Ерік-Емманюель Шмітт

|Член КПРС з= |Lib=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шмітт (прізвище).

Ерік-Емманюель Шмітт
Éric-Emmanuel Schmitt
Народився	28 березня 1960(1960-03-28) (64 роки) Сент-Фуа-ле-Ліон, Франція
Громадянство	Бельгія Франція
Місце проживання	Брюссель[d][1]
Діяльність	Письменник драматург режисер новеліст
Сфера роботи	сценічне мистецтво, літературна діяльністьd[2], проза[2], драма[2] і кінорежисураd[2]
Alma mater	Вища нормальна школа і ліцей дю Паркd
Мова творів	французька
Роки активності	1
Magnum opus	Оскар і рожева пані, The Most Beautiful Book in the Worldd, Ulysse from Bagdadd, M. Ibrahim and the Flowers of the Korand і Q1169297?
Членство	Королівська академія французької мови і літератури Бельгії[3] і Гонкурівська академія[4]
Конфесія	християнство
Нагороди	honorary doctor of the University of Sherbrooked Конкур женераль Grand prix du théâtred
Сайт: eric-emmanuel-schmitt.com
Ерік-Емманюель Шмітт у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Ері́к-Емманюе́ль Шмітт (фр. Éric-Emmanuel Schmitt; нар. 28 березня 1960, Сент-Фуа-ле-Ліон) — сучасний французький письменник, драматург, філософ. Живе у Брюсселі.

Творча біографія

Відомий по всьому світу письменник і драматург. Доктор наук з філософії. Захистив дисертацію в 1986 році у Вищій школі Парижу на тему «Дідро і метафізика». Тривалий час викладав філософію у вищих навчальних закладах Франції, зокрема в Шербурзі.

Як письменник, Ерік-Емманюель Шмітт став відомим у 1991 році після публікації першої драматургічної роботи «Ніч у Валоні». Та світову славу йому приніс сценарій «Відвідувач», написаний у 1993 році, за який автор був нагороджений багатьма літературними і театральними преміями.

Ерік-Емманюель Шмітт, вихований батьками в дусі атеїзму, заявляв про те, що він агностик, але віднедавна відомий автор визнав важливість релігії в своїй творчості і оголосив себе християнином. Письменник є громадянином двох країн — Франції і Бельгії (з 2008 р.^[5]).

Твори Еріка-Емманюеля Шмітта перекладено 40 мовами світу та інсценовані у 50 країнах^[6].

Нагороди

• Премія «Квадрига» 2004 року^[7]

Бібліографія

Романи

• The Sect of the Egoists (La secte des égoïstes, 1994)
• The Gospel According to Pilate (L'Évangile selon Pilate, 2000)
• The Alternative Hypothesis (La part de l'autre, 2001)
• When I Was a Work of Art (Lorsque j'étais une oeuvre d'art, 2002)
• Ma vie avec Mozart (2005)
• Ulysses from Bagdad (Ulysse from Bagdad, 2008)

Новели

Цикл Невидимого (Le cycle de l'Invisible)

• Milarepa (1997)
• Пан Ібрагім та квіти Корану (Monsieur Ibrahim et les fleurs du Coran, 2001)
• Оскар і рожева пані (Oscar et la dame rose, 2002)
• Дитя Ноя (L'enfant de Noé, 2003)
• The Sumo Wrestler Who Could Not Gain Weight (Le Sumo qui ne pouvait pas grossir, 2009)
• Les dix enfants que Mme Ming n'a jamais eus (2012)

Оповідання

• The Most Beautiful Book in the World (Odette Toulemonde et autres histoires, 2006)
• Мрійниця з Остенде (La Rêveuse d'Ostende, 2007)

Автобіографія

• My Life with Mozart (Ma vie avec Mozart, 2005)

Есе

• Diderot or the Philosophy of Seduction (Diderot ou la philosophie de la séduction, 1997)

