Remove ads
український історик, журналіст, краєзнавець, релігієзнавець З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Володимир Романович Мороз | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 26 квітня 1982 (42 роки) с. Нижчі Луб'янки, Збаразький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | історик, журналіст, релігієзнавець | |||
Мова творів | українська, англійська | |||
Напрямок | історія, релігієзнавство | |||
Членство | Національна спілка журналістів України | |||
Премії | Премія ім. Михайла Лучкая | |||
| ||||
Мороз Володимир Романович у Вікісховищі | ||||
Володимир Романович Мороз (нар. 26 квітня 1982, с. Нижчі Луб'янки Збаразького району Тернопільської області) — український історик, релігієзнавець, журналіст. Кандидат історичних наук (2015)[1]. Головний редактор журналу «Патріярхат».
Лауреат премії Мукачівської греко-католицької єпархії ім. о. Михайла Лучкая (за історичні дослідження) 2018 р. за публікацію книги «Світильник віри: історія Боронявського монастиря на тлі епох».[2][3]
Володимир Мороз народився 26 квітня 1982 року в селі Нижчі Луб'янки Збаразького району. Дитяче захоплення, яке є й досі — астрономія.
Навчався в Нижчелуб'янській загальноосвітній школі. У 1999 році вступив на історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, який і закінчив у 2005 році. Всі роки навчання писав наукові роботи в одного викладача — Олександра Петровського. Магістерську роботу написав про вірування давніх землеробів на прикладі Трипільської культури. До кінця навчання визначився з пріоритетами наукових пошуків та обрав релігієзнавство.
Працював у тернопільській обласній комунальній Інспекції охорони пам'яток історії та культури (м. Тернопіль), місяць — у Збаразькій школі № 1. Навчався у школі журналістики при газеті «RIA плюс». Із листопада 2005 до 2016 року працював у цьому виданні, а також у газеті «20 хвилин», журналістом, випусковим редактором. Із 1 березня 2016 року — головний редактор. Ведучий рубрики «Ретро» в газеті «RIA плюс», багато років вів рубрику «Замки» в газеті «20 хвилин».
Автор релігієзнавчих статей на сайті Релігійно-інформаційної служби України [Архівовано 7 серпня 2011 у Wayback Machine.], журналі «Патріярхат» та інших.
Із лютого 2017 р. — науковий співробітник Інституту історії церкви Українського католицького університету.[4]
Із 21 квітня 2018 р. — головний редактор часопису «Патріярхат».[5]
Одружений, із дружиною Валентиною виховують сина і доньку.
Історія Церкви на Закарпатті та загалом у Карпатському регіоні. Читання книг на філософські та релігієзнавчі теми, Біблія. Цікавить спадщина Івана Франка, Крістофера Доусона, Гарбіеля Марселя, Карла Ясперса, П'єра Розанвалона, Антуана де Сент-Екзюпері, папи Бенедикта XVI.
Від лютого 2011 року зареєстрований у Вікіпедії. Станом на 9 лютого 2017 року зробив більше 200 редагувань, створив 20 статей, завантажив на Вікісховище 37 світлин.
Володимир Мороз є автором статей на теми соціального вчення церков (передусім УГКЦ), впливу релігії на суспільно-політичне життя, історії Церкви на Закарпатті, історії монастирів, оборонної архітектури. Про них пише статті, видав кілька книг, зокрема «Замки Тернопільщини» (2009), «Замки і фортеці Тернопілля» (2011), «Василіянські монастирі України. Книга перша: Галичина і Закарпаття» (2015, у співавторстві), фотоальбом «Тернопіль» (2012, у співавторстві), книгу «Світильник віри: історія Боронявського монастиря на тлі епох» (2017), книгу «У серці Мараморошу: історія греко-католицької спільноти Дубового й околиць» (2019).
У квітні 2015 року захистив дисертацію на тему «Включення вчення УГКЦ у сферу суспільно-політичного життя України (1991 — перша половина 2014 рр.)» (науковий керівник: доктор історичних наук, професор Елла Бистрицька) і здобув ступінь кандидата історичних наук (доктора філософії).[6]
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (червень 2016) |
Світлинами Володимира Мороза проілюстроване енциклопедичне видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.