Флорине
село в Україні, у Бершадській міській громаді Гайсинського району Вінницької області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Фло́рине — село в Україні, у Бершадській міській громаді Гайсинського району Вінницької області. Передмістя Бершаді. До 2020 р. — центр Флоринської сільської ради.
| село Флорине | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Гайсинський район |
| Громада | Бершадська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05040010240050718 |
| Облікова картка | Флорине |
| Основні дані | |
| Засноване | 1697 |
| Населення | 4571 |
| Площа | 50,694 км² |
| Густота населення | 90,17 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 24405 |
| Телефонний код | +380 4352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°20′38″ пн. ш. 29°31′17″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
221 м |
| Водойми | р. Дохна |
| Найближча залізнична станція | станція Бершадь |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 24400, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м. Бершадь, вул. Героїв України, 23 |
| Карта | |
  Флорине | |
 Флорине | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Розташоване на правому березі р. Дохна, за 2 км від центру громади. На території села розташована залізнична станція Бершадь.
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (липень 2018) |
Село засноване на території Правобережного Гетьманату, включеного до Брацлавського воєводства Речі Посполитої. Після 2-го поділу земель Речі Посполитої, у складі Російської імперії.
1917 встановлено владу Української Народної Республіки. 1920 окуповано військами комуністичної Росії. Село постраждало від акції геноциду українського народу, проведеного владою СРСР 1932-33. Частина уродженців села брала участь у війні СРСР з Фінляндією (1939-40, зокрема Савелій Бойко).
У роки Другої Світової війни село входило до складу СРСР та Румунії. За непервіреними даними, тут діяла підпільна партійна група К. Пустовойтова, а також диверсійна група агента НКВС Краснощоки.
У селі містилася центральна садиба колгоспу ім. Димитрова, який користувався 4219 га землі, в тому числі орної 2840 га. Основний напрям виробництва — вирощування зернових та технічних культур, м'ясо-молочне тваринництво.
Один з жителів села загинув під час радянської інтервенції в Афганістан[джерело?].
На мальовничому березі тихоплинної річки Дохно, правої притоки південного Бугу, за 2 км від райцентру, розташоване одне з найбільших сіл Бершадського району — Флорино.
Згідно з писемними джерелами, село Флорино засноване італійцем на прізвище Флоринг, якого на роботу прийняв німець Бернш, який започаткував Бершадь у другій половині XV століття. Флоринг був архітектором, брав участь у забудові міста, а сам згодом поселився на окраїні лісу. Після нього стали будуватися інші, і ліс поступово відступав від села.
Хоч офіційно періодом заснування села вважається друга половина XV століття (одночасно з Бершаддю), люди проживали тут давно. Про це свідчать знайдені тут кам"яні молотки, скребки, зернотертки. Серед цікавих знахідок — скелет оленя, а також монети Давньої Греції і Давнього Риму.
Поскільки село розмістилося біля самого міста Бершадь, то його не минали під час воєн татари, турки, поляки. Найбільше село потерпіло у 1769 році від польських конфедератів, які запропонували селянам прийняти унію. Але селяни відмовилися. Чимало їх було посічено і закопано в одній могилі, яка розміщалася біля старої школи. На могилі стояв хрест із написом, що це братська могила. Але в період боротьби з релігією хрест знищили як пережиток минулого.
За часів козаччини та гайдамаччини село оточували ліси і було притулком гайдамаків. А при монастирі, неподалік села, був козацький штаб із скарбницею. У різні часи власниками села були польські поміщики Потоцькі, Калиновські, Браницькі .Серед пам"яток минувшини на території сільської ради руїни Бершадського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря, заснованого 1616 року. Монастир був тричі зруйнований, останній раз у 1948 році, коли активізувалася боротьба з релігією. Нині вживаються заходи для відновлення цієї святині. Тут діє парафія Української Православної Церкви Київського Патріархату. Час від часу відбуваються Богослужіння в руїнах головної церкви монастиря. Не одного спасає зимою в хуртовину білий стовп, побудований при дорозі на Ольгопіль, Балту і Яланець, коли людина заблудить і не знає шляху.
Понад двісті років тому цей стовп був споруджений на місці колишньої каплиці, що вказувала шлях до монастиря. Каплицю побудували ченці монастиря за часів козаччини. У каплиці стояв вартовий козак у чернечому одязі, стомленому і голодному давав допомогу, направляв до монастиря. 1775 р. коли знищили монастир, то знищили і каплицю.
З відбудовою монастиря спорудили і стовп, який називають білим. З 1890 року в селі почала працювати церковно-приходська школа, в якій навчалося 110 учнів. У 1914 році на кошти земства, на так званому вигоні, було збудовано двокласну земську школу. Всього на території села було 4 шкільних приміщення. Радянську владу остаточно було встановлено в 1920 році, але ще тривалий час існувати протестні озброєні групи, які шкодили заходам комуністичних перетворень. Сільську раду було створено в 1924 році. Не обминули село колективізація, розкуркулення, голодомори, репресії. Під час Великої вітчизняної війни у селі діяла підпільна партизанська група на чолі з К. С. Пустовойтовим та Г. К. Краснощоки. Уродженцем села Герой Радянського Союзу Савелій Іванович Бойко, ім"ям якого вирішено перейменувати вулицю та провулок Каліна.
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Бершадської міської громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бершадського району, село увійшло до складу Гайсинського району[2].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними [3]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 4481 | 98.03% |
| російська | 63 | 1.38% |
| румунська | 10 | 0.22% |
| ромська | 9 | 0.20% |
| білоруська | 3 | 0.07% |
| вірменська | 1 | 0.02% |
| болгарська | 1 | 0.02% |
| інші/не вказали | 3 | 0.06% |
| Усього | 4571 | 100% |
Флоринський ЗЗСО І-ІІІ ступенів, дитячий дошкільний заклад « Колосок », бібліотека, будинок культури та амбулаторія загальної практики сімейної медицини.
- Бойко Савелій Іванович (1917—1998), Герой Радянського Союзу (1945).
- Герасименко Андрій Олександрович (26.06.1983 — 13.11.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни[4].
- Гончаров Олександр Анатолійович (03.03.1994 — 27.04.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни[5].
- Дробик Петро Федорович (08.06.1965 — 24.08.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни[6].
- Калінін Сергій Іванович (09.06.1985 — 25.03.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни[7].
- Мураховський Ярослав Олексійович (06.01.1983 — 25.06.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни[8].
- Савчук Олег Олексійович (26.10.1981 — 13.03.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни[9].
- Сиротін Юрій Вікторович — український військовик, учасник російсько-української війни[10].
- Стецький Микола Миколайович (літературний псевдонім «Скеля», 1921—2002) — український поет і публіцист.
- Шелист Олександр Олександрович — український військовик, учасник російсько-української війни[11].
Проживали
Швидкий Ігор Павлович (02.03.1965 — 22.11.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни[12].
Денисюк Василь Іванович (10.03.1973 — 22.08.2022) — український військовик, учасник російсько-української війни[13].
Коваленко Юрій Вікторович (16.07.1977 — 15.07.2014) — український військовик, учасник російсько-української війни[14]
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
