Чемпіонат України із шахів

Чемпіонати України із шахів — всеукраїнське змагання під егідою Федерації шахів України, яке виявляє найсильніших шахістів країни. Змагання проводяться окремо серед чоловіків, серед жінок, серед юнаків та дівчат (до 20) і юніорів (категорії 12-18 і 8-12 років). Також розігрується командна першість.

Верлинський Б. М. — неофіційний чемпіон України, переможець Південноросійського турніру (1910), чемпіон УРСР, перший радянський гросмейстер

Передісторія українських чемпіонатів сягає часів, коли наша земля належала до державних утворень Російської імперії, ІІІ-ї Речі Посполитої та СРСР. Так, у 1909—1910 в Одесі проводився Південноросійський шаховий турнір, в якому перемогли представники Києва та Одеси. На підконтрольних Польщі теренах перший турнір, що зібрав найкращих шахістів тої частини України, відбувся 1928 року. Ще два турніри були проведені за часів нацистської окупації: в 1942 та 1944.

Степан Попель — неофіційний чемпіон Західної України (у 1930-ті роки), найсильніший шахіст діаспори (1940-1960-тих)

На землях, що опинились під владою більшовиків, чоловічі змагання періодично проводились від 1924 року. 1935 року пройшов перший жіночий чемпіонат Радянської України. З 1945 року, коли до складу УРСР ввійшли західноукраїнські землі, проводяться чемпіонати з участю представників усіх територій, що складають сьогоденну Україну. Найуспішнішим учасником українських радянських чемпіонатів був Анатолій Банник (5 перемог: 1945, 1946, 1951, 1956, 1964).

Натомість післявоєнна українська діаспора проводила власні змагання, рівень яких, щоправда, був далекий від чемпіонських турнірів УРСР. Протягом 1970-1980-х років діаспору поповнювали так звані неповерненці — провідні спортсмени, що з різних причин тікали з радянської України, зокрема й деякі чемпіони УРСР.

Відколи постала незалежна Україна та формально виокремилась ФШУ, з 1992 року проводяться чемпіонати України з шахів, які продовжили нумерацію чемпіонатів УРСР.

2023 року чемпіоном України серед чоловіків став Дмитро Максимов, а жіночу першість виграла Маріца Цирульник .

Регламент змагань

Регламент Чемпіонатів України визначає за мету змагань

• популяризацію шахової гри та спортивних досягнень;
• творчий та спортивні підсумки шахової роботи;
• підвищення майстерності та кваліфікації шахістів;
• виявлення найсильніших майстрів для участі в міжнародних змаганнях.

Спосіб проведення є традиційним для Чемпіонатів іще з часів УРСР, типовим і для чоловічих, і для жіночих, і для юніорських змагань. Наприклад, чоловічий чемпіонат України проводиться за таким порядком. Першим етапом змагання є півфінал, 2014 року в ньому застосована швейцарська система, учасниками можуть стати громадяни України, члени ФШУ:

• переможці чемпіонатів областей України, АР Крим, Києва та Севастополя;
• володарі 1-2 місць чемпіонатів України в вікових категоріях 12-18 років;
• володарі 1-3 місць юнацького чемпіонату (до 20 років);
• шахісти з рейтингом ФІДЕ не нижче 2500.

Шахісти, що посіли 1-5 місця в півфіналі, шість шахістів з найвищим рейтингом ФІДЕ та торішній чемпіон допускаються до фінальної частини Чемпіонату, всього 12 гравців^[1]. Фінал 2014 року проводився за коловою системою.

Порядок змагань у жіночих та юніорських змаганнях не суттєво відрізняється.

В попередні роки фінальні частини змагань проводили за різними системами: швейцарка, нокаут.

Результати чемпіонатів УРСР

Яків Вільнер — перший чемпіон України

Федір Богатирчук — чемпіон України 1937 року

Ісаак Болеславський — чемпіон України 1938—1940 рр.

Анатолій Банник — 5-разовий чемпіон України

Леонід Штейн — чемпіон України 1960, 1962 років

Юхим Геллер — 4-разовий чемпіон України

Лев Альбурт — чемпіон України 1972—1974 рр.

