Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Яннік Шуманн (нім. Jannik Schümann; 23 липня 1992, Гамбург, Німеччина) — німецький актор. Він отримав три премії «Юпітер»[de] за найкращу чоловічу роль: за роль Денні у фільмі «Близько до горизонту[de]» (2020), за роль Еріка Штефеста[de] у фільмі «9 днів неспання[de]» (2021) і роль Франца Йосифа I у серіалі «Сісі[de]» (2022)[3][4][5]. Він також відомий своїми ролями у фільмах «Наслідки» (2019), «Середина світу»[de] (2016), «Мисливець на монстрів» (2020), серіалах «Дипломат»[de] (2016—2023), «Племена Європи» (2021) та «Шаріте»[de] (2019).
| Яннік Шуманн | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Jannik Schümann | ||||
 | ||||
| Народився | 23 липня 1992 (32 роки) Гамбург, Німеччина[1][2] | |||
| Громадянство |  Німеччина | |||
| Діяльність | актор, актор озвучування, телеактор, дитина-актор, кіноактор, актор театру | |||
| Alma mater | HU Berlin | |||
| Роки діяльності | 2003 — тепер. час | |||
| IMDb | nm2583479 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Яннік Шуманн у Вікісховищі | ||||
Шуманн народився в Гамбурзі, де він виріс із двома старшими братами в сільській місцевості Кірхвердер у районі Бергедорф[6][7]. У дитинстві Шуманн захоплювався танцями та грою на фортепіано, що принесло йому роль юного Моцарта в німецькій прем'єрі мюзиклу «Маленький Моцарт» у театрі «Ноєр Флора[de]» в Гамбурзі, коли йому було 9 років[6]. Після виступу, коли він купував шоколадку на заправці, до нього підійшла агентка талантів і простягнула свою візитку. Шуманн підписав з нею контракт і записався на курси акторської майстерності в театральну школу[de] «New Talent»[7].
Дебют Шуманна на екрані відбувся в 11 років, коли він з'явився в епізоді медичного телесеріалу[en] «Рятувальний вертоліт». У віці 12 років він подарував свій голос головному герою німецької радіопостановки «Оскар і рожева пані» за романом Еріка-Емманюеля Шмітта[8]. Коли йому було 15 років, його взяли на роль у двосерійному фільмі «Щастя на іншому кінці світу[de]». У підлітковому віці він знімався в серіалах, фільмах, театрі, радіодрамах, а також дублював персонажів мультфільмів[9].
Шуманн став відомим у 2011 році, у віці 17 років, завдяки ролі другого плану в фільмі «Домашнє відео»[de], драмі про кібербулінг, де він зобразив Генрі, школяра, який залякує однокласника, головного героя, котрого зіграв Йонас Най[de], доводячи до самогубства[10]. Фільм отримав визнання критиків, вигравши численні нагороди, включно з Deutscher Fernsehpreis[de] за найкращий телефільм. Гра Шуманна принесла йому номінацію на премію «Нові обличчя»[de] як найкращий молодий актор. У наступному році він отримав роль другого плану у фільмі «Барбара», а також у фільмі «Закінчення середньої школи[de]», де він зіграв молодого торговця наркотиками, за що, разом із акторським ансамблем[en], був нагороджений спеціальним призом журі на Гессенській телевізійній премії[de] (2012)[6].
У 2013 році Шуманн знявся в ролі маніпулятивного підлітка Алева Ель-Кумара у фільмі «Ігровий інстинкт»[de], драматичній екранізації однойменного роману[de] Юлі Це[de]. У 2015 році він отримав головну роль трансгендерного підлітка у фільмі «Мій син Хелен[de]»[11]. У 2016 році він зіграв Ніколаса, об'єкт кохання Філа (Луї Гофман) у фільмі «Центр мого світу»[de], драмі про дорослішання геїв, яку The Hollywood Reporter назвав «зворушливим підлітковим романом»[12], а The Guardian описала як «по-справжньому милий». Фільм отримав 100 % рейтинг кінокритиків на Rotten Tomatoes, а також численні міжнародні нагороди та номінації[13]. Це адаптація відзначеного нагородами однойменного молодіжного роману Андреаса Штайнгефеля[14].
