Портал:Український спорт
портал проєкту Вікімедіа / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
- Динамо другий рік поспіль бере Суперкубок і порівнюється з Шахтарем за кількістю титулів. ua-football.com. 28 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
- Збірна України вперше в історії не потрапила в топ-10 медального заліку Універсіади. 24tv.ua. 14 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
- Українка стала переможницею юніорського Вімблдону. Новое Время. 13 липня 2019. Процитовано 13 липня 2019.
- (9 липня 2019)Світоліна в блискучому стилі вийшла у півфінал Вімблдону
- Василь Ломаченко переміг Ентоні Кроллу. Укрінформ. Процитовано 13 квітня 2019.
- Дніпро втретє поспіль завоював Кубок України з баскетболу. ua.korrespondent.net.
- Українець Підручний виборов золото чемпіонату світу з біатлону, Цензор.нет, 10 березня 2018
- Армійська спортсменка Юлія Джіма здобула золоту медаль на етапі Кубка світу з біатлону. np.pl.ua. Процитовано 14 грудня 2018.
- Гвоздик переміг та став чемпіоном світу з боксу по версії WBC. 24 канал. 02.12.2018. Процитовано 02.12.2018.
- Усик переміг Беллью нокаутом і захистив титул абсолютного чемпіона світу. УНІАН. 11 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2018.
- Світоліна вперше в кар'єрі виграла Підсумковий турнір WTA. Укрінформ. 28 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
- До України повернулася національна збірна Invictus Games із 20 медалями. Укрінформ. 29 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
- 18-річна Даяна Ястремська виграла турнір WTA та встановила рекорд України. Главком. 14 жовтня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
- [ЛОМАЧЕНКО ВИЗНАНИЙ НАЙКРАЩИМ БОКСЕРОМ СВІТУ ЗА ВЕРСІЄЮ ЧИТАЧІВ АВТОРИТЕТНОГО ПОРТАЛУ]
- IWF Executive Board upholds decision related to Member Federations which have produced three or more retesting cases, The International Weightlifting Federation (IWF), 30 вересня 2017, процитовано 30 вересня 2017
- Україна завоювала першу медаль на Іграх нескорених-2017. Укрінформ. 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
- Паралімпійська збірна України з футболу стала чемпіоном світу. Радіо Свобода. 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.
- Українець Хижняк виграв чемпіонат світу з боксу. УНІАН. 2 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
- Элина Свитолина выиграла турнир в Торонто!. Sport.ua. 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.
редагувати
Український спорт ![]() Україна — держава із добре розвинутими спортивними традиціями як у любительському спорті, так і в професійному спорті високих досягнень. Європейські види спорту — регбі, боротьба, фехтування, футбол і гімнастика — поширюються в Україні наприкінці XIX ст. — на початку ХХ ст. Створюються команди та різноманітні спортивні клуби спортсменів — аматорів, організовуються змагання. На всю Європу уславився український борець греко-римського стилю Іван Піддубний (1871–1949), який за 40 років виступів не програв жодного чемпіонату і пішов з килима непереможений. Однією з найвизначніших подій Києва того часу стала І Всеросійська олімпіада 1913 року, яка була присвячена відкриттю Всеросійської промислової виставки з нагоди 300-річчя царювання родини Романових. У Києві вперше в Російській імперії спеціально для змагань був побудований стадіон — з біговими доріжками, велотреком, трибунами на 5 тис. місць. До програми Олімпіади входили такі види спорту як легка атлетика, марафонський біг, боротьба, гирьвий спорт, фехтування, плавання, гімнастика, стрільба, кінний спорт, велогонки та мотоспорт за маршрутом Київ—Чернігів—Київ. Значно активізувався розвиток українського спорту та фізкультури після 1917 року. З 1921 року почали проводитися Всеукраїнські спартакіади, олімпіади та інші заходи. З часом запроваджуються кафедри фізичного виховання, відкриваються інститути.::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() Націона́льна хоке́йна лі́га (НХЛ) (англ. National Hockey League (NHL), фр. Ligue nationale de hockey (LNH)) — перша й наймогутніша професіональна світова хокейна ліга, яка поєднує 30 клубів Північної Америки: як одна із старших професійних спортивних ліг, НХЛ утворюють дві конференції по п'ятнадцять команд, котрі з черги розбиті ще на три дивізіони по п'ять команд у кожній................ Український доробок у НХЛ Докладніше: Український хокейний слід у Північній Америці
