розійшлися по світу мільйонними тиражами і були розпродані в цих країнах найбільшим тиражем.

Наприкінці 1980-х років формує групу «Капітан».

У 1992 і 1993 роках він утримував пальму першості в номінації «Співак року», за версією «Звукової доріжки».

1995 року концертна програма «Замок з дощу», що пройшла з аншлагом у СК «Олімпійський», була визнана найкращим шоу року.

У 2002 році (показ 2003) перемагає у телешоу «Останній герой — 3: Залишитися в живих».

1996 року отримав премію «Золотий грамофон» за пісню «Маша», а у 2006 році в дуеті з Леонідом Агутіним — за пісню «Аеропорти».

У молоді роки виконував пісні характерним, легко впізнаваним фальцетом, з віком голос став грубіше. Також ранній Пресняков прославився як танцюрист й популяризатор брейкдансу[3], однак у 1990-ті рр. відійшов від цього.

Санкції

Володимир Пресняков висловив свою підтримку російським окупантам та жорстокій війні Росії проти України, виступав із концертами для російських «рятувальників-миротворців», які руйнують українські міста та вбивали мирне населення, під гаслами «Віримо й чекаємо» (рос. Верим и ждём) та «МиZаМир» (рос. МыZаМир)[4][5].

6 січня 2023 року доданий до підсанкційного списку України[6].

Особисте життя

21 травня 1991 року в нього та його фактичної дружини Крістіни Орбакайте в Лондоні народився син Микита. Наприкінці 1996 року десятирічний союз Володимира та Крістіни розпався. Але Володимир зберіг дуже теплі стосунки з Крістіною і часто бачиться з сином. Натомість, за словами матері музиканта, Олени Преснякової[7], розставання з Орбакайте далося Володимирові «по-справжньому важко» та спочатку він серйозно приохотився до алкоголю — через розлучення та увагу громадськості до нього та його нової дружини Олени Ленської, а також через роман зі співачкою Лікою Стар (Lika MC) під час шлюбу з Кристиною[8]. Сам Пресняков розповів про клінічну смерть після розлучення з Орбакайте[8].

17 серпня 2001 року Володимир Пресняков одружився з модельєркою Оленою Ленською (нар. 1971[9]).

З 2005 року живе зі співачкою Наталею Подольською. Наталія Подольська і Володимир Пресняков молодший 5 червня 2010 року відсвяткували весілля, а 5 червня 2015 року в них народився син Артемій.

Співпраця

Автори пісень

Композитори

Дискографія

Міні-альбоми

Альбоми

  • 1989 — Папа, ти сам був таким (Мелодія)
  • 1991 — Любов (Alt Records)
  • 1993 — Best Of Hits, збірник
  • 1994 — Замок З Дощу (General Records)
  • 1996 — Зурбаган (Союз), збірник раніше невиданих пісень 80-х
  • 1996 — Мандрівник (Союз), збірник
  • 1996 — Жанка (Союз), збірник
  • 1996 — Слюньки (Союз)
  • 2001 — Відкрита двері, збірник (Моноліт)
  • 2002 — Любов на Audio
  • 2009 — Малерия
  • 2011 — Нереальна любов
  • 2012 — Бути частиною твого (спільно з Леонідом Агутіним, Анжелікою Варум і Наталею Подільської)

DVD

  • 2001 — Жива колекція, концерт. Moroz Records
  • 2005 — Любов на VIDEO, кліпи. BS Graphics
  • 2005 — Назад в майбутнє, концерт. ICA Music

Фільмографія

Ролі в кіно

  • 1987 — Зломщик — танцюрист брейкдансу на екрані телевізора
  • 1997 — Новітні пригоди Буратіно — Кований Міккі, вільний байкер
  • 2003 — З ніг на голову — музикант
  • 2011 — Новорічна sms-ка — чоловік, який співає на вокзалі

Вокал

Інше

  • 1996 — Старі пісні про головне — демобілізований
  • 1997 — Старі пісні про головне 2 — молодий співак з Поволжя
  • 1998 — Старі пісні про головне 3 — Карл, Петруха
  • 1999 — Вісім з половиною доларів — камео

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.