Кіра Найтлі

Кі́ра Крісті́на На́йтлі (англ. Keira Christina Knightley, нар. 26 березня 1985, Теддінгтон, Лондон, Англія) — англійська акторка та модель.

Коротка інформація Кіра Найтлі Keira Knightley, англ. Keira Knightley ...

Кіра Найтлі Keira Knightley
англ. Keira Knightley
На 68-му Венеціанському кінофестивалі, 2011
На 68-му Венеціанському кінофестивалі, 2011
Ім'я при народженні	Кіра Крістіна Найтлі
Народилася	26 березня 1985(1985-03-26) (39 років) Теддінгтон, Лондон, Англія
Національність	Англійка
Громадянство	Велика Британія
Релігія	атеїзм
Діяльність	акторка, телеакторка, кіноакторка, акторка озвучення, акторка театру
Alma mater	Коледж Ешер^d і Teddington School^d
Роки діяльності	1993 — дотепер
Чоловік	Джеймс Райтон (з 2013)
Батьки	Вілл Найтлі Герман МакДональд
Брати / сестри	Калеб Найтлі^d
Провідні ролі	Елізабет Свон Елізабет Беннет Анна Кареніна
IMDb	nm0461136

Нагороди та премії
Премія ІКТ: Найкраща міжнародна актриса (2003, 2004)


keiraknightley.com


Кіра Найтлі Keira Knightley у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Закрити

У кіно дебютувала 1995 року. Всесвітній популярності Найтлі сприяла картина «Бий, як Бекхем» (англ. Bend it like Beckham), а також фільм «Король Артур», серія фільмів «Пірати Карибського моря» і стрічка «Гордість і упередження» (2005), за роль у якій Кіра була номінована на премію «Оскар» у категорії «Найкраща акторка». Найтлі — лавреатка премії Ірландського кіно та телебачення.

Біографія

Узагальнити

Перспектива

Юність

Народилася 26 березня 1985 року в сім'ї відомих британських акторів Вілла Найтлі та Шерман МакДональд. На той час у пари вже був син Калеб 1979 року народження.

Ім'я отримала на честь радянської фігуристки Кіри Іванової, талантом якої захоплювався батько, але при реєстрації мати записала ім'я з помилкою — Keira замість Kiera.^[1]

Уже в три роки вона попросила батьків, щоб у неї, як і у них, з'явився власний агент. Батьки пообіцяли виконати прохання дочки, якщо та буде старанно вчитися. Кіра сумлінно та старанно вчилася. Її метою був успіх у школі. Почасти, тому що їй самій дуже хотілося подолати вроджену дислексію. Але, крім цього, Кіра прагнула до кар'єри акторки. Задля цього, окрім навчання, під час шкільних канікул дівчинка ретельно й довго займалася акторською майстерністю.

Початок кар'єри

Thumb — Кіра Найтлі на прем'єрі фільму «Пірати Карибського моря 2: Скриня мерця» (2006)

Коли Кірі виповнилося шість років, у неї з'явився власний агент^[2], у сім вона вже дебютувала у фільмі «Royal Celebration» у ролі маленької дівчинки. До одинадцяти років в її портфоліо значилися участь у мінітелесеріалах і телешоу, що транслювалися по європейських каналах, а також невеликі ролі у фільмах «Сільська справа» (1994), «Невинна брехня» (1995), «Шукачі скарбів» (1996) і «Повернення додому» (1998) з Пітером О'Тулом у головній ролі.

Багато в чому акторці допомогла її зовнішня схожість з Наталі Портман. Джордж Лукас запросив її на роль двійника Королеви Амідали — Сабе. На додаток, на знімальному майданчику Кірі іноді доводилося підміняти й саму Портман. Після виходу фільму цей факт був помічений лише досвідченими фахівцями, інші були впевнені, що обидві ролі — і Амідалу, і Сабе — зіграла Наталі Портман.

Визнання

Перша серйозна роль у британському серіалі «Олівер Твіст» (1999), роль Лари в серіалі «Доктор Живаго», невелика роль у фільмі «Яма» (2001), перша головна роль у фільмі «Дочка Робін Гуда: Принцеса злодіїв» (2001 рік, виробництво студії Disney). І, нарешті, прорив — одна з головних ролей у фільмі «Грай, як Бекхем» (2002), де Кіра Найтлі зіграла дівчинку-підлітка. Фільм зібрав у світовому прокаті 76 млн доларів, «відбивши» вкладену в нього суму більш ніж 20 разів, і приніс акторці очікувану популярність.

Визнання, слава і популярність принесли з собою потік нових пропозицій і вигідних контрактів. Навчання в коледжі, куди у 2002 році Кіра Найтлі вступила, щоб вивчати класику, англійську літературу та історію, виявилася несумісною з кар'єрою артистки. Найтлі залишила коледж, хоча сказала, що вона планує закінчити навчання.

У 2003 році Кіра Найтлі зіграла головну жіночу роль у фільмі «Пірати Карибського моря: Прокляття «Чорної перлини»». Поява на екрані в компанії Джоні Деппа і Орландо Блума зробили Кіру дуже популярною. Далі були зйомки в «Реальна любов» (2003), «Король Артур» (2004), «Піджак» (2005), «Доміно» (2005) і, нарешті, у «Гордості і упередження» (2005). За роль Елізабет Беннет в останньому фільмі Кіру було номіновано на Оскар як найкращу акторку.

