Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Рєзніков Віктор Михайлович (1952—1992) — радянський російський композитор-пісняр, поет-пісняр, виконавець. Лауреат фестивалю «Молоді композитори Ленінграда» та всесоюзного телевізійного фестивалю «Пісня року». Лауреат премії «За внесок в розвиток музики» (посмертно) на телевізійному фестивалі «Пісня року-2012»[1]. Автор шлягерів «Дворик», «Карточный домик», «Лето без тебя», «Льдинка», «Спасибо, родная», «Телефонная книжка», «Улетай, туча», «Я не умею танцевать». Автор ідеї створення «Radio Record».
Рєзніков Віктор Михайлович | |
Ім'я при народженні: | Резников Виктор Михайлович |
Дата народження: | 9 травня 1952 |
Місце народження: | Ленінград, РРФСР, СРСР |
Дата смерті: | 25 лютого 1992 (39 років) |
Місце смерті: | Санкт-Петербург, Росія |
Громадянство: | СРСР → Росія |
Професія | композитор-пісняр, поет-пісняр, виконавець |
Кар'єра | 1978—1992 |
Інструмент(и) | фортепіано |
Співпраця | Алла Пугачова Лариса Доліна Анне Вескі Яак Йоала Валерій Леонтьєв Михайло Боярський |
IMDb: | ID 0722150 |
---|
Віктор Рєзніков народився 9 травня 1952 року в Ленінграді. У дитинстві захоплювався футболом і займався плаванням. Деякий час займався гімнастикою, баскетболом і шахами. Після закінчення середньої школи вступив до Кораблебудівного інституту в Ленінграді. Захоплювався спортом і музикою, успішно навчався, але через деякий час зрозумів, що у нього інше покликання. Вступив до Ленінградського державного педагогічного інституту ім. О. І. Герцена на факультет фізвиховання і в 1975 році отримав диплом.
Почав писати пісні з 1970 року. Перша пісня називалася «Бродяга Апрель». Одним з перших в СРСР став створювати музику на комп'ютері.
З 1978 року Віктор Рєзніков працював в Державній концертній організації «Ленконцерта», виступав з концертами по містах Росії.
Популярність композитору принесла пісня «Улетай, туча», яку в 1979 році записала найпопулярніша співачка радянської естради Алла Пугачова. Вперше пісня прозвучала в новорічному випуску програми «Блакитний вогник» 1 січня 1980 року.
Влітку 1985 року брав участь в культурній програмі XII Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві.
В середині 1980-х років Віктор Рєзніков знайомиться з артистом Михайлом Боярським і створює з ним музичний квартет, до складу якого увійшли також їхні сини — Андрій Рєзніков та Сергій Боярський. У 1986 році популярність квартету принесла пісня «Динозаврики», пізніше — «Домовой», «Ночь, прочь!».
У тому ж році Рєзніков пішов з «Ленконцерта». Співпрацював з ленінградською рок-групою «Марафон» (п/к Віктора Смирнова), солістом якої був Геннадій Богданов.
У 1988 році очолив ленінградську філію Всесоюзного творчо-виробничого об'єднання СПМ «Рекорд».
Віктор Рєзніков — лауреат фестивалю «Молоді композитори Ленінграда» та всесоюзного телевізійного фестивалю «Пісня року» (1985 — «Солдатка» у виконанні Людмили Сенчиної, 1987 — «Карточный домик» у виконанні Ірини Отієвої, а також дві пісні у виконанні Лариси Доліної: «Льдинка» — в 1988 і 1999 роках і в 2000 р. — «Телефонная книжка»).
Пісні композитора виконували провідні співаки та ансамблі радянської естради: Алла Пугачова, Лариса Доліна, Валерій Леонтьєв, Яак Йоала, Анне Вескі, Людмила Сенчина, Тиніс Мяґі, Лайма Вайкуле, Ігор Іванов, Ірина Отієва, ВІА «Пісняри», Роза Римбаєва, Лев Лещенко, Альберт Асадуллин, Володимир Пресняков-молодший, біт-квартет «Секрет», Софія Ротару і багато інших.
Віктор Рєзніков — автор музики до двосерійного музичного комедійного кінофільму «Як стати зіркою» (1986), який отримав великий глядацький успіх.