Володимир Маланюк — 3-разовий чемпіон України

№	Дата проведення	Місце проведення	Система розіграшу	Переможець	Чемпіон представляв	Результат
						Очки	+	−	=
1	29 березня — 11 квітня 1924	Київ	Колова	Яків Вільнер	Одеса	9 з 10	8	0	2
2	25 травня — 1925	Харків	Колова	Яків Вільнер (2)	Одеса	7 з 8	6	0	2
3	22 квітня — 6 травня 1926	Одеса	Колова	Борис Верлинський (поза конкурсом) Михайло Марський	Москва Дніпропетровськ	8 з 11	5 6	0 1	6 4
4	26 червня — 14 липня 1927	Полтава	Колова	1. Олексій Селезньов (поза конкурсом)	Москва	11½ з 15	8	0	7
				2. Всеволод Раузер	Київ	11 з 15	8	1	6
5	29 травня — 10 червня 1928	Одеса	Колова	Яків Вільнер (3)	Одеса	11 з 15	8	1	6
				Володимир Кирилов	Харків	11 з 15	9	2	4
6	липень — 11 серпня 1931	Харків	Колова	Абрам Замиховський	Київ	8½ з 11	7	1	3
7	1 липня — 1933	Харків	Колова	Володимир Кирилов (2)	Харків	5 з 8	3	1	4
				Всеволод Раузер (2)	Київ	5 з 8	4	2	2
8	1 — 24 березня 1936	Київ	Колова	Йосип Погребиський	Київ	12 з 17	9	2	6
				Петро Шумилін	Харків	12 з 17	8	1	8
9	18 червня — 10 липня 1937	Київ	Колова	Федір Богатирчук	Київ	12½ з 17	10	2	5
10	13 вересня — 1938	Київ	Колова	Ісаак Болеславський	Дніпропетровськ	13 з 17	12	3	2
11	12 — 31 грудня 1939	Дніпропетровськ	Колова	Ісаак Болеславський (2)	Дніпропетровськ	12 з 15	10	1	4
12	20 листопада — 12 грудня 1940	Київ	Колова	Ісаак Болеславський (3)	Дніпропетровськ	13 з 17	10	1	6
13	19 грудня — ? 1944	Київ	Колова	Борис Гольденов	Київ	10 з 12	9	1	2
14	17 жовтня — 9 листопада 1945	Київ	Колова	Анатолій Банник	Київ	11 з 14	10	2	2
15	2 червня — ? 1946	Київ	Колова	Анатолій Банник (2)	Київ	14 з 17
16	28 травня — ? 1947	Київ	Колова	Олексій Сокольський	Львів	11½ з 16	8	1	7
17	березень — 23 квітня 1948	Київ	Колова	Олексій Сокольський[2]	Львів	12½ з 18	8	1	9
18	4 — 30 липня 1949	Одеса	Колова	Ісаак Липницький	Київ	15½ з 19	14	2	3
19	19 березня  — 13 квітня 1950	Київ	Колова	Юхим Геллер	Одеса	12½ з 17	10	2	5
20	3 — 28 квітня 1951	Київ	Колова	Анатолій Банник (3)	Київ	12 з 17	8	1	8
21	22 березня  — 15 квітня 1952	Київ	Колова	Владлен Зурахов	Київ	11½ з 15	9	1	5
22	1953	Київ	Колова	Яків Юхтман	Одеса	10 з 13	8	1	4
23	16 листопада — 14 грудня 1954	Київ	Колова	Абрам Хавін	Київ	13 з 18	10	2	6
24	23 квітня — 24 травня 1955	Київ	Колова	Анатолій Банник (4)	Київ	11½ з 17	8	2	7
25	1956	Київ	Колова	Ісаак Липницький (2)	Київ	15 з 19	11	0	8
26	8 травня — 2 червня 1957	Київ	Колова	Юхим Геллер (2)	Одеса	12½ з 17	10	2	5
				Саломон Флор (поза конкурсом)	Москва	12½ з 17	8	0	9
27	5 травня — 2 червня 1958	Київ	Колова	Юхим Геллер (3)	Одеса	12½ з 16	10	1	5