У 2017 році Шуманна взяли на головну роль у схваленій критиками антиутопічній драмі «Молодь без Бога[de]», де був антагоністом Яніса Нівенера[15]. У тому ж році він отримав роль Альбрехта фон Шлахта в комедії «Вище суспільство»[de][16]. У 2019 році він з'явився разом з Кірою Найтлі в британській історичній драмі «Наслідки», а також у другому сезоні драматичного серіалу «Шаріте»[de], який поширює Netflix. Події розгортаються в лікарні Шаріте в Берліні під час Другої світової війни. Шуманн зображує Отто, брата головного героя, гомосексуального студента медицини, який виступає проти нацистського режиму. Відслуживши військовий обов'язок, він повертається з війни працювати в госпіталі, де закохується в Мартіна. Вони тримають свій роман у таємниці, побоюючись, що Мартіна відправлять до концентраційного табору через параграф 175[de], німецький закон, згідно з яким гомосексуальні акти є злочином[de][17].
.jpg)
У 2019 році на екрани вийшла романтична драма «Так близько до горизонту[de]» з Шуманном у головній ролі. Він зіграв модель і кікбоксера Денні Тейлора, постраждалого від сексуального насильства в дитинстві, якого батько заразив ВІЛ. Фільм є екранізацією однойменного бестселера Джесіки Кох[bg] про її реальні стосунки з Денні Тейлором. У фільмі розповідається про те, як Джессіка, яку грає Луна Ведлер, намагається налагодити стосунки з ВІЛ-позитивною людиною, яка пережила важку травму в дитинстві, у той час, коли не було ефективних антиретровірусних ліків, які б запобігли розвитку ВІЛ-інфекції в діагноз СНІД[18]. Гра Шуманна принесла йому першу премію «Юпітер»[de] за найкращу чоловічу роль[5].
У наступному році Шуманн з'явився у фільмі «Мисливець на монстрів» з Мілою Йовович у головній ролі та отримав головну роль у драматичному фільмі «9 днів неспання[de]» про Еріка, залежного від метамфетаміну, який бореться з наркоманією з 14 років. Роль наркомана принесла Шуманну йому другу премію «Юпітер»[de] за найкращу чоловічу роль[4].
Станом на 2021 рік він зображує Франца Йосипа I у відзначеному нагородами історичному драматичному серіалі «Сісі» з Домінік Девенпорт[de] у ролі Сісі. Ця роль принесла Шуманну третю премію «Юпітер» за найкращу чоловічу роль. У лютому 2023 року серіал було продовжено на третій сезон[19].
26 грудня 2020 року Шуманн опублікував в Instagram фотографію зі своїм партнером Феліксом Круком, що міжнародні ЗМІ розцінили це як публічний камінг-аут як гея[20]. У 2021 році Шуманн розкритикував наратив камінг-ауту та пояснив, що ніколи не приховував своєї гомосексуальності, заявивши, що опублікував фотографію свого партнера лише «на знак підтримки ЛГБТК-спільноти»[21]. У лютому 2021 року він був одним із 185 акторів, які підписали маніфест #ActOut, ініціативу німецьких квір-акторів, спрямовану на досягнення видимості та різноманітності в кіно та театрі[22].
У Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту 27 січня 2023 року він виступив із промовою в парламенті Німеччини, вперше в історії країни офіційно вшанувавши пам'ять ЛГБТ-жертв нацистського режиму[23][24].
Шуман вивчав англійську мову та медіазнавство в Берлінському університет імені Гумбольдтів[25]. Він написав свою бакалаврську роботу про квір-кодування[en] у фільмах «Disney»[26]. Його батько і двоє братів — муляри. Він живе зі своїм нареченим Феліксом Круком у Берліні[27]. Вони оголосили про заручини 3 березня 2024 року[28].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