Брав участь в популярних програмах Ленінградського телебачення, в числі яких «Розіграш», «Новорічний лабіринт», «Музичний ринг» — у 1986 і 1988 (змагався з ленінградським композитором Ігорем Корнелюком) роках, а також неодноразово виступав в музичних передачах Центрального телебачення СРСР: «Утренняя почта», «Шире круг», фестивалі передачі «Програма „А“» (у 1990 році).
У січні 1991 року музичний квартет В. Рєзнікова, М. Боярського і їх синів брав участь в благодійному телемарафоні «Відродження» (збір коштів до фонду міста Ленінграда).
У листопаді 1988 року, в рамках зустрічі американських діячів мистецтв з молодими радянськими композиторами, що відбулася в СРСР на хвилі перебудови, піснею Рєзнікова «Домовой» зацікавилися американські продюсери. Був написаний англійський текст і нова пісня отримала назву «Don't Stop Now». У червні 1990 року вийшов у світ радянсько-американський альбом Music Speaks Louder Than Words[en][2], в який увійшла пісня Віктора у виконанні групи «The Cover Girls[en]». Паралельно у «The Cover Girls» вийшов максі-сингл «Do not Stop Now/Funk Boutique» (1990)[3]. Пісня «Don't Stop Now» потрапила до американського хіт-параду танцювальної музики Hot Dance Music журналу «Billboard», поступово піднявшись за кілька тижнів з 43-го місця до 2-го. Для радянського композитора-пісняра це був безпрецедентний випадок. На хвилі успіху Рєзнікову запропонували вступити до Американського товариства авторів[en], але він відмовився.
У 1991 році з ініціативи музикантів Віктора Рєзнікова, Юрія Давидова («Зодчие») і Михайла Муромова була створена футбольна збірна естрадних зірок Росії «Старко»[4]. Ідея проекту полягала в поєднанні «зоряних» футбольних матчів і масштабних гала-концертів — у благодійних цілях. Першим капітаном команди став Віктор Рєзніков. До складу першої збірної увійшли провідні рок- і поп-співаки і музиканти початку 90-х: Володимир Пресняков-старший і Володимир Пресняков-молодший, Олександр Кутіков («Машина времени»), Михайло Боярський, Михайло Муромов, Юрій Давидов, Юрій Лоза, Сергій Бєліков, Сергій Мінаєв, Валерій Сюткін («Браво»), В'ячеслав Малежик, Кріс Кельмі, Сергій Крилов, Микола Фоменко («Секрет»), Олексій Глизін, Андрій Місін і багато інших. Проект виявився успішним, біографія клубу «Старко» триває.
Своєму улюбленому виду спорту Віктор Рєзніков присвятив пісні «Футбол» і жартівливу «Запасной».
У 1991 році була організована радянсько-американська група «SUS» (Soviet Union-United States) — проект В. Рєзнікова і співака, композитора і музиканта Дена Мерілла (Daniel Merrill). До складу групи також увійшли музиканти Steven Boutet, Володимир Густов і Дмитро Євдомаха. У серпні 1991 року Ден Мерілл прилетів до Санкт-Петербурга і колектив записав альбом (якій згодом так і не вийшов). У нього також увійшло кілька вже відомих пісень Рєзнікова, до яких Д. Мерілл написав нові тексти англійською мовою. До пісень «Another Try» і «Place In My Heart» були зняті відеокліпи. Про нову групу на телебаченні пройшла передача. Проект «SUS», що зібрав талановитих музикантів і аранжувальників, мав добрі перспективи. Але трапилася трагедія.
22 лютого 1992 року Віктор Рєзніков на своєму автомобілі потрапив в аварію, яка сталася на очах матері композитора. Більше двох діб Резніков перебував у Військово-медичній академії Санкт-Петербурга, але врятувати його не вдалося. Він помер 25 лютого 1992 на 40-му році життя.
Похований на Комаровському кладовищі, в передмісті Санкт-Петербурга.
Всього композитор написав близько ста пісень. Співпрацював з поетами Лілією Виноградовою, Олексієм Ріміцаном, Андрієм Вознесенським (пісні до фільму «Як стати зіркою»), Юрієм Бодровим та ін. Але більшість пісень — на власні вірші Рєзнікова. Багато з них стали шлягерами. Їх виконували і до сих пір виконують популярні співаки радянської, російської та зарубіжної естради.
Композитор:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.