Чимало українців прославили історичну батьківщину своїми досягненнями у НХЛ. Так, славнозвісний Вейн Ґретцкі — «найкращий хокеїст усіх часів та народів»[1] — має коріння в Україні та Білорусі. Проте, більшість істориків дослідників НХЛ точно не знають, якій країні приписати гравця. Самого хокеїста, який має родичів з Могильова та Підгайців (Тернопільська область), це абсолютно не цікавить: у своїх мемуарах він називає себе справжнім канадцем, проте згадує колискову на незнайомій мові (українській чи білоруській) яку йому співала бабуся.::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() ![]() |
редагувати
![]() Дерюгіна Альбіна Миколаївна (16 березня 1932, Макіївка) — український тренер з художньої гімнастики. Працює в СДЮШ олімпійського резерву з художньої гімнастики, старший тренер, директор; головний тренер збірної команди України, член виконкому НОК України. Освіта: Дніпропетровський технікум фізичної культури; Київський інститут фізичної культури. Працювала тренером у Київському політехнічному інституті, в ДСС «Спартак». З 1986 — президент Федерації художньої гімнастики. Заслужений тренер України. Заслужений тренер СРСР. Заслужений працівник культури УРСР. Суддя міжнародної категорії. Заслужений працівник фізичної культури і спорту України..::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() ![]() Сергій Бубка Сергі́й Наза́рович Бу́бка (* 4 грудня 1963, Луганськ, Кам'янобрідський район) — видатний український легкоатлет (стрибки з жердиною). Чемпіон Європи і світу, багаторазовий світовий рекордсмен, олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту, кандидат педагогічних наук, Герой України. Далекий родич митрополита Іларіона (Івана Огієнка). Їхній предок, козак Максим Огієнко в часи Коліївщини (1768 р.) став одним з ватажків Кліщинського повстання 1767–1770 рр. (село Кліщинці Лубенського полку — тепер Чорнобаївського району Черкаської області).::::::::::::::::Читати далі |
редагувати
![]() Марія Кіндратівна Гороховська (17 жовтня 1921, Євпаторія, Україна — 22 липня 2001, Тель-Авів, Ізраїль) — українська гімнастка, дворазова олімпійська чемпіонка. Володарка двох золотих та п'яти срібних олімпійських медалей. На Літніх Олімпійських іграх 1952 року вона виборола сім олімпійських медалей, що є найбільшою кількістю нагород, здобутих будь-якою спортсменкою впродовж однієї олімпіади [2].
Захищала честь спортивного товариства «Будівельник» Харків. В 1948 році вона вперше виграла чемпіонат СРСР (у вправах на колоді), виступаючи за харківський клуб «Будівельник». Олімпіада 1952 року була першою, в якій брали участь радянські спортсмени. Вони домінували в змаганнях з гімнастики. У змаганнях на всіх чотирьох індивідуальних снарядах Гороховська була другою, що дало їй золоту медаль в абсолютній першості попереду Ніни Бочарової. Крім того вона виграла золоті медалі в складі команди.::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() Катерина Володимирівна Бурмістрова (* 20 листопада 1979(19791120), Суми) — заслужений майстер спорту України, багаторазова переможниця і призерка чемпіонатів світу та Європи з вільної боротьби. Катерина Бурмістрова народилася в Сумах 20 листопада 1979 р. 1998 року дебютує в змаганях з вільної боротьби. Перший тренер — Анатолій Качур. Тренери — Заслужені тренери України С. А. Лазаренко та Ю. М. Голуб. Виступає за м. Суми й товариство «Динамо». Закінчила Сумський педагогічний університет ім. Макаренка (факультет фізвиховання).
