Спас (Львівський район)

Спас — село в Україні, у Кам'янка-Бузькій міській громаді, Львівського району Львівської області^[1]. До 2020 року села Деревляни, Спас, Стрептів та Ямне підпорядковувалися Стрептівській сільській раді^[6], нині орган місцевого самоврядування — Кам'янка-Бузька міська громада. Населення становить 207 осіб^[1].

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Спас.

село Спас
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Тер. громада	Кам'янка-Бузька міська громада
Код КАТОТТГ	UA46060190240060018
Основні дані
Засноване	1198
Населення	207[1]
Площа	0,551 км²
Густота населення	375,68 осіб/км²
Поштовий індекс	80481[2]
Телефонний код	+380 3254[3]
Географічні дані
Географічні координати	50°2′49″ пн. ш. 24°28′44″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	214 м[4]
Водойми	Західний Буг
Відстань до обласного центру	50 км[5]
Відстань до районного центру	50 км[5]
Найближча залізнична станція	Кам'янка-Бузька
Відстань до залізничної станції	15 км
Місцева влада
Адреса ради	80400, Львівська обл., Львівський р-н, м. Кам'янка-Бузька, вул. Шевченка, 2[1]
Карта
Спас
Спас
Мапа
Спас у Вікісховищі

Географія

Спас розташоване на березі річки Західний Буг, за 50 км від обласного центру, 50 км від районного центру та 16 км від адміністративного центру міської громади. За 15 км знаходиться найближча залізнична станція Кам'янка-Бузька^[5].

Вулиці

У селі Спас налічується 6 вулиць^[7].

• Деревлянська
• Дяківського Семена
• Зелена
• Незалежності
• Польова
• Садова

Населення

Станом на 1 січня 1939 року у селі мешкало 840 осіб, з них: 590 українців, 20 поляків, 220 латинників та 10 юдеїв^[8]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року — 275 осіб^[9], у 2021 році — 207 осіб^[1].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним^[9]:

Мовний склад населення с. Спас
Мова	Число ос.	Відсоток
українська	274	99,64
російська	1	0,36

Назва села

Назву Спаса виводять із легенди про те, як люди спасалися від монголо-татар, занурюючись у багно й дихаючи через очеретини^[10].

Історія

Перша письмова згадка про село Спас датується 1198 роком^[10].

Пам'ятки, визначні місця

Церква Преображення Господнього

Давню дерев'яну церкву Преображення Господнього було зведено у 1857 році, у 1904 році відбулася її перебудова та наново посвячена у 1905 році. Під час війни, у 1914 році, село та церква-каплиця Преображення згоріли. Тоді для проведення богослужінь звели тимчасову дерев'яну каплицю^[11]. Церква Преображення Господнього була дочірньої до церкви Святої Параскеви у Деревлянах^[12].

Теперішню церкву збудували у 1932 році за проєктом архітектора А. Смолюховський. За іншими даними план церкви був спроєктований місцевим дяком Семеном Івановичем Дяківським^[13]. 23 жовтня 1932 року церкву посвятив о. декан Михайло Цегельський^[14]. Семен Дяківський у 1935—1939 роках виготовив з ясеня та інкрустував мореним дубом оригінальний «плаский» іконостас, пізніше розписаний відомим українським художником Антіном Манастирським. На північний-захід від церкви розташована дерев'яна двоярусна дзвіниця, накрита наметовим дахом. Близько церкви розташований цвинтар^[13]. Протягом 1961—1989 років церква була закрита. Нині церква перебуває в користуванні місцевої релігійної громади УГКЦ^[14].

Докладніше: Церква Преображення Господнього (Спас)

Меморіали, пам'ятники

У жовтні 2024 року в селі Спас відбулося освячення Алеї пам'яті загиблим воїнам, які були уродженцями та мешканцями цього села. На Алеї встановлено чотири інформаційних щити зі світлинами та іменами загиблих на російсько-українській війні військовослужбовцями — Богдана Носа, Романа Задорожного, Ігоря Захарка та Петра Білоуса^[15].

Відомі люди

• Задорожний Роман Андрійович (9 червня 1994 — 30 серпня 2021, поблизу с. Новозванівка, Попаснянський район, Луганська область) — український військовик, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[16].
• Захарко Ігор (11 березня 1985 — 8 лютого 2023) — український військовик, боєць 59 окремої мотопіхотної бригада імені Якова Гандзюка оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[17].
• Нос Богдан (6 квітня 1971, с. Спас — 8 вересня 2023, Новоєгорівка, Сватівський район, Луганська область) — український військовик, сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[18].

Примітки

1. Картка Кам'янка-Бузької територіальної громади. kbmr.gov.ua. Кам'янка-Бузька міська громада. Архів оригіналу за 29 березня 2023. Процитовано 24 березня 2024.
2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 24 березня 2024.
3. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 24 березня 2024.
4. Прогноз погоди в селі Спас. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 24 березня 2024.
5. Відстані від села Спас. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 24 березня 2024.
6. Стрептівська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 2 грудня 2023. Процитовано 24 березня 2024.
7. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 24 березня 2024.
8. Кубійович, 1983.
9. Кам'янка-Бузька міська громада, Львівський район, Львівська область: с. Спас. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 24 березня 2024.
10. Дума І. Дивосвіт Кам'янеччини: фотоальбом. — Львів : Камула, 2008. — 104 с.
11. Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1924, 1924, с. 240.
12. Шематизмъ всего клира греко-католицкой митрополичои архіепархиі Львовской на рокъ 1909, 1909, с. 317.
13. Громик, 2014, с. 155.
14. Церква Преображення Господнього у с. Спас. kbmr.gov.ua. Кам'янка-Бузька міська громада. Архів оригіналу за 21 березня 2023. Процитовано 24 березня 2024.
15. Львівська ОВА (1 жовтня 2024). На Львівщині освятили Алею Героїв (фото). wz.lviv.ua. Високий замок. Архів оригіналу за 1 жовтня 2024. Процитовано 2 листопада 2024.
16. Задорожний Роман Андрійович. memorybook.org.ua. Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 10 листопада 2023. Процитовано 3 листопада 2024.
17. Наталія Карнаух (15 лютого 2023). У Львові попрощаються із захисниками України Віталієм Мартиненком та Ігорем Захарком. suspilne.media. Національна суспільна телерадіокомпанія України. Процитовано 2 листопада 2024.
18. Командир стрілецького відділення Богдан Нос назавжди повернувся додому: сьогодні прощання. dailylviv.com. Інформаційна агенція «Щоденний Львів». 12 вересня 2023. Архів оригіналу за 15 жовтня 2023. Процитовано 24 березня 2024.

Джерела та література

• Громик В. Дерев'яні церкви Львівської області. — Львів, 2014. — С. 155.
• Спас // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 439.
• Струмѣлово-Камѣнецькій деканатъ. Спас // Шематизмъ всего клира греко-католицкой митрополичои архіепархиі Львовской на рокъ 1909: рочникъ 65. — Львовъ : Накладомъ архіепархіяльного клира зъ печатнѣ оо. Василіянъ в Жовквъ, 1909. — С. 317.
• Струмилово-Камінецький деканат. Спас // Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1924. — Львів : Накладом священичої кооперативи «Власна допомога», 1924. — С. 240.
• Spas z Plowem (al. Polowem) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 104. (пол.)

Посилання

• Село Спас, Львівська область, Львівський район, Кам'янка-Бузька територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 24 березня 2024.
• Спас. Церква Преображення Господнього (1932). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 30 червня 2023. Процитовано 24 березня 2024.