28	27 березня — 27 квітня 1959	Київ	Колова	Юхим Геллер (4)	Одеса	18 з 21	15	0	6
29	14 травня — 10 червня 1960	Київ	Колова	Леонід Штейн[3]	Львів	12 з 17	9	2	6
30	21 травня — 12 червня 1961	Київ	Колова	Юрій Коц[4]	Донецьк	11 з 15	10	3	2
31	7 — 31 травня 1962	Київ	Колова	Леонід Штейн (2)	Львів	13½ з 17	10	0	7
32	4 — 29 травня 1963	Київ	Колова	Юрій Ніколаєвський	Київ	11 з 17	8	3	6
33	14 квітня — 11 травня 1964	Київ	Колова	Анатолій Банник (5)	Київ	14 з 19	9	0	10
34	6 — 21 червня 1965	Дніпропетровськ	колова	Рудольф Гольдштейн (Єрмаков)	Дніпропетровськ	7½ з 11	5	1	5
35	6 — 29 травня 1966	Київ	Колова	Юрій Сахаров	Київ	13 з 17	11	2	4
36	4 — 17 жовтня 1967	Київ	Швейцарська	Валерій Жидков	Запоріжжя	10 з 13	7	0	6
				Юрій Ніколаєвський (2)	Київ	10 з 13	7	0	6
37	4 — 27 травня 1968	Київ	Колова	Юрій Сахаров (2)	Київ	12½ з 17	9	1	7
38	21 лютого — 18 березня 1969	Івано-Франківськ	Колова	Геннадій Кузьмін	Луганськ	10½ з 15	7	1	7
				Володимир Савон	Харків	10½ з 15	7	1	7
39	17 квітня — 13 травня 1970	Київ	Колова	Володимир Тукмаков	Одеса	11½ з 17	8	2	7
40	5 — 20 квітня 1971	Донецьк	Швейцарська	Юрій Коц (2)	Донецьк	9½ з 13	7	1	5
41	6 — 28 травня 1972	Одеса	Колова	Лев Альбурт	Одеса	11½ з 17	7	1	9
42	3 — 16 травня1973	Дніпропетровськ	Швейцарська	Лев Альбурт (2)	Одеса	11 з 13	11	0	2
43	2 — 15 березня 1974	Львів	Швейцарська	Лев Альбурт (3)	Одеса	10 з 13
44	1 — 10 березня 1975	Дніпропетровськ	Швейцарська	Олександр Вайсман	Харків	7½ з 9
45	13 — 28 травня 1976	Донецьк	Колова	Михайло Підгаєць	Одеса	9½ з 13	7	1	5
46	21 — 29 травня 1977	Житомир	Швейцарська	Юрій Ніколаєвський (3)	Київ	7 з 9
47	2 — 21 березня 1978	Ялта	Колова	Костянтин Лернер	Одеса	11½ з 15	8	0	7
48	18 — 29 травня 1979	Дніпропетровськ	Швейцарська	Володимир Охотник	Дніпропетровськ	7½ з 9	6	0	3
49	20 лютого — 5 березня 1980	Харків	Швейцарська	Володимир Маланюк	Севастополь	10½ з 13
50	15 листопада — 3 грудня 1981	Ялта	Колова	Володимир Маланюк (2)	Севастополь	10 з 14	7	1	6
51	3 — 23 травня 1982	Ялта	Колова	Костянтин Лернер (2)	Одеса	12 з 15	9	0	6
52	18 — 28 травня 1983	Мелітополь	Швейцарська	Дмитро Комаров	Київ	7 з 9	6	1	2
53	4 — 26 червня 1984	Київ	Колова	Михайло Гуревич	Харків	10½ з 15	6	0	9
54	4 — 23 червня 1985	Ужгород	Колова	Валерій Невєров	Харків	11 з 14	9	1	4
55	червень 1986	Київ	Колова	Володимир Маланюк (3)	Севастополь	11 з 15	7	0	8
56	4 — 21 червня 1987	Миколаїв	Колова	Віктор Москаленко	Одеса	9½ з 15	6	2	7
57	3 — 21 червня 1988	Львів	Колова	Валерій Невєров (2)	Харків	10½ з 15	7	1	7
58	листопад 1989	Херсон	Колова	Ігор Новіков[5]	Харків	10½ з 15	6	0	9
59	1990	Сімферополь	Колова	Михайло Бродський	Харків	7 з 10	5	1	4