У 2007 році Кіра продовжила співпрацю з Джо Райтом, виконавши головну роль разом з шотландським актором Джеймсом Мак-Евоєм у мелодрамі «Спокута», знятої Джо Райтом за однойменним романом Іена Макьюена^[3]. Передпрем'єрний показ фільму відбувся 29 серпня на відкритті міжнародного Венеціанського кінофестивалю. За виконання своїх ролей Найтлі та Макевою отримали акторські номінації на премії BAFTA та «Золотий глобус» у категоріях «Краща акторка» та «Кращий актор» відповідно^[4]. Загалом фільм отримав сім номінацій і дві премії «Золотий глобус» («Краща драматична картина» та «Найкраща оригінальна музика»), чотирнадцять номінацій та дві премії BAFTA («Найкраща картина» та «Найкраще художнє оформлення»), а також сім номінацій та одну премію «Оскар» («Краща оригінальна музика»). У 2012 році Кіра Найтлі возз'єдналася з Джо Райтом, щоб виконати роль Анни Кареніної в однойменному фільмі за романом Льва Толстого. За цю роль вона була номінована на Премію Європейської кіноакадемії у категорії «Найкраща актриса» у 2013 році. Також у 2012 році Найтлі знялася разом зі Стівом Кареллом у комедійній драмі «Шукаю друга на кінець світу», яку критики не оцінили^[5].

У липні 2014 року Найтлі заявила, що підійшла до кінця першого етапу своєї кар'єри, і хоче відійти від «невротичних» ролей ^[6].

2014 рік розпочався для Найтлі шпигунським трилером «Джек Райан: Тіньовий рекрут», п’ятою частиною серії фільмів, разом із Крісом Пайном^[7]. Фільм отримав змішані відгуки критиків, проте отримав великий касовий відгук^[8].

Прем'єра наступного фільму Найтлі «Лаггі» відбулася на кінофестивалі «Санденс» у 2014 році. Фільм отримав переважно позитивні відгуки від критиків, критики схвалили також і гру Найтлі^[9].

Пізніше знялася в історичній драмі Мортена Тілдума «Гра в імітацію». «Гра в імітацію» стала комерційно успішною, зібравши понад 233,6 мільйона доларів. За свою гру Найтлі отримала другу номінацію на премію «Оскар» і премію BAFTA, а також третю номінацію на премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану^[10].

У 2015 році приєдналася до акторського складу в біографічному фільмі-катастрофі «Еверест». Фільм заснований на катастрофі на горі Еверест 1996 року. «Еверест» отримав загалом позитивні відгуки критиків^[11].

У жовтні 2015 дебютувала на Бродвеї, зігравши головну роль в адаптації Хелен Едмундсон «Терези Ракен» Еміля Золя в Studio 54^[12].

У 2016 році Найтлі з'явилася в драмі «Супутня краса» (2016). Фільм був розкритикований та приніс акторам номінацію на премію Razzie^[13]. Найтлі повторила роль Елізабет Суонн у епізодичній появі в «Піратах Карибського моря: Мерці не розповідають казки» 2017 року, після того, як глядачі неодноразово запитували про її героїню^[14].

Найтлі зіграла у біографічній драмі «Колетт» роль відомого французького письменника. Фільм, випущений на кінофестивалі «Санденс», мав успіх у критиків, а гра Найтлі отримала визнання^[15]. Найтлі була призначена офіцером Ордена Британської імперії (OBE) у 2018 році на честь дня народження за заслуги в драмі та благодійність^[16].

У 2018 зіграла в екранізації Діснея «Лускунчик» під назвою «Лускунчик і чотири королівства», яка була розкритикована.

У 2019 знялася разом із Олександром Скарсгардом у фільмі «Наслідки», екранізації роману Рідіана Брука. Фільм отримав змішані відгуки.

Найтлі зіграла інформаторку Кетрін Ґан у фільмі «Офіційні таємниці» (2019), прем'єра якого відбулася на кінофестивалі «Санденс» 28 січня 2019 року і отримала позитивні відгуки^[17].

У 2020 році отримала роллю феміністської активістки Саллі Александер у фільмі «Погана поведінка» (2020) про коронацію першої темношкірої учасниці на конкурсі «Міс Світу» 1970 року.

У 2021 знялася у святковій комедії «Тиха ніч»^[18].

Найтлі озвучила головну роль у драматичному анімаційному фільмі «Шарлотта», реальній історії про молоду художницю під час Голокосту [167].

Найтлі взяв рік відпустки на роботі, щоб провести час із родиною^[19].

У 2023 році вона зіграла репортерку Лоретту Маклафлін у кримінальній драмі «Бостонський душитель», заснованій на реальній історії вбивств Бостонського душителя^[20].

У 2024 році зіграла шпигунку в серіалі трилерів Netflix «Чорні голуби»^[20]. За свою гру вона була номінована на телевізійну премію «Вибір критиків» і «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у драматичному телесеріалі.

Особисте життя

У 2001-2003 роках зустрічалася з актором Дель Сіннотт, з яким познайомилася на зйомках фільму «Дочка Робін Гуда: Принцеса злодіїв».

У 2003-2005 роках зустрічалася з моделлю й актором Джеймі Дорнаном.

З 2005-го до грудня 2010 року перебувала в стосунках з актором Рупертом Френдом, колегою по фільму «Гордість і упередження».

У лютому 2011 року Найтлі почала зустрічатися з музикантом Джеймсом Райтоном.^[21]^[22] У подружжя є дві дочки: Еді Райтон (нар. у травні 2015 року)^[23] і Делайл Райтон (нар. у серпні 2019 року).^[24]