|
редагувати
![]() ![]() Вале́рій Васи́льович Лобано́вський (нар. 6 січня 1939, Київ, Українська РСР — пом. 13 травня 2002, Запоріжжя, Україна) — видатний радянський та український футболіст і тренер. Багаторічний наставник «Динамо» (Київ), на чолі якого двічі вигравав Кубок володарів кубків. Тричі був наставником збірної СРСР, з якою став віце-чемпіоном Європи 1988. Тренер збірної України у 2000–2001 роках. Майстер спорту СРСР. Нагороджений радянськими орденами «Знак Пошани» і Трудового Червоного Прапора. Заслужений тренер СРСР та України. Герой України.::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() Я́на Олекса́ндрівна Клочко́ва (*7 серпня 1982, Сімферополь) — українська плавчиня, яка виграла 5 олімпійських медалей, серед яких 4 золоті. Свої золоті медалі Яна виграла на Літніх Олімпійських іграх 2000 та 2004 років у комплексному плаванні на дистанціях 200 та 400 метрів; срібну медаль вона отримала на іграх 2000 року у плаванні вільним стилем на дистанції 800 метрів. Спортсменка тренувалася в Ніни та Олександра Кожухів..::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() Павло́ Серафи́мович Ледньо́в (*25 березня 1943, Нижній Новгород, Росія — †23 листопада 2010, Москва, Росія) — український спортсмен, що спеціалізувався на сучасному п'ятиборстві, дворазовий олімпійський чемпіон, призер олімпійських ігор, багаторазовий чемпіон світу. Павло Ледньов тренувався у Львові. Випускник Львівського інституту фізичної культури (1965). Хоча він ніколи не вигравав олімпійську медаль в особистому заліку, проте йому належить рекордна кількість медалей для представників сучасного п'ятиборства на олімпіадах — сім. Двічі Ледньов ставав олімпійським чемпіоном в командному заліку — на мюнхенській та московські олімпіадах. В 1976 році збірна СРСР, за яку він виступав, фінішувала другою. В особистому заліку він здобув срібну медаль на монреальській олімпіаді та бронзові на олімпіадах 1968, 1972 та 1980 років. На відміну від олімпійських змагань Ледньов вигравав світові чемпіонати в особистому заліку чотири рази: в 1973, 1974, 1975 та 1978 роках. Ще двічі він входив до складу команди переможниці — в 1973 та 1974 роках. Чемпіонат Радянського Союзу Ледньов вигравав у 1968 та 1973 роках. .::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() ![]() Окса́на Сергі́ївна Баю́л (нар. 16 листопада 1977, Дніпропетровськ) — українська спортсменка (фігурне катання). Перша олімпійська чемпіонка (XVII Олімпійські зимові ігри, Ліллегаммер, Норвегія, 1994) незалежної України в зимових видах спорту. Срібний призер чемпіонату Європи (1993), чемпіонка світу (1994). Почесний громадянин Дніпропетровська. Навчалася в Одеському педагогічному інституті (1994). Від 1994 року (відразу по Зимовій олімпіаді в Ліллегаммері) — працювала у США за контрактом у Лас-Вегасі. Залишивши спорт, займалась бізнесом (спортивний одяг). У 2005 році повернулася в професійний спорт. Оксана не поривала із фігурним катанням, зокрема, брала участь у низці комерційних льодових шоу — в США та Європі (у німецькому Оберстдорфі).::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() Мельник (Велєва-Мельник) Фаїна Григорівна (9 червня 1945, с. Бакота) — легкоатлетка. Заслужений майстер спорту (1971). Заслужений діяч фізичної культури Вірменії (1972). Олімпійська чемпіонка 1972 (Мюнхен) з метання диска — 66,62 м. На Олімпійських іграх 1976 (Монреаль) була четвертою в метанні диска — 66,40 м, десятою в штовханні ядра — 18,07 м. На Олімпійських іграх в Москві (1980) не виконала кваліфікаційну норму з метання диску (60 м) і не потрапила до фіналу..::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() Чемпіонат України з пляжного футболу — футбольні змагання в Україні, засновані в 2003 році під егідою Асоціації пляжного фуболу України. Перші організовані змагання з пляжного футболу пройшли в 2001 році у Гідропарку, де зустрічались київські любительські колективи. Наступного літа була організована всеукраїнська аматорська першість «Славутич-бол». Перемогу у київському фіналі отримала команда «Лотто». У 2003 році під егідою футбольної федерації України була утворена національна асоціація пляжного футболу — АПФУ. Внаслідок цього змагання з пляжного футболу набули офіційного статусу, і у 2003 році вони вже охопили 116 колективів із Києва, Севастополя, Запоріжжя, Одеси, Харкова й Кременчука. Фінал прийняв Севастополь, де першим офіційним чемпіоном України став київський клуб «Майндшер»..::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() |
