Робота (фізика)

Робо́та у фізиці — скалярна фізична величина, що характеризує перетворення енергії одного виду на інший, яке відбувається в даній фізичній системі.

робота
Бейсбольний гравець виконує роботу над м'ячем, прикладаючи до нього силу протягом руху того у руці.
Символи:	A або W
Одиниці вимірювання
SI	1 Дж = 1 Н·м
СГС	1 ерг = 1 г⋅см2⋅с−2
У базових величинах SI:	1 кг⋅м2⋅с−2
Розмірність:	M L2 T−2
Робота у Вікісховищі

У механіці робота (механічна робота) — є мірою дії сили і залежить від величини, напряму цієї сили та переміщення точки її прикладання тобто вона визначає енергетичні витрати на переміщення фізичного тіла, чи його деформацію. Поняття «робота» широко застосовують також у термодинаміці та інших розділах фізики і у техніці.

Робота зазвичай позначається латинською літерою A (від нім. Arbeit), в англомовній літературі — W (від англ. Work), і має розмірність енергії. У системі SI робота вимірюється в джоулях, у системі СГС — у ергах.

При малому переміщенні фізичного тіла ${\displaystyle \delta \mathbf {l} }$ під дією сили ${\displaystyle \mathbf {F} }$ говорять, що над тілом здійснюється робота

${\displaystyle \delta A=\mathbf {F} \cdot \delta \mathbf {l} =F\delta l\cos \theta }$,

де ${\displaystyle \theta }$ — кут між напрямком сили й напрямком переміщення.

Згідно з цією формулою роботу здійснює тільки складник сили, що паралельний переміщенню. Сила, яка перпендикулярна переміщенню, роботи не здійснює.

У випадку, коли тіло рухається по криволінійному контуру C, для знаходження роботи потрібно проінтегрувати наведений вище вираз вздовж контуру:

${\displaystyle A=\int _{C}\mathbf {F} \cdot d\mathbf {l} }$

Якщо сила ${\displaystyle \mathbf {F} }$ потенціальна, то робота залежить лише від різниці значень потенціалу в початоковій і кінцевій точках і не залежить від траєкторії, по якій тіло рухалося між цими двома точками.

У термодинаміці при зміні об'єму тіла на величину dV під дією тиску P над тілом виконується робота

${\displaystyle dA=-PdV\,}$.

Див. також

• Машина Атвуда
• Теорема про кінетичну енергію системи

Джерела

• Єжов С. М., Макарець М. В., Романенко О. В. Класична механіка. — К. : ВПЦ "Київський університет", 2008. — 480 с.
• Федорченко А. М. Теоретична механіка. — К. : Вища школа, 1975. — 516 с.

Посилання

• Зв'язок між роботою і енергією у випадку системи частинок
• Робота // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.