Коваленко Юрій Вікторович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коваленко.

Ю́рій Ві́кторович Ковале́нко (16 липня 1977, м. Бершадь, Бершадський район, Вінницька область — 15 липня 2014, Луганська область) — підполковник Збройних сил України, заступник командира загону спеціального призначення 3-го окремого полку спеціального призначення (Кропивницький) Сухопутних військ ЗСУ. Учасник російсько-української війни. Герой України.

Юрій Вікторович Коваленко
Підполковник
Загальна інформація
Народження	16 липня 1977(1977-07-16) місто Бершадь, Бершадський район, Вінницька область
Смерть	15 липня 2014(2014-07-15) (36 років) Ізварине (пункт контролю), Луганська область
Поховання	Флорине
Псевдо	«Путнік»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Війська спецпризначення
Формування	3 ОП СпП
Війни / битви	Війна на сході України Бої на українсько-російському кордоні 2014
Командування
заступник командира загону спеціального призначення
Нагороди та відзнаки

Біографія

Народився 16 липня 1977 року в місті Бершаді у сім'ї військового. Закінчив Одеський військовий інститут Сухопутних військ, служив у Дніпрі та Кропивницькому.^[1]

Російсько-українська війна

Брав участь у війні на сході України від початку її проведення. Його загін охороняв військові об'єкти, супроводжував вантажі і брав участь у розвідувальних операціях і боях.^[2]

У червні 2014 забезпечив прохід через брід біля села Кожевня військових колон вздовж кордону для блокування ліній постачання ворога.^[3] Юрій Коваленко першим перейшов річку Міус. І далі його загін йшов в авангарді, щоб вивести підрозділи Збройних сил до Довжанського і Червонопартизанська, ця операція була проведена без втрат.

Група 3-го полку спеціального призначення під командуванням Юрія Коваленка тричі штурмувала пропускний пункт «Ізварине», вибивала російські війська, але армії давали наказ відійти, і потім пропускний пункт знову захопив противник.

Загинув 15 липня 2014 поблизу села Провалля, внаслідок обстрілу пункту прикордонного контролю Ізварине з мінометів^[1].

Похований 24 липня 2014 року на кладовищі села Флорине, що на Вінниччині^[1].

У Юрія Коваленка залишилися дружина, Тетяна Володимирівна, двоє дітей — Олена, 2000 року народження, та Руслана, 2010 року народження, а також батьки Олена Іванівна та Віктор Олексійович, інвалід війни II групи^[1].

Державні нагороди

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (31 березня 2015, посмертно) — за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі^[4]

Вшанування пам'яті

У Бершаді є вулиця Юрія Коваленка^[5]. Встановлені меморіальні дошки на школі та на початку вулиці.

У м. Кропивницькому є вулиця Юрія Коваленка^[6]

6 травня 2016 року в місті Кіровоград (нині - Кропивницький) на фасаді будівлі Кіровоградського коледжу статистики Національної академії статистики, обліку і аудиту (вулиця Юрія Коваленка, 4а), відкрито анотаційну дошку Герою України Юрію Коваленку^[7]

У жовтні 2016 року Укрпошта продовжила випуск серії художніх маркованих конвертів під назвою «Героям Слава!», започаткований у грудні 2014 року до дня Збройних Сил України, разом з Міністерством оборони та Національною гвардією України. На одному із конвертів зображений Герой України, підполковник Юрій Коваленко.

6 грудня 2017 року  відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Герою України Юрію Коваленку на фасаді Флоринської сільської ради  та перейменовано вулицю ім’ям Героя України Юрія Коваленка у с.Флорине Бершадського району Вінницької області^[7]

14 липня 2018 р. у м. Бершадь відбулось відкриття монументу Герою України. Пам'ятник присвячений захиснику України Юрію Коваленку.

• 
  Постер пам'яті загиблих учасників АТО у м. Бершадь
• 
  Меморіальна дошка на бібліотеці у м. Бершадь
• 
  Пам'ятник у м. Бершадь

Див. також

• Бої на українсько-російському кордоні 2014