Прометей (супутник)

Прометей (лат. Prometheus, грец. Προμηθέας) — п'ятий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна. Він був відкритий за фотознімками космічного апарата «Вояджер-1» у жовтні 1980 року Стюартом Коллінзом і отримав тимчасове позначення S/1980 S 27^[4]. У 1985 році супутник отримав офіційну назву Прометей^[5]. Його також позначають Сатурн XVI^[6]. У 1995 році було виявлено супутники S/1995 S 2 і S/1995 S 7, але потім виявилося, що це той самий супутник — Прометей.

Прометей
Prometheus

Зображення Прометея, зроблене «Кассіні» 26 грудня 2009 року
Дані про відкриття
Дата відкриття	жовтень 1980
Відкривач(і)	Стюарт Коллінз, КА «Вояджер-1»
Планета	Сатурн
Номер	XVI
Орбітальні характеристики[1]
Велика піввісь	139 380 ± 10 км
Перицентр	139 073±10 км
Апоцентр	139 687±10 км[2]
Орбітальний період	0,612990038 діб
Ексцентриситет орбіти	0,0022
Нахил орбіти	0,008 ± 0,004° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина	{{{видима зоряна величина}}}
Діаметр	119×87×61 км[3]
Середній радіус	43 ± 2 км[3]
Площа поверхні	~23 000 км²
Об'єм	~340 000 км³
Маса	1,566 ± 0,019 × 1017 кг[1]
Густина	0,47 ± 0,07 г/см³
Прискорення вільного падіння	~0,003 м/с²
Друга космічна швидкість	~0,019 км/с
Період обертання навколо своєї осі	0,612990038 діб
Нахил осі обертання	0°
Альбедо	0,6
Температура поверхні	~74 К
Атмосфера	відсутня
Інші позначення
S/1980 S 27, S/1995 S 2, S/1995 S 7, Сатурн XVI
Прометей у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Прометей (значення).

У грецькій міфології Прометей — титан, брат Атласа і Епіметея, двоюрідний брат Зевса, який викрав вогонь з Олімпу і подарував його людям.

Орбіта Прометея розташована біля внутрішнього краю кільця F. Він є супутником-пастухом цього кільця. Прометей відповідає за аномалії в розподілі частинок кільця.

Прометей і кільце F

Прометей — невеликий дуже витягнутий супутник з розмірами 148×100×68 кілометрів, має багато гірських хребтів і западин, багато кратерів діаметром понад 20 кілометрів. Він обертається на відстані 139 353 кілометрів від Сатурна. Прометей має період обертання 0,614102 діб, нахил орбіти 0,0056° до екватора Сатурна, ексцентриситет орбіти 0,0023. Маса супутника 3,3 × 10¹⁷ кг.

На фотографіях, зроблених КА «Кассіні» 29 жовтня 2004 року, чітко видно шлейф, який тягнеться від кільця F до Прометея. Щоправда, фізика даної взаємодії поки до кінця не з'ясована. Проте, експерти NASA вважають, що основний внесок у перетягування частинок роблять гравітаційні сили.

У Сонячній системі є також астероїд 1809 Прометей^[en].

Галерея

• 
  Зображення нічної півсфери Прометея у відбитому світлі від Сатурна 27 січня 2010 з 34000 км відстані
• 
  Позиції внутрішніх супутників Сатурна
• 
  Прометей
  (6 грудня 2015)

Посилання

1. Spitale, J. N. та ін. (2006). The orbits of Saturn's small satellites derived from combined historic and Cassini imaging observations. The Astronomical Journal. 132: 692. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
2. Перицентр ${\displaystyle q}$ і апоцентр ${\displaystyle Q}$ обчислені за формулами ${\displaystyle q=a\cdot (1-e)}$, ${\displaystyle Q=a\cdot (1+e)}$, де ${\displaystyle a}$ — довжина великої півосі орбіти, ${\displaystyle e}$ — ексцентриситет орбіти; значення округлені до кілометрів.
3. Porco, C. C. та ін. (2006). Physical Characteristics and Possible Accretionary Origins for Saturn's Small Satellites (PDF). Bulletin of the American Astronomical Society. 37: 768. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
4. Циркуляр МАС № 3532^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
5. Циркуляр МАС № 4157
6. Робоча група з номенклатури планет — Назви і відкривачі планет і супутників

Корисні посиланняи

• Циркуляр МАС № 3532: Нові супутники Сатурна^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}(англ.)
• Циркуляр МАС № 4157: Назви нових супутників Сатурна і Плутона(англ.)
• The Planetary Society: Prometheus(англ.)
• Прометей на сайті НАСА

Див. також

• Супутники Сатурна