Лондон-Гітроу
найбільший міжнародний аеропорт Англії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Аеропорт Хітроу (англ. London Heathrow Airport; код ІАТА: LHR, код ICAO: EGLL) — найбільший міжнародний аеропорт Великої Британії та Європи за кількістю щорічно перевезених пасажирів — 75,7 млн (2016).
| Аеропорт Хітроу | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| англ. London Heathrow Airport | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| ІАТА: LHR • ICAO: EGLL | |||||||||||||||
| Загальні дані | |||||||||||||||
| 51°28′39″ пн. ш. 000°27′41″ зх. д. | |||||||||||||||
| Тип | цивільний | ||||||||||||||
| Власник | Heathrow Airport Holdings[en] | ||||||||||||||
| Оператор | Heathrow Airport Limited | ||||||||||||||
| Обслуговує | Лондон, Об'єднане Королівство | ||||||||||||||
| Розташування | Лондонське боро Гіллінгдон | ||||||||||||||
| Хаб | British Airways | ||||||||||||||
| Висота над р. м. | м / 83 фт | ||||||||||||||
| Вебсайт | www.heathrow.com | ||||||||||||||
| Злітно-посадкові смуги | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Статистика (2018) | |||||||||||||||
| Пасажирообіг | 80,102,017 | ||||||||||||||
| Зміна пасажирообігу 17-18 | ▲2.7 % | ||||||||||||||
| Авіатрафік | 480,339 | ||||||||||||||
| Зміна авіатрафіку 17-18 | ▲0.9 % | ||||||||||||||
| Джерело: Statistics from the UK Civil Aviation Authority[en][1] | |||||||||||||||
| Ідентифікатори і посилання | |||||||||||||||
| GeoNames | 2647216 | ||||||||||||||
| 10000783 | |||||||||||||||
  LHR | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
 Лондон-Гітроу у Вікісховищі | |||||||||||||||
Має дві паралельні злітно-посадкові смуги, чотири пасажирські термінали та вантажний термінал. Розташований за 22 км W від Лондона. Є місцем розміщення штаб-квартир британських авіакомпаній British Airways та Virgin Atlantic Airways.
1930-і і 1940-і
Терен, на якому сьогодні знаходиться аеропорт Хітроу, як летовище почали використовувати під час Першої світової війни, в цей час тут було розташовано військове летовище. У 1930-і роки летовище, яке тоді мало назву Велике Західне летовище, використовувало компанія Fairey Aviation для виготовлення та клінічних випробувань авіаційної техніки[2].. Комерційні авіакомпанії використовували аеропорт Кройдон, який був головним лондонським аеропортом на той час.
У 1943 Хітроу перейшло під оруду Міністерства Авіації і став розвиватися як проміжна база Королівських військово-повітряних сил Великої Британії[2]. Спорудження злітно-посадкових смуг було розпочато в 1944 на землі, що належала до цього приходському священику з Гармонсворса. Новий аеропорт був названий за назвою села Heath Row, яке було зруйновано під час будівництва аеропорту, і перебувало приблизно на місці сьогоднішнього Терміналу 3[3].
По закінченню Другої світової війни, управління Хітроу було передано Міністерству Цивільної Авіації. Перший цивільний рейс відбувся 1 січня 1946 року, в Буенос-Айрес з дозаправкою в Лісабоні. Аеропорт став працювати повністю як цивільний з 31 травня 1946 , і до 1947 року в Хітроу було три злітно-посадкові смуги, і ще три будувалися. Перші злітно-посадкові смуги, побудовані для поршневих літаків, були короткі і їх напрямки враховували всі напрямки вітру.
1950-і і 1960-і
У 1953 перша плита першої сучасної злітно-посадкової смуги була урочисто покладена у присутності королевою Єлизаветою II. У 1955 вона також відкрила першу постійну будівлю терміналу, Будівлю Європи (тепер відому як Термінал 2). 1 квітня 1955 була відкрита нова 38,8-метрова вежа командно-диспетчерського пункту.
Океанський Термінал (перейменований у Термінал 3 в 1968) було відкрито 13 листопада 1961 для обслуговування далекомагістральних рейсів[4]. В цей час аеропорт обслуговував пряме вертолітне сполучення з центральним Лондоном[5].. У 1968 було відкрито Термінал 1, будівництво комплексу терміналів було завершено, і Хітроу зміг обслуговувати 14 мільйонів пасажирів щороку.
Розташування перших терміналів в центрі аеропорту відтоді стало головним обмежувачем його подальшого розширення. При будівництві не враховувалася необхідність великої автомобільної стоянки, бо передбачалося, що подорож літаком буде доступно тільки багатим — яких будуть до терміналу привозити власні шофери.
