Портал:Український спорт
портал проєкту Вікімедіа / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
- Відбиванка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
«Змагання відбиванки за Чашу Українського Першуна» // «Свобода», ч. 227, 29 вересня 1951, с. 4 - Динамо другий рік поспіль бере Суперкубок і порівнюється з Шахтарем за кількістю титулів. ua-football.com. 28 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
- Збірна України вперше в історії не потрапила в топ-10 медального заліку Універсіади. 24tv.ua. 14 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
- Українка стала переможницею юніорського Вімблдону. Новое Время. 13 липня 2019. Процитовано 13 липня 2019.
- (9 липня 2019)Світоліна в блискучому стилі вийшла у півфінал Вімблдону
- Василь Ломаченко переміг Ентоні Кроллу. Укрінформ. Процитовано 13 квітня 2019.
- Дніпро втретє поспіль завоював Кубок України з баскетболу. ua.korrespondent.net.
- Українець Підручний виборов золото чемпіонату світу з біатлону, Цензор.нет, 10 березня 2018
- Армійська спортсменка Юлія Джіма здобула золоту медаль на етапі Кубка світу з біатлону. np.pl.ua. Процитовано 14 грудня 2018.
- Гвоздик переміг та став чемпіоном світу з боксу по версії WBC. 24 канал. 02.12.2018. Процитовано 02.12.2018.
- Усик переміг Беллью нокаутом і захистив титул абсолютного чемпіона світу. УНІАН. 11 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2018.
- Світоліна вперше в кар'єрі виграла Підсумковий турнір WTA. Укрінформ. 28 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
- До України повернулася національна збірна Invictus Games із 20 медалями. Укрінформ. 29 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
- 18-річна Даяна Ястремська виграла турнір WTA та встановила рекорд України. Главком. 14 жовтня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
- [ЛОМАЧЕНКО ВИЗНАНИЙ НАЙКРАЩИМ БОКСЕРОМ СВІТУ ЗА ВЕРСІЄЮ ЧИТАЧІВ АВТОРИТЕТНОГО ПОРТАЛУ]
- IWF Executive Board upholds decision related to Member Federations which have produced three or more retesting cases, The International Weightlifting Federation (IWF), 30 вересня 2017, процитовано 30 вересня 2017
- Україна завоювала першу медаль на Іграх нескорених-2017. Укрінформ. 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
- Паралімпійська збірна України з футболу стала чемпіоном світу. Радіо Свобода. 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.
- Українець Хижняк виграв чемпіонат світу з боксу. УНІАН. 2 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
- Элина Свитолина выиграла турнир в Торонто!. Sport.ua. 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.
редагувати
Український спорт Україна — держава із добре розвинутими спортивними традиціями як у любительському спорті, так і в професійному спорті високих досягнень. Європейські види спорту — регбі, боротьба, фехтування, футбол і гімнастика — поширюються в Україні наприкінці XIX ст. — на початку ХХ ст. Створюються команди та різноманітні спортивні клуби спортсменів — аматорів, організовуються змагання. На всю Європу уславився український борець греко-римського стилю Іван Піддубний (1871–1949), який за 40 років виступів не програв жодного чемпіонату і пішов з килима непереможений. Однією з найвизначніших подій Києва того часу стала І Всеросійська олімпіада 1913 року, яка була присвячена відкриттю Всеросійської промислової виставки з нагоди 300-річчя царювання родини Романових. У Києві вперше в Російській імперії спеціально для змагань був побудований стадіон — з біговими доріжками, велотреком, трибунами на 5 тис. місць. До програми Олімпіади входили такі види спорту як легка атлетика, марафонський біг, боротьба, гирьвий спорт, фехтування, плавання, гімнастика, стрільба, кінний спорт, велогонки та мотоспорт за маршрутом Київ—Чернігів—Київ. Значно активізувався розвиток українського спорту та фізкультури після 1917 року. З 1921 року почали проводитися Всеукраїнські спартакіади, олімпіади та інші заходи. З часом запроваджуються кафедри фізичного виховання, відкриваються інститути.::::::::::::::::читати далі |
