Remove ads
Кі́цманський райо́н — колишній[1] район Чернівецької області України. Адміністративний центр — місто Кіцмань. Утворений 11 листопада 1940 року. Населення становить 68362 осіб (2019).
| Кіцманський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Колишній район на карті Чернівецька область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Чернівецька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 7322500000 | ||||
| Утворений: | 1940 р. | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 | ||||
| Населення: | ▼ 68 362 (на 1.1.2019) | ||||
| Площа: | 607 км² | ||||
| Густота: | 113.9 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3736 | ||||
| Поштові індекси: | 59300—59358 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Кіцмань | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 26 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 43 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Вебсторінка: | Кіцманська РДА Кіцманська райрада | ||||
| Адреса: | 59300, Чернівецька обл., Кіцманський р-н, м. Кіцмань, вул. Незалежності, 83 | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Remove ads
Район розташований у північно-західній частині лісостепової зони області. Межує з Вижницьким, Заставнівським, Сторожинецьким районами Чернівецької області, містом Чернівці, Снятинським і Городенківським районами Івано-Франківської області.
Київська Русь
Понад чотири століття Кіцманщина входила до складу давньоруської держави у X — XII століттях була форпостом Київської Русі на її південно-західному кордоні, до середини XIV століття належала Галицькому, а пізніше — Галицько-Волинському князівству.
Молдавське князівство та Османська імперія
З середини XIV до другої половини XVII століть Північна Буковина перебувала у складі Молдовського князівства, потім край підпав під владу Османської імперії.
Кіцманщина була свідком безперервних загарбницьких воєн між Молдовою і Польщею. Від цього передусім найбільш потерпало населення краю, оскільки він був на кордоні між двома державами, що ворогували.
Австрія
У 1774–1918 роках Буковина була під владою Габсбурзької монархії. В перші роки XX століття посилився страйковий рух на Кіцманщині. У травні-липні страйкували селяни Кіцманя, Оршівців, Валяви.
1908 року в Кіцмані з'явилися організовані об'єднання профспілкового типу, які боролися за поліпшення умов праці і життя селян.
Румунія
У 1918—1940 роках Буковина перебувала у складі Румунського королівства. Одним із перших актів нової влади була надання продовольчої допомоги для Північної Буковини. Почали відкривати раніше закриті школи у Кіцмані, Іванківцях, П'ядиківцях, Лужанах, Неполоківцях.
Радянський період
28 червня 1940 року окупаційні радянські війська увійшли в Північну Буковину. З цієї нагоди у Кіцмані відбувся багатолюдний мітинг. Включення Північної Буковини до складу УРСР було подією великої історичної ваги, оскільки вперше за багато століть буковинці з'єдналися в межах однієї державної структури.
3 листопада 1940 року Кіцмань став районним центром Чернівецької області.
1941 року почалася Німецько-радянська війна. 8 липня 1941 року в Кіцмань вступив каральний загін СС на чолі з майором Гессом, а за ним батальйон румунських солдат. Проте і в умовах нацистського режиму жителі Кіцманщини продовжували боротьбу: відмовлялися платити податки, ховали хліб, ухилялись від роботи.
28 березня 1944 року в місто увійшли воїни 45 танкової бригади полковника М. В. Моргунова, які переслідували ворога в напрямі Чернівців.
Remove ads
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 26 сільських рад, які об'єднують 46 населених пунктів та підпорядковані Кіцманській районній раді[2].
Регіональні ландшафтні парки
Чернівецький (частина).
Ботанічні заказники
Іхтіологічні заказники
Ландшафтні заказники
Совицький рів, Совицькі болота (частина, загальнодержавного значення), Цецино (частина, загальнодержавного значення).
Орнітологічні заказники
Ботанічні пам'ятки природи
Вікові дуби, Два велетні, Дубово-букова ділянка, Ревнянський дуб, Реліктові дуби.
Гідрологічні пам'ятки природи
Брусницька мінеральна-3, Брусницька мінеральна-31, Брусницька мінеральна-31д, Брусницька мінеральна-33д, Брусницька мінеральна-508, Брусницька мінеральна-509, Брусницька мінеральна-514, Брусницька мінеральна-515, Брусницька мінеральна-516, Оршовецька мінеральна, Цілюще джерело.
Карстово-спелеологічні пам'ятки природи
Комплексні пам'ятки природи
Борівецька (загальнодержавного значення).
Заповідні урочища
Дендрологічні парки
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
Remove ads
Сьогодні Кіцманський район — район високоінтенсивного сільського господарства, головний напрям якого — виробництво цукрового буряка, озимої пшениці, м'ясо-молочне тваринництво. Розвинуто також свинарство і птахівництво.
У районі є 45 с/г підприємств, 149 фермерських господарств.
На території району розміщено 10 промислових підприємств, зокрема в державній формі власності — 3.
Територією району проходить автошлях E85.
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 33 848 | 6883 | 5249 | 10 288 | 7385 | 3885 | 158 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 39 035 | 6596 | 5230 | 10 240 | 9037 | 7359 | 573 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 72030 | 98,83 % |
| російська | 654 | 0,90 % |
| молдовська | 56 | 0,08 % |
| румунська | 55 | 0,08 % |
| білоруська | 26 | 0,04 % |
| інші | 69 | 0,09 % |
Remove ads
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Кіцманського району була створена 51 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 70,59 % (проголосували 39 304 із 55 680 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,98 % (22 396 виборців); Юлія Тимошенко — 20,75 % (8 156 виборців), Олег Ляшко — 12,58 % (4 945 виборців), Анатолій Гриценко — 2,57 % (1 011 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,94 %.[5]
У районі функціонує 3 лікарні, 8 амбулаторій, 33 ФАПи.
На Кіцманщині є 19 середніх[6], 13 неповних середніх та 10 початкових шкіл. Поряд із загальноосвітніми школами діють 10 дошкільних установ та 2 дитячі будинки.
До послуг жителів району 40 клубів і будинків культури, 42 бібліотеки, 5 мистецьких шкіл та 5 їхніх філій. 20 колективів носять звання «народний аматорський».
Виходить газета «Вільне життя».
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads