Усик Олександр Олександрович
український боксер, олімпійський чемпіон / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Олександр Усик?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Олекса́ндр Олекса́ндрович У́сик (нар. 17 січня 1987, Сімферополь, УРСР, СРСР) — український непереможний професійний боксер. Абсолютний чемпіон світу в першій важкій вазі (2018—2019) та важкій вазі (2024)[7]. Чемпіон світу в першій важкій вазі (версії WBO (2016—2019), WBC (2018—2019), IBF (2018—2019), WBA (Super) (2018—2019), пояс авторитетного журналу The Ring (2018—2019), чемпіон світу у важкій вазі (версії WBO (2021–т. ч.), IBF (2021—2024), WBA (Super) (2021–т. ч.), WBC (2024–т. ч.) та IBO (2021–т. ч.), пояс авторитетного журналу The Ring (2022-т.ч.), олімпійський чемпіон (2012), чемпіон світу (2011) та чемпіон Європи (2008) серед аматорів, багаторазовий чемпіон України. Переміг 7 бійців за титул чемпіона світу у першій важкій вазі[8].
Олександр Олександрович Усик | |||||
---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||
Прізвисько | Кіт[1] Український Лев (The Ukrainian Lion) | ||||
Громадянство | Україна | ||||
Народився | 17 січня 1987(1987-01-17) (37 років) Сімферополь, Українська РСР, СРСР | ||||
Проживання | Київ | ||||
Alma mater | Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського | ||||
Вагова категорія | важка | ||||
Стійка | Шульга | ||||
Зріст | 191 см | ||||
Розмах рук | 198 см | ||||
Промоутер | «K2 Promotions» | ||||
Тренер | Анатолій Ломаченко (з 2018)[2] Юрій Іванович Ткаченко (2018 – нині)[3] Сергій Ватаманюк (2017—2018)[4] Джеймс Алі Башир (2013—2017)[5] Сергій Лапін (2001—2009)[6] | ||||
Нагороди | |||||
Рейтинги | |||||
Професіональна кар'єра | |||||
Перший бій | 9 листопада 2013 | ||||
Останній бій | 18 травня 2024 | ||||
Пояс | WBO (2016 — 2019) WBC (2018 — 2019) IBF (2018 — 2019) WBA (Super) (2018 — 2019) The Ring (2018 — 2019) у першій важкій вазі WBO (2021 — т. ч.) IBF (2021 — 2024) WBA (Super) (2021 — т. ч.) WBC (2024 — т. ч.) IBO (2021 — т. ч.) The Ring (2022) у важкій вазі. | ||||
Боїв | 22 | ||||
Перемог | 22 | ||||
Перемог нокаутом | 14 | ||||
Поразок | 0 | ||||
Нічиїх | 0 | ||||
Аматорська кар'єра | |||||
Боїв | Понад 300 | ||||
Перемог | Понад 300 |
Спортивні медалі | |||
---|---|---|---|
Представник Україна | |||
Бокс | |||
Олімпійські ігри | |||
Золото | Лондон 2012 | до 91 кг | |
Чемпіонат світу з боксу | |||
Золото | 2011 Баку | до 91 кг | |
Бронза | 2009 Мілан | до 91 кг | |
Чемпіонат Європи з боксу | |||
Золото | 2008 Ліверпуль | до 81 кг | |
Срібло | 2006 Пловдів | до 75 кг | |
Кубок світу | |||
Срібло | Москва 2008 | до 91 кг | |
Кубок Європи | |||
Золото | Харків 2010 | до 91 кг |
Заслужений майстер спорту України. Олександр Усик 2017 року піднявся на першу сходинку рейтингу найкращих боксерів у першій важкій вазі за версією авторитетного боксерського видання «The Ring»[9]. 21 липня 2018 року став першим українцем, який став абсолютним чемпіоном світу, перемігши у фіналі Всесвітньої боксерської суперсерії WBSS осетина Мурата Гассієва, який представляв Росію, і завоювавши титули чемпіона світу чотирьох найавторитетніших боксерських організацій у першій важкій вазі.[10] 25 вересня 2021 року став третім з українських боксерів чемпіоном світу з боксу у важкій вазі.[11]
Усик має професійний контракт з українським професійним футбольним клубом «Полісся» Житомир. Раніше українець грав за цей клуб не офіційно. Контракт був затверджений на 1 рік з 2023—2024[12]. На бій з Ф'юрі Усик вийшов в образі отамана з написом «ФК Полісся» на спині[13].