редагувати
Вибрана стаття Націона́льна хоке́йна лі́га (НХЛ) (англ. National Hockey League (NHL), фр. Ligue nationale de hockey (LNH)) — перша й наймогутніша професіональна світова хокейна ліга, яка поєднує 30 клубів Північної Америки: як одна із старших професійних спортивних ліг, НХЛ утворюють дві конференції по п'ятнадцять команд, котрі з черги розбиті ще на три дивізіони по п'ять команд у кожній................ Український доробок у НХЛ Докладніше: Український хокейний слід у Північній Америці
Чимало українців прославили історичну батьківщину своїми досягненнями у НХЛ. Так, славнозвісний Вейн Ґретцкі — «найкращий хокеїст усіх часів та народів»[1] — має коріння в Україні та Білорусі. Проте, більшість істориків дослідників НХЛ точно не знають, якій країні приписати гравця. Самого хокеїста, який має родичів з Могильова та Підгайців (Тернопільська область), це абсолютно не цікавить: у своїх мемуарах він називає себе справжнім канадцем, проте згадує колискову на незнайомій мові (українській чи білоруській) яку йому співала бабуся.::::::::::::::::читати далі |
редагувати
Вибране зображення |
редагувати
Обраний життєпис українського спорту.Тренери І́гор Євдо́кимович Турчи́н (* 16 листопада 1936, с. Софіївка Одеської області — † 7 листопада 1993, Бухарест) — український гандбольний тренер. Заслужений тренер СРСР. Створив команду «Спартак» (Київ) — 20-разового чемпіона СРСР, 13-разового переможця Кубку європейських чемпіонів. За видатні досягнення в спорті Турчин і його команда занесені в Книгу рекордів Гіннеса.
|
редагувати
Обраний життєпис українського спорту.Атлети Сергій Бубка Сергі́й Наза́рович Бу́бка (* 4 грудня 1963, Луганськ, Кам'янобрідський район) — видатний український легкоатлет (стрибки з жердиною). Чемпіон Європи і світу, багаторазовий світовий рекордсмен, олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту, кандидат педагогічних наук, Герой України. Далекий родич митрополита Іларіона (Івана Огієнка). Їхній предок, козак Максим Огієнко в часи Коліївщини (1768 р.) став одним з ватажків Кліщинського повстання 1767–1770 рр. (село Кліщинці Лубенського полку — тепер Чорнобаївського району Черкаської області).::::::::::::::::Читати далі |
редагувати
Обраний життєпис українського спорту.Гімнасти Ніна Антонівна Бочарова (24 вересня 1924, Супрунівка, Полтавська область) — українська гімнастка (спортивна гімнастика), дворазова олімпійська чемпіонка Олімпіади 1952 року в Гельсінкі. Виступала за київський «Будівельник», дебютувавши на чемпіонаті СРСР в 1948 році й зайнявши четверте місце на брусах і колоді. Ці два снаряди залишалися найкращими для неї впродовж усієї кар'єри. В 1949 і 1951 роках Бочарова вигравала чемпіонат СРСР в абсолютному заліку в напруженій боротьбі з Марією Гороховською. На Олімпіаді 1952 року Бочарова стала другою після Гороховської в абсолютному заліку, вигравши вправи на колоді, а також здобувши золото в командному заліку. Крім того вона здобула срібні медалі в опорному стрибку і в командному заліку в відміненій пізніше дисципліні — командних вправах із предметом. На чемпіонаті світу 1954 року, коли їй уже було 30, вона виграла золоті нагороди в командному заліку в складі збірної СРСР, завершивши на цьому свою кар'єру..::::::::::::::::читати далі |
редагувати
Обраний життєпис українського спорту.Борці та майстри єдиноборств
]]
