Частинка

Части́нка — термін, який часто вживається у фізиці для позначення об'єктів, які в контексті досліджень можна вважати неподільними й точковими. Поняття охоплює елементарні частинки, але не обмежується ними.

У статистичній механіці, зокрема, вважається, що термодинамічна система складається з частинок. Цими частинками можуть бути електрони, атоми, йони, молекули. Аналогічна термінологія застосовується в атомній фізиці й квантовій механіці, а от класична механіка здебільшого оперує терміном матеріальна точка.

Частинками називають також малі вкраплення однієї речовини в іншу, особливо при розгляді розсіювання світла.

У гірництві — окреме зерно корисної копалини, або будь-якого її компонента, яке підпорядковується закономірностям поведінки йому подібних зерен і в процесі розділення (збагачення), зневоднення, знепилення і намагається зайняти належне йому місце за величиною, густиною та формою.

Колоїдні частинки — це частинки дисперсної фази з розмірами від 1 до 500 нм; до них належать також частинки, у яких два або навіть тільки один із трьох розмірів мають величину такого порядку.

Див. також

• Квазічастинка
• Античастинка
• Амбідентні частинки
• β-частинка
• α-частинка
• частка

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0