Східно-Сахалінські гори
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Схі́дно-Сахалі́нські го́ри (Східний хребет; рос. Восто́чно-Сахали́нские го́ры; Восточный хребет) — система кулісоподібних середньогірських хребтів у східній частині острова Сахаліну. Довжина 280 км, ширина до 85 км.
| Східно-Сахалінські гори | |
 | |
| Континент | Азія |
|---|---|
| Країна |
 Росія[1] |
| Адміністративна одиниця | Сахалінська область |
| Висота над рівнем моря | 502 м |
 | |
Уздовж осі простягаються крутосхилі складчасто-глибові хребти:
- на північний захід — Набільський (Затимовський) хребет із найбільшою висотою до 1609 м (гора Лопатіна);
- на південний схід — Центральний хребет із висотою до 1125 м (гора Соколова).
Характеризуються високим ступенем розчленованості; на висоті 400, 800 і 1100—1250 м збереглися стародавні вирівняні поверхні, у східних передгір'ях — морські тераси.
Гори являють собою антиклінорій, складений метаморфічними породами, інтрузіями та ефузивами палеозою і мезозою. На сході і півдні розвинені морські відкладення (алевроліти та інші) пізньокрейдяного і неогенового віку. Сейсмічність 6, на сході до 7 балів.
Клімат морський мусонний. Зима сувора. Унаслідок охолоджуючого впливу Охотського моря літо прохолодне. Середня температура січня —14 °C, серпня 14—16 °C. Опадів випадає від 600 до 1000 мм, найбільша кількість — влітку й у вересні.
Панує гірська ялино-ялицева тайга на буротайгових неопідзолених ґрунтах. На східних схилах — ялинова і модринова тайга на гірсько-підзолистих ґрунтах. У верхніх поясах — кам'яноберезове криволісся, зарості кедрового сланця, на гребенях хребтів — гірська тундра. На берегових терасах тайга часто змінюється сланцем і океанічними луками.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