Іван Максимович Піддубний (26 вересня (8 жовтня) 1871(18711008), Красенівка, Полтавська губернія, Російська імперія — 8 серпня 1949, Єйськ, Краснодарський край, РРФСР, СРСР) — український спортсмен-борець. Шестиразовий чемпіон світу з боротьби (Париж, Мілан, Франкфурт, Нью-Йорк). Народився 26 вересня 1871 року на Полтавщині, неподалік містечка Золотоноші, у селі Красенівці (тепер Чорнобаївський район Черкаської області) в сім'ї селянина Максима Піддубного, козацький рід якого славився великою силою. Іван Піддубний також дістав від предків великий зріст і витривалість, а по лінії матері, яка гарно співала, — тонкий музичний слух і в дитинстві по неділях і святах співав у церковному хорі. Прожив там більшу частину життя, потім найнявся вантажником у севастопольський порт. 1895 року переїхав у Феодосію, де самотужки почав займатися гімнастичними вправами та гирьовим спортом. 1897 року вперше взяв участь у чемпіонаті з боротьби на поясах у цирку антрепренера Безкоровайного. З 1898 року виступає у севастопольському цирку Труцці як борець-професіонал, вперше здобуває перемогу в цирковому чемпіонаті. Після цього виступає в київському цирку Якима Нікітіна.::::::::::::::::читати далі |
редагувати
Обраний життєпис українського спорту.Гравці ігрових видів
Навчався в КСЛІ. Закінчив Київський інститут фізичної культури (1987). Зріст 208 см. Вага 99 кг. 1981–1986, 1987–1989 — гравець команди «Будівельник» (Київ). 1986–1987 — гравець ЦСКА (Москва). 1989–1992 — гравець «Атланта Гокс» (США).::::::::::::::::читати далі |
редагувати
Обраний життєпис українського спорту. Спортсмени водних видів Я́на Олекса́ндрівна Клочко́ва (*7 серпня 1982, Сімферополь) — українська плавчиня, яка виграла 5 олімпійських медалей, серед яких 4 золоті. Свої золоті медалі Яна виграла на Літніх Олімпійських іграх 2000 та 2004 років у комплексному плаванні на дистанціях 200 та 400 метрів; срібну медаль вона отримала на іграх 2000 року у плаванні вільним стилем на дистанції 800 метрів. Спортсменка тренувалася в Ніни та Олександра Кожухів..::::::::::::::::читати далі |
редагувати
Обраний життєпис українського спорту. Спортсмени воєнних та пересувних видів Яросла́в Па́влович Попо́вич (*4 січня 1980, с. Калинів, Львівська область[2]) — український професійний велогонщик команди «Трек Фектери Рейсинґ» (Trek Factory Racing, наступниця Radioshack-Nissan), найкращий молодий гонщик «Тур де Франс — 2005», третій призер «Джиро д'Італія» — 2003. Заслужений майстер спорту..::::::::::::::::читати далі |
редагувати
Обраний життєпис українського спорту. Лижники, саночники та ковзанярі
]
Окса́на Сергі́ївна Баю́л (нар. 16 листопада 1977, Дніпропетровськ) — українська спортсменка (фігурне катання). Перша олімпійська чемпіонка (XVII Олімпійські зимові ігри, Ліллегаммер, Норвегія, 1994) незалежної України в зимових видах спорту. Срібний призер чемпіонату Європи (1993), чемпіонка світу (1994). Почесний громадянин Дніпропетровська. Навчалася в Одеському педагогічному інституті (1994). Від 1994 року (відразу по Зимовій олімпіаді в Ліллегаммері) — працювала у США за контрактом у Лас-Вегасі. Залишивши спорт, займалась бізнесом (спортивний одяг). У 2005 році повернулася в професійний спорт. Оксана не поривала із фігурним катанням, зокрема, брала участь у низці комерційних льодових шоу — в США та Європі (у німецькому Оберстдорфі).::::::::::::::::читати далі |
редагувати
Українські спортсмени зарубіжжя
|
редагувати
Спортивні змагання України
Чемпіонати України з шахів — всеукраїнське змагання під егідою Федерації шахів України, яке виявляє найсильніших шахістів країни. Змагання проводяться окремо серед чоловіків, серед жінок, серед юнаків та дівчат (до 20) і юніорів (категорії 12-18 і 8-12 років). Також розігрується командна першість..
