Loading AI tools
Ян Кароль Вандалін[1] Мнішек гербу власного (пол. Jan Karol Wandalin Mniszech; 1716 — 19 вересня 1759, Варшава) — польський шляхтич, державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Один з перших організаторів вільномулярства в Польщі.
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2018) |
| Ян Кароль Вандалін Мнішек | |
|---|---|
| Jan Karol Wandalin Mniszech | |
| Народився | 1716 |
| Помер | 19 вересня 1759 Варшава |
| Країна |  Велике князівство ЛитовськеРіч Посполита |
| Місце проживання | Вишнівець |
| Суспільний стан | шляхтич |
| Посада | ловчий великий коронний, підкоморій ВКЛ, галицький, калуський, щуровицький та яворівський староста |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Рід | Мнішеки |
| Батько | Юзеф Вандалін Мнішек |
| Мати | Констанція Тарло |
| Родичі | Людвіка (сестра) |
| У шлюбі з | Катажина з Замойських |
| Діти | Ельжбета, Людвіка, Станіслав Єжи, Юзеф, Міхал Єжи Вандалін |
| Нагороди |  |
 Варіант гербу Мнішек | |
Народився 1716 року. Батько — Юзеф Вандалін Мнішек, польський державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої, магнат, другий тесть коронного гетьмана Юзефа Потоцького. Мати — друга дружина батька Констанція Тарло. Навчався вдома під керівництвом Деметріуша Францішека Колі.
1733 року як яворівський староста і посол Варшавської землі брав участь у варшавській конвокації.
Як один із перших організаторів вільномулярства в Польщі 1742 року заснував ложу у Вишнівці, яка не мала своєї назви.[2] У липні 1759 разом із братом Єжи Августом поїхав на засідання Коронного трибуналу, де маршалок коронний оскаржив невигідне для Мнішеків рішення коронного канцлера Яна Малаховського у справі щодо маєтностей[3] Рокитне[4] та Ольшаниця (Київське воєводство).[3]
Архітектор Якуб Фонтана працював над перебудовою палацу Мнішеків на вулиці Сенаторській (1754—1755), правдоподібно, також їхній палац на вулиці Мьодовій.[3]
Мав стосунок до будівництва чи забезпечення:
- церкви святого Юрія в Яворові,
- костелу святого Станіслава (1757, нині руїна).[5]
Помер 19 вересня 1759 року в м. Варшава, був похований у костелі реформатів цього міста.
Посади, звання
Староста галицький, калуський, яворівський, щуровицький, ловчий коронний (отримав 7 січня 1736 після брата), підкоморій великий литовський (1742—1759), генерал-лейтенант коронного війська, шеф кінного реґіменту імені королеви.
Був одружений з Катажиною з роду Замойських-Вишневецьких гербу Єліта (1722—1771[6]), дочкою Міхала Здзіслава Замойського, тестем якого був князь Михайло Сервацій Вишневецький. Катажина Замойська передала Любешів разом з усім любешівським маєтком у спадок чоловікові Янові Каролю Мнішекові, генералу польських коронних військ;[7] також була дідичкою Ожигівців[джерело?]. Шлюб уклали 1741 року. Дружина привнесла Вишнівець та прилеглі маєтності, після весілля проживали у Вишнівці.[2] Діти:
- Ельжбета — дружина Яна Домбського
- Людвіка — дружина Анджея Казімежа Сулковського
- Юзеф Ян
- Міхал Єжи Вандалін
- Станіслав Єжи — ротмістр панцерний, хорунжий великий коронний[3].
.svg){kind=small}
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