Наприкінці 1960-х на площі 160 акрів на південь від південної злітно-посадкової смуги побудовано вантажний термінал, що було з'єднано з терміналами 1, 2 і 3 вантажним тунелем.
1970-ті, 1980-ті і 1990-ті
Термінал 3 в 1970 було розширено, збільшився зал прибуття. Було впроваджено багато технічних удосконалень, включаючи перші у Великій Британії траволатори[6]. Дві головні злітно-посадкові смуги були збільшені для того, щоб аеропорт міг приймати нові великі літаки типу Boeing 747.
У 1977 Лондонський метрополітен був продовжений до Хітроу; Лінія Пікаділлі стала доставляти пасажирів з аеропорту в Центральний Лондон всього за годину. 23 червня 1998 було відкрито пряме залізничне сполучення з лондонським вокзалом Паддінгтон по спеціально побудованій залізничній Великій Західній Головній Лінії.
Подальше зростання пасажирських перевезень досяг рівня 30 мільйонів пасажирів на рік до початку 1980-х, тому виникла потреба в новому більшому терміналі. Термінал 4 був побудований на південь від південної злітно-посадкової смуги поряд з існуючим вантажним терміналом, далеко від трьох інших терміналів, він був з'єднаний з терміналами 1, 2 і 3 вже існуючим вантажним тунелем. Термінал 4 був відкритий принцом і принцесою Уельської в квітні 1986,, і він став домашнім терміналом для недавно приватизованої авіакомпанії British Airways.
В 1987 р уряд Великої Британії націоналізував компанію British Airports Authority[en] (сьогодні знана як «BAA Limited»), яка керувала Хітроу[7] і ще шістьма аеропортами Великої Британії[8].
Протягом 1980-х і 1990-х років, після приватизації BAA Limited, в Хітроу були значно розширені термінали, збільшилася кількість роздрібних точок і ресторанів.
2000-і
- Вересень 2002 року — розпочато будівництво терміналу 5.
- 2005 рік
- коротка злітно-посадкова смуга 23, призначена для використання при сильних південно-західних вітрах, була виведена з експлуатації.
- відкрито східне крило терміналу 1.
- 2006 рік — відкрито пірс 6 у складі терміналу 3.
- 21 квітня 2007 року було введено в експлуатацію нову вежу командно-диспетчерського пункту
- 14 березня 2008 року — королева Єлизавета II відкрила термінал 5.
- 2008 — початок будівництва терміналу 2B.
- 2009 — Будівля Королеви була знесена.
- 29 жовтня 2009 року British Airways звільнив термінал 4 та переїхав до терміналу 5.
- Листопад 2009: завершено перший етап будівництва терміналу 2В.
- 23 листопада 2009 року — старий термінал 2 закрито.
2010-і
- 2010: завершено будівництво другої черги терміналу 5[10]
- 12 травня 2010 року — скасовано будівництво третьої злітно-посадкової смуги і шостого терміналу новим урядом Великої Британії.
- Літо 2010 — старий термінал 2 було демонтовано.
- Жовтень 2010 — розпочався другий етап будівництва терміналу 2B.
- 1 червня 2011 року — термінал 5С відкрито офіційно.
- 2013 — демонтаж старої вежі командно-диспетчерського пункту, для забезпечення під'їзних шляхів до нового терміналу 2.[11]
- 4 червня 2014 — відкрито новий термінал 2[12]
- Червень 2015: термінал 1 було закрито і з подальшим знесенням, щоб дозволити розпочати другий етап розширення терміналу 2[13]. Останні рейси відбулися 29 червня, а термінал закрито 30 червня[14]
Термінал 1
(Закрито)
Термінал 1 відкрито в 1968 році королевою Єлизаветою II у квітні 1969 року.[15][16] До відкриття терміналу 5 Термінал 1 був базою British Airways для внутрішніх та європейських напрямків (BA) та для декількох далекомагістральних маршрутів. Термінал 1 закрито у червні 2015 року. Його місце використовується для розбудови Терміналу 2[17] який відкрився у червні 2014 року.