Результати чемпіонатів України

Попри заявлену мету виявляти найсильніших шахістів, шахові чемпіонати України часто проходили без участі провідних українських спортсменів. Лише починаючи з 2011 року (за винятком найсильнішого та найбільш представницького за складом в історії чемпіонатів України чемпіонату 2004 року) фінальні турніри чемпіонатів України збирають найсильніших шахістів та шахісток України, за винятком лідера збірної України Василя Іванчука, який тим не менше, взяв участь в першості України 2004 року та першості України 2014 року посівши 9-16 та 7-е місця, відповідно.

Фінали чоловічих змагань

Інформація про чоловічі першості України з шахів зібрана міжнародним арбітром Олегом Товчигою. На сайті ФШУ можна переглянути вибрані партії Чемпіонатів від 1924 по 2013 роки.

Антон Коробов — 4-разовий чемпіон України

Андрій Волокитін — 3-разовий чемпіон України

Руслан Пономарьов — чемпіон України 2011 року

Номер	Дата проведення	Місце проведення	Система розіграшу	Кількість учасників	Представництво за рейтингом України (к-ть шахістів)		Категорія турніру (сер.рейтинг)	Переможець	Результат	Чемпіон представляв
					1—5 місця	1—10 місця
60	2 — 21 грудня 1991	Сімферополь	Колова	14	—	—	3 (2304)	Віталій Голод	9½ з 13[6]	Львів
61	13 — 31 жовтня 1992	Сімферополь	колова	15	—	—	4 (2325)	Владислав Боровиков	10 з 14	Дніпропетровськ
62	грудень 1993	Донецьк	колова	14	—	—	?	Орест Грицак	10½ з 13	Львів
63	1994	Алушта	швейцарська	144	—	—	—	Юрій Круппа	8 з 9	Київ
64	18 — 26 лютого 1995	Дніпропетровськ	швейцарська	56	—	—	—	Сергій Кривошея	7 з 9	Житомир
65	1996	Ялта	швейцарська	100	—	1	—	Михайло Голубєв	8½ з 11	Одеса
66	1 — 10 травня 1997	Алушта	швейцарська	75	—	—	—	Володимир Баклан	8 з 9	Київ
67	6 — 15 травня 1998	Алушта	швейцарська	102	—	—	—	Любомир Михалець	7 з 9	Хмельницький
68	6 — 14 вересня 1999	Алушта	швейцарська	57	—	1	—	Геннадій Кузьмін	6½ з 9	Луганськ
69	1 півріччя 2000	Севастополь	швейцарська	116	—	—	—	Володимир Роговський	7½ з 9	Запоріжжя
70	8 — 16 вересня 2001	Покров	швейцарська	30	—	3	—	Олександр Берелович	6½ з 9	Харків
71	3 — 11 травня 2002	Алушта	швейцарська	83	—	—	—	Антон Коробов	7½ з 9	Краматорськ
72	3 — 12 листопада 2003	Сімферополь	швейцарська	108	—	3	—	Євген Мірошниченко	7½ з 9	Донецьк
73	23 серпня — 2 вересня 2004	Харків	нокаут	32	4	8	—	Андрій Волокитін		Львів
74	23 серпня — 2 вересня 2005	Рівне	нокаут	32	—	2	—	Олександр Арещенко		Краматорськ
75	24 листопада — 3 грудня 2006	Полтава	нокаут	32	1	6	—	Захар Єфименко		Краматорськ
76	17 — 25 листопада 2007	Харків	швейцарська	28	—	1	—	Валерій Авескулов	6½ з 9	Харків
77	1 — 10 грудня 2008	Полтава	швейцарська	26	—	2	—	Євген Мірошниченко (2)	6½ з 9	Донецьк
78	10 — 19 травня 2009	Алушта	швейцарська	91	—	—	—	Володимир Якимов	7 з 9	Черкаси
79	2 — 11 травня 2010	Алушта	швейцарська	90	—	—	—	Сергій Павлов	7½ з 9	Київ
80	9 — 21 червня 2011	Київ	колова	12	4	8	16 (2650)	Руслан Пономарьов	8½ з 11	Київ
81	26 липня — 7 серпня 2012	Київ	колова	12	4	7	17 (2666)	Антон Коробов (2)	8 з 11	Харків
82	14 — 26 червня 2013	Київ	колова	12	4	8	17 (2653)	Юрій Криворучко	7½ з 11	Львів
83	10 — 22 листопада 2014	Львів	колова	12	5	8	17 (2659)	Юрій Кузубов	7½ з 11	Краматорськ
84	2 — 14 грудня 2015	Львів	колова	12	1	5	15 (2611)	Андрій Волокитін (2)	7 з 11	Львів
85	5 — 17 грудня 2016	Рівне	колова	12	1	6	14 (2596)	Михайло Олексієнко	8 з 11	Львів
86	5 — 17 грудня 2017	Житомир	колова	12	—	—	11 (2519)	Петро Голубка	8 з 11	Вигода
87	10 — 20 грудня 2018	Київ	колова	10	2	5	15 (2603)	Антон Коробов (3)	5½ з 9	Харків
88	9 — 19 грудня 2019	Луцьк	колова	10	2	4	15 (2601)	Євген Штембуляк	7 з 9	Одеса
89	17 — 26 листопада 2020	Київ	швейцарська	38	1	3	—	Антон Коробов (4)	7 з 9	Харків
90	7 — 18 грудня 2021	Харків	колова	10	2	4	14 (2594)	Андрій Волокитін (3)	6 з 9	Львів
91	8 — 17 грудня 2023	Полтава	швейцарська	58	—	—	—	Дмитро Максимов	7½ з 9	Дніпро