Театральні п'єси

• Don Juan on Trial (La nuit de Valognes, 1991)
• The Visitor (Le Visiteur, 1993)
• Golden Joe (Golden Joe, 1995)
• Загадкові варіації (Variations énigmatiques / Enigma Variations, 1996)
• The Libertine (Le Libertin, 1997)
• Фредерік, або Бульвар Злочину (Frédérick ou le Boulevard du Crime, 1998)
• The Devil's School (L'École du diable, 1999)
• Between Worlds (Hôtel des deux mondes, 1999)
• The Gag (Le Bâillon, 2000)
• One Thousand and One Days (Mille et un jours, 2001)
• Partners in crime (Petits crimes conjugaux, 2004)
• Sentimental Tectonics (La tectonique des sentiments, 2008)
• Le Bossu (from a novel by Paul Féval)

Переклади опер

• Les Noces de Figaro
• Don Giovanni

Українські переклади

• Загадкові варіації. Переклад з французької Маркіяна Якубяка. - Львів: журнал Просценіум 2(6) 2003, Львівський національний університет імені Івана Франка.
• Фредерік, або Бульвар Злочину. Переклад Неди Нежданої
• Пан Ібрагім та квіти Корану. Переклад з французької Олени Борисюк. Львів, Кальварія, 2009. — 96 с. ISBN 978-966-663-267-1
• Оскар і рожева пані. Переклад з французької Олени Борисюк. Львів, Кальварія, 2009. — 96 с. ISBN 978-966-663-279-4
• Дитя Ноя. Переклад з французької Зої Борисюк. Львів, Кальварія, 2009. — 128 с. ISBN 978-966-663-266-4
• Ідеальне вбивство. Новела / З французької переклали Ірина Яремак та Люба Васильців // Всесвіт. - 2011, № 3-4. - С. 159-181
• Мрійниця з Остенде. Новели / Переклад з французької Зої Борисюк. - Львів: Кальварія, 2013. - 192 с. ISBN 978-966-663-403-3
• Двоє добродіїв із Брюсселя [Архівовано 2 лютого 2021 у Wayback Machine.] / переклад з французької Івана Рябчія — К.: Видавництво Анетти Антоненко, 2015. ISBN: 978-617-765-439-0
• Зрада Айнштайна [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.] / переклад з французької Івана Рябчія. — К.: Видавництво Анетти Антоненко, 2016. — 192 с.
• Концерт пам’яті янгола [Архівовано 31 січня 2021 у Wayback Machine.] / переклад з французької Івана Рябчія. — К.: Видавництво Анетти Антоненко, 2017 - 160 c.
• Мадам Пилінська і таємниця Шопена [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] / переклад з французької Івана Рябчія. — К.: Видавництво Анетти Антоненко, 2019.
• Тектоніка почуттів [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] / переклад з французької Івана Рябчія. — К.: Видавництво Анетти Антоненко, 2020.

Примітки

1. https://www.ouest-france.fr/culture/livres/lire-magazine/une-visite-a-bruxelles-dans-la-maison-sur-cinq-etages-d-eric-emmanuel-schmitt-c8b6bd6a-68fb-11ed-a603-4a3131a74a26
2. Czech National Authority Database

   d:Track:Q13550863
3. http://www.arllfb.be/composition/successions.html
4. https://www.academiegoncourt.com/les-membres
5. Loi du 28 juillet 2008 [Архівовано 9 квітня 2020 у Wayback Machine.] Moniteur belge 9 вересня 2008.
6. Ерік-Емануель Шмітт, офіційна сторінка. Архів оригіналу за 6 листопада 2008. Процитовано 9 січня 2011.
7. Award winners 2004. Архів оригіналу за 21 вересня 2008. Процитовано 2 вересня 2010.

Посилання

• Е.-Е. Шмітт. «Оце думаю: Бетговен помер, а стільки кретинів живуть…»; Кікі ван Бетговен. Переклад і примітки – В. Білоцерківський (укр.)
• Ерік-Емманюель Шмітт на сайті IMDb (англ.)
• ЛітАкцент: Ерік-Емманюель Шмітт: «Надаю перевагу темам-табу» [Архівовано 13 квітня 2013 у Wayback Machine.]
• Ерік-Емманюель Шмітт українською [Архівовано 2 лютого 2021 у Wayback Machine.]