редагувати
![]() ![]() ![]() Чемпіонат Європи з футболу 2012 року (пол. Mistrzostwa Europy w Piłce Nożnej 2012; офіційно УЄФА Євро 2012; UEFA EURO 2012™ Poland-Ukraine) — 14-й чемпіонат Європи, фінальна частина якого відбулася в Україні та Польщі з 8 червня по 1 липня 2012 року. Чемпіонат Європи з футболу 2012 став першим подібним турніром, проведеним в країнах Східної Європи. У фіналі чемпіонату на НСК «Олімпійському» в Києві збірна Іспанії захистила титул чемпіонів Європи й удруге поспіль завоювала Кубок Анрі Делоне, перемігши з рахунком 4:0 збірну Італії. У турнірі взяли участь 16 збірних команд країн Європи. Польща та Україна кваліфікувалися до фінальної частини чемпіонату автоматично на правах господарів турніру. Ще 14 команд здобули право виступати у фінальній частині в кваліфікаційному раунді, що відбувався з 11 серпня 2010 до 15 листопада 2011 року. Для збірної України домашнє Євро-2012 стало першим в її історії.:::::::::::::::Читати далі |
редагувати
Спортивні споруди України ![]() «Донба́с Аре́на» — стадіон, розташований у центрі міста Донецька, в парку культури і відпочинку, відкритий.::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]()
Ранні рокиНародився 28 жовтня 1983 року у Любешові, районному центрі Волинської області, у багатодітній сім'ї. Любов до футболу Тарасові прищепив батько, що грав у чемпіонаті області за любешівську «Прип'ять». У футбол починав грати у вуличних командах. Перші наставники: перший учитель фізкультури Любешівської СШ Олексій Володимирович Новаковський, а згодом — тренери місцевої ДЮСШ Іван Токарчук та Михайло Редько[3]. Після закінчення ПТУ вступив до Інституту фізичної культури Волинського національного університету, за футбольну команду якого виступав на чемпіонаті області..::::::::::::::::читати далі |
Портал:Український спорт/Цей день для українського спорту/липень
редагувати
![]() Скільки медалей можуть реально і теоретично здобути українські спортсмени на олімпіаді в Токіо. Детальніше про шанси українських спортсменів на здобуття медалей на Олімпійських ігор 2020 можна дізнатися тут |
редагувати
![]() ![]() разів за визначений проміжок часу згідно з правилами змагань у двох змагальних вправах (поштовх, ривок). Після всенародної популярності, яку вправи з ваговими гирями отримали наприкінці XIX і на початку XX ст., на довгий час гирі перетворились на різновид циркового мистецтва і стали допоміжними засобами розвитку фізичних якостей в інших видах спорту, залишаючись при тому атрибутом народних гулянь і розваг. Новітня історія гирьового спорту в Україні починається в 1960-х роках. Змагання з гирями швидко розповсюджуються в сільській місцевості, на заводах, в армії і флоті та серед студентської молоді. 1970 в Україні затверджуються перші правила змагань, до яких увійшли три вправи (триборство) — жим гирі кожною рукою, поштовх двох гир від грудей і ривок одною рукою. Залежно від рангу, змагання проводяться з гирями 16, 24 і 32 кг. Враховуючи зростаючу популярність і доступність змагань з гирями, в Україні 1974 вперше введено почесне спортивне звання «Майстер спорту з гирьового спорту». Значним поштовхом у подальшому розвитку гирьового спорту в Україні було прийняття 1985 року Єдиних всесоюзних правил змагань, проведення першого чемпіонату СРСР і введення почесного спортивного звання «Майстер спорту СРСР». Перший всесоюзний чемпіонат проводився 23 — 24 листопада 1985 в місті Липецьку (Росія). Після розпаду Радянського Союзу у 1992 була створена Міжнародна федерація гирьового спорту (МФГС) і Федерація гирьового спорту України (ФГСУ).::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() Віндсерфінг (від англ. wind — «вітер» і «серфінг») — вид вітрильного спорту і водних розваг, в основі якого лежить майстерність управління на водній поверхні легкою дошкою невеликого розміру з встановленим на ній вітрилом. Спортивний снаряд, що використовується у віндсерфінгу, називається «вітрильною дошкою» або «віндсерфом», і складається з легкої дошки обтічної форми довжиною 2-4,7 м, виконаної з плавучого матеріалу, і закріпленого на ній в гнучкому з'єднанні вітрила. Вітрильна дошка являє собою спрощену модель вітрильного судна, позбавленого керма. Управління здійснюється шляхом нахилу щогли з вітрилом, а при русі в режимі глісування, також за допомогою нахилу самої дошки з борту на борт. Швидкість і напрямок руху залежать від положення вітрила відносно вітру. Положення вітрила контролюється спортсменом («віндсерфером»), який утримує