Передісторія українських чемпіонатів сягає часів, коли наша земля належала до державних утворень Російської імперії, ІІІ-ї Речі Посполитої та .:::::::::::::::Читати далі |
редагувати
Категорії |
редагувати
Міжнародні спортивні змагання, за участі українців Чемпіонат Європи з футболу 2012 року (пол. Mistrzostwa Europy w Piłce Nożnej 2012; офіційно УЄФА Євро 2012; UEFA EURO 2012™ Poland-Ukraine) — 14-й чемпіонат Європи, фінальна частина якого відбулася в Україні та Польщі з 8 червня по 1 липня 2012 року. Чемпіонат Європи з футболу 2012 став першим подібним турніром, проведеним в країнах Східної Європи. У фіналі чемпіонату на НСК «Олімпійському» в Києві збірна Іспанії захистила титул чемпіонів Європи й удруге поспіль завоювала Кубок Анрі Делоне, перемігши з рахунком 4:0 збірну Італії. У турнірі взяли участь 16 збірних команд країн Європи. Польща та Україна кваліфікувалися до фінальної частини чемпіонату автоматично на правах господарів турніру. Ще 14 команд здобули право виступати у фінальній частині в кваліфікаційному раунді, що відбувався з 11 серпня 2010 до 15 листопада 2011 року. Для збірної України домашнє Євро-2012 стало першим в її історії.:::::::::::::::Читати далі |
редагувати
Спортивні споруди України «Донба́с Аре́на» — стадіон, розташований у центрі міста Донецька, в парку культури і відпочинку, відкритий.::::::::::::::::читати далі |
редагувати
Добра стаття
Футбольний клуб «Чорномо́рець» Одеса — український футбольний клуб з міста Одеса, що виступає в українській Прем'єр-лізі, офіційною датою заснування якого вважається 1936 рік, що робить його найстарішим професіональним футбольним клубом міста. Протягом своєї історії клуб мав також інші назви: «Динамо» (1936–1939), «Харчовик» (1940, 1944–1950, 1955–1957), «Спартак» (1941) та «Металург» (1955–1957). Від 1958 року футбольний клуб носить назву «Чорноморець» з якою виступає дотепер. Клуб брав участь у 53-х чемпіонатах СРСР, з них у вищому дивізіоні — відіграв 26 сезонів, 24 сезони у другому за силою дивізіоні та 3 у третьому дивізіоні, а також у 45 розіграшах кубку СРСР. «Чорноморець» один зі учасників першого чемпіонату України, де виступає дотепер. В українські першості одеський клуб узяв участь 22 рази, 18 з яких у вищому дивізіоні, а чотири у першій лізі. Найбільшим досягненням команди за історію стало двічі здобуття титулу срібного призеру української вищої ліги у 1995 та 1996 роках, а також здобуття третього місця у вищій радянській лізі 1974 року. Також команда неодноразово здобувала кубок України, зокрема стала першим його володарем у 1992 році та вдруге його виграла у 1994 році. У розіграші кубку СРСР найбільше досягнення клубу це вихід до півфіналу турніру у 1966 році. Також клуб здобув у 1990 році Кубок Федерації футболу СРСР, ставши його останнім володарем.::::::::::::::::читати далі |
Портал:Український спорт/Цей день для українського спорту/липень
редагувати
Чи Ви знаєте... Скільки медалей можуть реально і теоретично здобути українські спортсмени на олімпіаді в Токіо. Детальніше про шанси українських спортсменів на здобуття медалей на Олімпійських ігор 2020 можна дізнатися тут |
редагувати
Атлетичні та гімнастичні види спорту Легка́ атле́тика — олімпійський вид спорту, що об'єднує наступні дисципліни: бігові види, спортивна ходьба, технічні види (стрибки і метання), багатоборства, пробіги (біг по шосе) і кроси (біг по бездоріжжі). Один з основних і наймасовіших видів спорту.
