Loading AI tools
село в Чернівецькій області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Шипи́нці — село в Україні, у Кіцманській міській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
село Шипинці | |
---|---|
Церква Різдва | |
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район | Чернівецький район |
Тер. громада | Кіцманська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA73060290110013471 |
Основні дані | |
Засноване | 1359 |
Населення | 3160 |
Поштовий індекс | 59341 |
Телефонний код | +380 3736 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°22′39″ пн. ш. 25°45′09″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
181 м |
Місцева влада | |
Карта | |
Мапа | |
|
Шипинці розташовані у місцевості з великою кількістю мочарів, а колись їх там було ще більше. У долинах були озерця, які утворювалися під час весняного сніготану, або ж коли випадало багато дощів. Води накопичувалося стільки, що озерця зберігалися і під час літньої спеки. Люди розповідають, що в давні часи в тих місцях дуже шипіло від нагрітої сонцем води. Звідси і назва населеного пункту Шипинці.
Шипинці розташовані у Буковинському Прикарпатті на лівому березі Пруту в долині річки Совиця.
У селі струмок Вільховець впадає у Совицю.
В період неоліту тут розселялися племена трипільської культури (IV тис. до н. е. — ІІІ тис. до н. е.. В межах стоянки Шипинці багато речей тієї епохи: мальована кераміка, людські та тваринні фігурки. Також були знахідки з бронзової (браслет, сокирка) та римської (монети) доби. Значна кількість артефактів часів входження до Антського союзу, Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
Розкопи в Шипинцях вели Й.Сомбати (1893), Е.Костін (1904–1914); знайдені матеріали зберігаються у Чернівецькому і Віденському (природничому) музеях.
У монографії «Schipenitz — Kunst und Geräte eines neolithischen Dorfes» («Шипинці — мистецтво та знаряддя неолітичного селища» 1937), шипинські знахідки досліджував Олег Кандиба-Ольжич.
У часи Галицько-Волинської держави зароджується територіальне утворення — Шипинська земля, назва якого пішла від населеного пункту Шипинці.
Документально вперше згадує Шипинську землю Ян Длугош в 1359 році у зв'язку з походом короля Казимира у Молдавію.
Своїм розвитком Шипинська земля завдячує тому, що ця територія була віддалена від татарських кочовиків і нею пролягав торговельний шлях зі Львова до Сучави. У зв'язку з цим в Шипинцях відбувалися регулярні великі ярмарки, на яких торгували худобою. До сьогодні то місце називається торговиця.
Після входження землі до Молдавського князівства, з Шипинської землі утворилися Чернівецька та Хотинська землі, край став називатися Буковина. Адміністративний центр перемістився в Чернівці.
З 24 серпня 1991 року село перебувало у складі Кіцманського району, Чернівецької області.
8 серпня 2017 року, в ході децентралізації та об'єднання сільських рад, село увійшло до Кіцманської міської громади.[1]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кіцманського району, село увійшло до складу Чернівецького району.[2]
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[3]:
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[3]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 3434 | 96,46 % |
їдиш | 76 | 2,13 % |
польська | 21 | 0,59 % |
румунська | 20 | 0,56 % |
німецька | 8 | 0,22 % |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 3036 | 98.70% |
російська | 27 | 0.88% |
румунська | 5 | 0.16% |
вірменська | 4 | 0.13% |
білоруська | 3 | 0.10% |
інші/не вказали | 1 | 0.03% |
Усього | 3076 | 100% |
З Шипинцями пов'язана ще одна легенда. За селом є мале озеро, що дістало назву «Кругле болото». Люди вірили, що у нього немає дна. Про нього говорили так: з давніх-давен там, де є кругле болото, існувало село. Люди в цьому селі жили дуже розпусно, навіть у піст справляли різні забави. На місці «Круглого болота» була велика корчма, в якій люди пили вино та усіляко забавлялися, навіть у Великий піст (перед Великоднем). Бог розгнівався на них і покарав грішників — переповнена людьми-гуляками корчма і ціле село запалося, пішло під землю, а на цьому місці утворилося озеро «Кругле болото», недосяжне і бездонне. Мешканці Шипинців вірять, що настане час, коли озеро зникне, а село вирине.
В селі фрагментарно зберігся старий графський парк, який колись оточував садибу Мірона де Костіна. Зараз на території парку розташована досить популярна корчма «Під липами».
У середині ХІХ століття громада Шипинців мала власну символіку — печатку з гербом: зображення церковного вівтаря, на якому стоять дві свічки й хрест, увінчаний єпископською митрою; обабіч вівтаря навколішки стоять два богомольці. Герб супроводжувався написом німецькою мовою: «Siegel der Gemeinde Schippenitz» («Печатка громади Шипинці»).
В Шипинцях в центрі села збереглася мурована тридільна церква Різдва, зведена на кошти місцевого поміщика Дмитра де Костіна в 1812 р. Фундатор храму і його родина поховані на церковному подвір'ї, де збереглося вісім старих хрестів. Церква типова для Буковини: безкупольна, з невисокою дзвіницею з барочним дахом над бабинцем. Дзвіниця значно молодша за церкву: з 2003 р. А от дзвони походять з першої третини XX століття. В Першу світову старі дзвони шипинської церкви зняли, щоб відлити з них зброю. В румунські часи при церкві Різдва діяв аматорський чоловічий хор під керівництвом Ореста Масікевича, який зачаровував своїм співом чернівчан.
Зараз Шипинці славляться своїми музиками. Місцеві майстри — бажані гості на весіллях та святах по всьому краю.
Щороку в серпні здійснюється Хресна хода до чоловічого монастиря (УПЦ КП)[5].
В поселенні народилися:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.