Термінал 2
Найновіший термінал аеропорту, офіційно знаний як Королівський термінал, було відкрито 4 червня 2014 року[18][19] Спроєктований іспанським архітектором Луїсом Відалєм, він був побудований на місці, де було побудовано оригінальний термінал 2 та будинок королеви[20][21] Основний комплекс було завершено в листопаді 2013 року і пройшло ще шість місяців тестувань перед відкриттям для пасажирів. Він включає в себе додатковий пірс (T2B), 1340-містну автостоянку, енергетичний центр та охолоджувальну станцію для створення охолоджуваної води. Є 52 крамниці, 17 барів та ресторанів[22]
Термінал 2 використовується усіма членами Star Alliance, які літають з Хітроу (консолідація авіакомпаній за політикою спільного розміщення Star Alliance «Переміщення під єдиною дахом»). З терміналу працюють Aer Lingus, Eurowings, Flybe та Icelandair. Розвиток терміналу буде продовжуватись при підготовці до закриття Терміналу 3 в 2019 році[23]
Оригінальний термінал 2 відкрився як будівля Європи у 1955 році та був найстарішим терміналом аеропорту. Мав площу 49 654 м² і був розрахований і на 1,2 млн пасажирів щороку. Останніми роками пасажирообіг досягав 8 мільйонів. Упродовж терміну служби через термінал пройшло 316 мільйонів пасажирів. Будівлю було знесено у 2010 році разом з будинком Королеви, у якому розташовувалися офіси авіакомпанії[24]
Термінал 3
Термінал 3 відкрився як Океанічний термінал 13 листопада 1961 року для обробки далекомагістральних рейсів вильотів для іноземних перевізників до Сполучених Штатів, Азії та інших країн Далекого Сходу[25] У цей час аеропорт мав прямий вертолітний сервіс до Центрального Лондона з даху будівлі терміналу. Перейменовано термінал 3 в 1968 році, його було розширено в 1970 році з додаванням будівлі прибуття.
Станом на 2013 рік термінал 3 має площу 98 962 м².
Термінал 4
Термінал 4, відкрито у 1986 році, розташований на південь від південної злітно-посадкової смуги поруч із вантажним терміналом і з'єднаний з терміналами 1, 2 і 3 за допомогою вантажного тунелю Хітроу. Термінал має площу 105 481 м² і зараз є хабом для альянсу SkyTeam, за винятком Garuda Indonesia, Middle East Airlines та Delta Air Lines, що використовують термінал 3 та деякі незалежні перевізники. Більшість рейсів, що прямують до Терміналу 4, — це рейси з Азії та Північної Африки, а також декілька рейсів до Європи.
Термінал 5
Термінал 5 лежить між північними та південними злітно-посадковими смугами на західному кінці Хітроу і був відкритий королевою Єлизаветою II 14 березня 2008 року[26]. Відкрито для пасажирів 27 березня 2008 року. British Airways та Iberia ексклюзивно використовують термінал.
Кошторисна вартість будівництва 4,3 млрд фунтів стерлінгів, термінал складається з чотириповерхової головної будівлі (Конкорс A) та двох супутникових терміналів, пов'язаних з головним терміналом підземною транзитною системою. Другий супутник (конкорс C), біля якого розташована стоянка для Airbus A380. Його повністю було введено до ладу з 1 червня 2011 р.
Будівля головного терміналу (конкорс A) має площу 300,000 м², а конкорс B — 60,000 м²[27]. Він має стоянку на 60 літаків і ємністю 30 мільйонів пасажирів на рік, а також понад 100 крамниць та ресторанів[28]
| термінал | Авіалінія та альянс |
|---|---|
| термінал 2 | Star Alliance, Aer Lingus, Eurowings, Flybe та Icelandair |
| термінал 3 | Oneworld (крім Malaysia Airlines, Qatar Airways, Iberia та більшість дистанцій British Airways), Delta Air Lines, Garuda Indonesia, Middle East Airlines, Virgin Atlantic та декілька не альянсових авіаліній |
| термінал 4 | SkyTeam (крім Delta Air Lines, Garuda Indonesia та Middle East Airlines), Malaysia Airlines, Qatar Airways та більшість не альянсових авіаліній |
| термінал 5 | British Airways (решта напрямків, що не обслуговуються терміналом 3), Iberia та Iberia Express |
Пасажирські
Вантажні
| Авіакомпанія | Пункт призначення |
|---|---|
| Cathay Pacific Cargo | Делі, Гонконг, Париж–Шарль де Голль |
| DHL Aviation | Лейпциг/Галле, Цинциннаті |
| Emirates SkyCargo | Дубай, Стамбул |
| Korean Air Cargo | Франкфурт, Сеул–Інчхон, Париж–Шарль де Голль |
| Qatar Airways Cargo | Базель, Доха, Дублін |
| Singapore Airlines Cargo | Амстердам, Шарджа, Сінгапур |
| Turkish Airlines Cargo | Стамбул–Ататюрк |
Рейковий
- Хітроу-Експрес — потяг що прямує без зупинок від аеропорту до лондонської станції Паддінгтон; поїзди відправляють що 15 хвилин у 15-хвилинну мандрівку (21 хвилина до/з терміналу 5). Поїзди вирушають зі станції Хітроу-Термінал 5 або Центральної станції Хітроу (термінали 2 і 3).