Фінали жіночих змагань

(Докладніше: Чемпіонат України із шахів серед жінок).

Номер	Рік проведення	Переможниця	Чемпіонка представляла		Номер	Рік проведення	Переможниця	Чемпіонка представляла
52	1992	Марія Нєпєіна	Луганськ		53	1993	Марія Декусар	Харків
54	1994	Наталія Кисельова	Луганськ		55	1995	Марта Літинська	Львів
56	1996	Тетяна Меламед	Чернігів		57	1997	Лідія Семенова	Київ
58	1998	Галина Шляхтич	Калуш		59	1999	Надія Ядвижена	Харків
60	2000	Катерина Рогонян	Миколаїв		61	2001	Ганна Затонських	Маріуполь
62	2002	Тетяна Василевич	Євпаторія		63	2003	Анна Музичук	Стрий
64	2004	Ольга Александрова	Харків		65	2005	Анна Ушеніна	Харків
66	2006	Оксана Возовик	Харків		67	2007	Тетяна Василевич (2)	Євпаторія
68	2008	Інна Гапоненко	Херсон		69	2009	Євгенія Долуханова	Харків
70	2010	Тетяна Василевич (3)	Євпаторія		71	2011	Катерина Должикова	Київ
72	2012	Марія Музичук	Стрий		73	2013	Марія Музичук (2)	Стрий
74	2014	Анна Музичук (2)	Стрий		75	2015	Анастасія Рахмангулова	Миколаїв
76	2016	Ліза Малахова	Дніпро		77	2017	Юлія Осьмак	Київ
78	2018	Наталія Букса	Львів		79	2019	Наталія Жукова	Одеса
80	2020	Наталія Букса (2)	Львів		81	2021	Катерина Должикова (2)	Київ
82	2023	Маріца Цирульник	Дніпро

Див.також

Найкращі шахісти та шахістки України за рейтингом ЕЛО (період 1970-2023рр.)

Примітки

Wikinews

Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:

Завершується 82-й Чемпіонат України з шахів

1. Анонс турніру на сайті ФІДЕ
2. В додатковому матчі переміг Овсія Поляка з рахунком 9:5
3. В додатковому матчі переміг Юрія Сахарова з рахунком 4:2
4. В додатковому матчі переміг Владислава Шияновського з рахунком 4:3
5. За додатковими показниками випередив Геннадія Кузьміна
6. Інтерв'ю Віталієм Голодом