його руками за поперечину-«гик»..::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() ![]() Регбі-7 — різновид регбі. Грається на полі для регбі-15 за майже аналогічними правилами командами по 7 гравців у кожній. Різновид відомий із 1883 року. Виконавчий комітет МОК у серпні 2009 року рекомендував включити регбі-7 до програми Олімпійських ігор 2016. Гра складається з двох таймів по 7 хвилин кожен. Для фінальних ігор можуть бути встановлені довші тайми (10-12 хв). Відмінністю від регбі-15 є те, що після спроби чи голу м'яч вводиться у гру командою, яка щойно забила (для вирівнювання шансів супротивників). У сутичці беруть участь 3 гравці замість 8 у регбі-15.::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() Федерація велосипедного спорту України — всеукраїнська громадська організація спортивної спрямованості, яка об'єднує спортсменів, тренерів, суддів, інших фахівців для сприяння розвитку видів велоспорту в Україні та захисту спільних законних інтересів своїх членів. Федерація діє на засадах добровільності, спільності інтересів, рівноправності її учасників, самоврядування, законності та гласності.::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() Федерація хокею України (ФХУ) — організація, яка займається проведенням на території України змагань з хокею із шайбою. Заснована у 1992 році, член ІІХФ з 6 травня 1992 року. У країні 7 професіональних клубів, 4003 гравців (607 із них — дорослі), 25 льодових майданчиків, що відповідають Правилам гри в хокей. Найбільша арена — Київський палац спорту (6850 місць). Найсильніші клуби України «Сокіл» (Київ), «Динамо» (Харків), ШВСМ (Київ) виступали у чемпіонатах СРСР, потім «Сокіл» виступав у МХЛ. Перший чемпіонат України у 1992 році розіграли 4 провідні клуби.::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() Українські олімпійські чемпіони — виключно ті українські спортсмени, що вигравали золоті медалі на найпрестижніших спортивних змаганнях — Олімпійських іграх сучасності та мають безпосередній стосунок до України, зокрема власне представники України (в тому числі як УРСР та окремих частин України, що входили до складу інших держав), громадяни України, що здобували золото, представляючи інші збірні (передовсім інші республіки СРСР) до прийняття українського громадянства чи після того, як стали громадянами інших держав, уродженці України, що представляли інші національні команди (зокрема інші республіки СРСР) на час перемоги на Олімпіаді, вихованці українського спорту, що народилися поза межами України та уродженці України, що представляли інші національні команди на час перемоги на Олімпіаді, а також етнічні українці та особи українського походження (українськими спортсменами їх можна вважати лише певною мірою, у дуже широкому значенні), що народилися поза межами України та представляли інші збірні. Українці ставали олімпійськими чемпіонами, репрезентуючи Чехословаччину (Володимир Сироватка — перший уродженець України, що став олімпійським чемпіоном ускладі національної команди держави, до складу якої входила частина території України)та власне Україну (у складі збірної Радянського Союзу, як УРСР, і незалежну Україну у складі об'єднаної команди СНД та окремої збірної). .::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() «ПроФутбол» — інформаційно-аналітична телепрограма про футбол, яку веде Ігор Циганик на телеканалі 2+2. Програма висвітлює футбольні новини в Україні та частково за її межами. До розмови в студії приєднуються футболісти і тренери. Журналісти програми готують авторські матеріали, які, перш за все, орієнтовані на ексклюзивність. «Профутбол» виходить щонеділі о 21-30 і підводить підсумки футбольного тижня, під час якого відбувається обговорення найгостріших моментів, даються прогнози на майбутнє і проводяться дискусії висококваліфікованих експертів. Дискусію експертів доповнюють коментарі глядачів, отримані через Інтернет..::::::::::::::::читати далі |
редагувати
![]() ![]() Спортивна газета — всеукраїнська спортивна газета, заснована 1934 року. Реєстраційне свідоцтво КВ № 804 від 11 липня 1994 р. Географія розповсюдження: вся Україна. У радянський час — орган Комітету фізичної культурі та спорту при Раді Міністрів УРСР та Українській Республіканські Раді профспілок. У 1934—1964 мала назву «Радянський спорт» (1940—1949 — не виходила). Виходила тричі на тиждень.:::::::::::::::Читати далі |
редагувати
Це цікаво
|
редагувати
![]()
|
редагувати
![]() |
редагувати
![]()
|
редагувати
![]()
|
|