Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Василь Іванович Шишкін (13 лютого 1914 — 22 листопада 1992) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1942), в роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 43-го винищувального авіаційного полку 16-ї авіаційної дивізії 21-ї армії Південно-Західного фронту.
Василь Іванович Шишкін | |
---|---|
рос. Василий Иванович Шишкин | |
Народження | 13 лютого 1914 село Бєлоє (зараз Курганська область) |
Смерть | 22 листопада 1992 (78 років) Київ |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Винищувальна авіація |
Освіта | Борисоглєбський навчальний авіаційний центр підготовки льотного складу імені В. П. Чкалова |
Роки служби | 1936—1956 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник авіації |
Командування | 55-й гвардійський винищувальний авіаційний полк (СРСР) |
Війни / битви | Німецько-радянська війна • Сталінградська битва • Курська битва |
Нагороди |
Народився 13 лютого 1914 року в селі Бєлоє Далматовского району Курганської області в селянській родині. Росіянин. Член ВКП(б)/КПРС з 1938 року. Закінчив шість класів неповної середньої школи в рідному селі і деякий час працював у колгоспі, а потім поїхав до міста Свердловськ.
У 1931 році направлений на навчання у Пермську військову школу авіаційних техніків, по закінченні якої працював авіатехніком. Навчання продовжив у військовій школі льотчиків у місті Борисоглєбськ. З 1936 року до початку німецько-радянської війни служив у Київській авіаційній бригаді. Як один з найкращих льотчиків авіаційної бригади виконував фігури вищого пілотажу при зйомках фільмів «Винищувачі» і «Валерій Чкалов», де Василь Шишкін вів свій літак І-15 за відомого радянського льотчика Георгія Байдукова.
У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року. До лютого 1942 року ескадрилья В. І. Шишкіна знищила в бойових вильотах на штурмовку до 3 500 німецьких солдатів і офіцерів, близько 300 автомашин з боєприпасами і живою силою противника, 13 батарей польової і зенітної артилерії, 3 склади з боєприпасами, 3 переправи через Дніпро і багато іншої ворожої військової техніки. На рахунку командира до цього часу було більше 200 бойових вильотів і 12 збитих ворожих літаків.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 березня 1942 року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм капітану Василю Івановичу Шишкіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 842)[1].
Влітку 1942 року В. І. Шишкін під час боїв за Сталінград був призначений командиром 581-го винищувального авіаційного полку. У листопаді 1942 року йому був вручений літак, побудований на кошти зібрані колгоспниками Саратовської області. На цьому літаку В. І. Шишкін літав до кінця 1943 року і збив 12 ворожих літаків. Брав участь у Курській битві, воював на 1-му Білоруському фронті. До кінця війни на його рахунку було 520 бойових вильотів і 30 збитих ворожих літаків.
Після закінчення війни В. І. Шишкін продовжив службу в Радянській армії. Десять років літав на реактивних винищувачах. У 1950 році закінчив Вищі офіцерські льотно-технічні курси. З 1956 року полковник В. І. Шишкін — в запасі. Жив і працював у Києві. Помер 22 листопада 1992 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці».
За героїзм, проявлений на фронтах радянсько-німецької війни, льотчик нагороджений двома орденами Леніна, п'ятьма орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 3-го ступеня, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, багатьма медалями.
У місті Далматово ім'ям Героя названа вулиця.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.