|
редагувати
Водні види спорту Спорти́вне пла́вання — вид спорту, в якому метою є якнайшвидше проплисти зазначену відстань, не порушуючи при цьому техніки способу плавання, який використовується. Спортивне плавання почало набувати популярності ще в XIX столітті. Плавання з 1896 року є олімпійським видом спорту (Плавання на Олімпійських іграх). Способи спортивного плавання (стилі плавання):
|
редагувати
Ігрові види спорту Волейбо́л (від англ. volleyball), інша назва: відбива́нка (заст., діал.)[3] — спортивна гра з м'ячем, у якій дві команди змагаються на спеціальному майданчику, розділеному сіткою. Існують декілька різних версій гри. Мета гри — направити м'яч над сіткою таким чином, щоб він доторкнувся до ділянки суперника та запобігти спробі гравців суперника зробити те саме. Для цього команда має торкнутися до м'яча не більше трьох разів (або, можливо, ще один раз на блоку).::::::::::::::::Читати далі |
редагувати
Воєнні, бойові та пересувні види спорту Суча́сне п'ятиборство — олімпійський вид спорту, який включає в себе змагання зі стрільби, фехтування, кінного спорту, плавання та бігу (кросу) — дисциплін, неодмінних для офіцера кінця 19-го — початку 20 століття. Сучасне п'ятиборство вигадав П'єр де Кубертен. До програми олімпійських ігор воно входить з 1912 року. Змагання серед жінок включені до програми олімпіад з 2000 року. Стрільба проводиться з пневматичного пістолета калібром 4,5 мм по стаціонарній мішені з відстані 10 м. Кожному п'ятиборцю надається право на 20 пострілів з часовим обмеженням 40 секунд на постріл. Для фехтування використовується шпага. Змагання проводяться за коловою системою, тобто кожен спортсмен зустрічається з кожним іншим. Кожен бій триває до першого уколу, але не більше хвилини. Якщо за хвилину жодному з супротивників не вдалося нанести укол, обом зараховується поразка. Плавання проводиться на 200 метрів вільним стилем.:::::::::::::::Читати далі |
редагувати
Зимові види спорту Фігу́рне ката́ння — зимовий вид спорту, в якому спортсмени переміщуються на ковзанах по льоду з виконанням додаткових елементів, найчастіше під музику. У офіційних змаганнях, як правило розігруються чотири комплекти медалей: у жіночому одиночному катанні, у чоловічому одиночному катанні, у парному фігурному катанню, а також у спортивних танцях на льоду. Фігурне катання входить до програми Зимових Олімпійських ігор. Дуже часто фігуристи беруть участь у різних шоу, на яких їхню майстерність оцінюють не судді, а глядачі..:::::::::::::::Читати далі |
редагувати
Списки українських спортсменів Українські олімпійські чемпіони — виключно ті українські спортсмени, що вигравали золоті медалі на найпрестижніших спортивних змаганнях — Олімпійських іграх сучасності та мають безпосередній стосунок до України, зокрема власне представники України (в тому числі як УРСР та окремих частин України, що входили до складу інших держав), громадяни України, що здобували золото, представляючи інші збірні (передовсім інші республіки СРСР) до прийняття українського громадянства чи після того, як стали громадянами інших держав, уродженці України, що представляли інші національні команди (зокрема інші республіки СРСР) на час перемоги на Олімпіаді, вихованці українського спорту, що народилися поза межами України та уродженці України, що представляли інші національні команди на час перемоги на Олімпіаді, а також етнічні українці та особи українського походження (українськими спортсменами їх можна вважати лише певною мірою, у дуже широкому значенні), що народилися поза межами України та представляли інші збірні. Українці ставали олімпійськими чемпіонами, репрезентуючи Чехословаччину (Володимир Сироватка — перший уродженець України, що став олімпійським чемпіоном ускладі національної команди держави, до складу якої входила частина території України)та власне Україну (у складі збірної Радянського Союзу, як УРСР, і незалежну Україну у складі об'єднаної команди СНД та окремої збірної). .::::::::::::::::читати далі |
редагувати
Спортивні телепрограми та кіно України «ПроФутбол» — інформаційно-аналітична телепрограма про футбол, яку веде Ігор Циганик на телеканалі 2+2. Програма висвітлює футбольні новини в Україні та частково за її межами. До розмови в студії приєднуються футболісти і тренери. Журналісти програми готують авторські матеріали, які, перш за все, орієнтовані на ексклюзивність. «Профутбол» виходить щонеділі о 21-30 і підводить підсумки футбольного тижня, під час якого відбувається обговорення найгостріших моментів, даються прогнози на майбутнє і проводяться дискусії висококваліфікованих експертів. Дискусію експертів доповнюють коментарі глядачів, отримані через Інтернет..::::::::::::::::читати далі |
редагувати
Спортивна періодика України Спортивна газета — всеукраїнська спортивна газета, заснована 1934 року. Реєстраційне свідоцтво КВ № 804 від 11 липня 1994 р. Географія розповсюдження: вся Україна. У радянський час — орган Комітету фізичної культурі та спорту при Раді Міністрів УРСР та Українській Республіканські Раді профспілок. У 1934—1964 мала назву «Радянський спорт» (1940—1949 — не виходила). Виходила тричі на тиждень.:::::::::::::::Читати далі |
редагувати
Це цікаво
|
редагувати
Спортивна література України
|
редагувати
Корисні шаблони |
редагувати
Нові статті
|
редагувати
Вікіпроєкти
|
|