зовнішня газова оболонка планети З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Атмосфе́ра планети (від грец.άτμός— пара і σφαῖρα— куля)— зовнішня газоваоболонкапланети[1], що утримується навколо неї гравітацією. Наявність атмосфери можлива лише за умови достатньо великої маси планети.
У атмосфери немає чіткої верхньої межі. Зазвичай її умовно проводять на такій висоті, де більшість молекул надто швидкі, щоб гравітація могла запобігти їхньому вильоту в космос. Нижньою межею атмосфери є границя між газом і твердою або рідкою поверхнею. Для планет з непрозорими атмосферами ми не завжди знаємо точне положення цієї границі, а для деяких планет-гігантів її може не існувати.
Графіки залежності швидкості вильоту від температури поверхні для деяких об’єктів Сонячної системи, які показують міцність утримування газів в атмосферах.Атмосфера Сонця
(1)Для планет земної групи (Меркурій, Венера, Земля і Марс), Титана і Енцелада дані про температуру і тиск на поверхні. Для газових гігантів (Юпітер і Сатурн) і крижаних гігантів (Уран і Нептун) температура вказана там, де тиск дорівнює 1 атм. Для Сонця температура і тиск відповідають температурі основи фотосфери, а склад – фотосфері.