- Хітроу-Коннект — потяг що прямує без зупинок від аеропорту до лондонської станції Паддінгтон, поїзди відправляють кожні 30 хвилин у 27-хвилинну подорож та мають п'ять зупинок на залізничних станціях[37]
- Лондонський метрополітен (Лінія Пікаділлі) — чотири станції обслуговують аеропорт Термінал 2, 3, Термінал 4, Термінал 5 та станція Хаттон-Кросс. Звичайний час поїздки від Хітроу-Центральне до Центрального Лондона становить близько 40-50 хвилин. .[38]
Автобуси
Автобуси відходять від великої автостанції Хітроу-Центральне що обслуговує термінали 2 та 3, а також від автобусних зупинок у терміналів 4 та 5.
Транспорт між терміналами
Термінали 2 та 3 знаходяться на відстані крокової досяжності. Трансфери до терміналів 4 та 5 здійснюються залізничним транспортом Хітроу-Експрес або автобусом. Поїздки потягами Хітроу-Експрес та Хітроу-Коннект між Хітроу-Центральне та терміналами 4 та 5 є безкоштовними[39] Це також стосується лондонського метрополітену при використанні картки Oyster. Під час подорожі до Терміналу 4 треба пересісти на станції Хаттон-Кросс, хоча ця станція не є частиною зони безкоштовного проїзду. Місцеві автобуси на всій території аеропорту надаються безкоштовно за схемою Heathrow FreeFlow;[40] пасажири мають повідомити водієві їх мету поїздки, за для безкоштовного проїзду.
Перевезення транзитних пасажирів, які залишаються в аеропорту, забезпечується безкоштовними спеціальними трансферними автобусами між терміналами.
ULTra Personal Rapid Transport — відкрито у квітні 2011 року для трансферу пасажирів між терміналом 5 та автостоянкою, швидкість до 40 км/год. Лінію обслуговують 21 невеликі кабінки, в яких можуть перебувати до чотирьох дорослих, двох дітей та їх багаж. Кабіни мають батарею та працюють до чотирьох кілометрів. Капсули працюють на вимогу. Постачальник стверджує, що рівень доступності на 95 % і аварій станом на 2017 рік не зареєстровано[41]. Існують плани використання такої ж технології для підключення терміналів 2 і 3 до віддалених автостоянок[42]
Статистика
| Рік | Пасажирообіг | Зміна % пасажирообігу |
Вантажообіг (тонн) |
Зміна % вантажообігу |
Авіатрафік | Зміни % авіатрафіку |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1986 | 31,675,779 | ▬ | 537,131 | ▬ | 315,753 | ▬ |
| 1987 | 35,079,755 | ▲10.7 | 574,116 | ▲6.9 | 329,977 | ▲ 4.3 |
| 1988 | 37,840,503 | ▲7.9 | 642,147 | ▲11.8 | 351,592 | ▲ 6.1 |
| 1989 | 39,881,922 | ▲5.4 | 686,170 | ▲6.9 | 368,429 | ▲ 4.6 |
| 1990 | 42,950,512 | ▲7.7 | 695,347 | ▲1.3 | 390,372 | ▲ 5.6 |
| 1991 | 40,494,575 | ▼5.7 | 654,625 | ▼5.9 | 381,724 | ▼ 2.3 |
| 1992 | 45,242,591 | ▲11.7 | 754,770 | ▲15.3 | 406,481 | ▲ 6.1 |
| 1993 | 47,899,081 | ▲5.9 | 846,486 | ▲12.2 | 411,173 | ▲ 1.1 |
| 1994 | 51,713,366 | ▲8.0 | 962,738 | ▲13.7 | 424,557 | ▲ 3.2 |
| 1995 | 54,461,597 | ▲5.3 | 1,031,639 | ▲7.2 | 434,525 | ▲ 2.3 |
| 1996 | 56,049,706 | ▲2.9 | 1,040,486 | ▲0.9 | 440,343 | ▲ 1.3 |
| 1997 | 58,185,398 | ▲3.8 | 1,156,104 | ▲11.1 | 440,631 | ▲ 0.1 |
| 1998 | 60,683,988 | ▲4.3 | 1,208,893 | ▲4.6 | 451,382 | ▲ 2.4 |
| 1999 | 62,268,292 | ▲2.6 | 1,265,495 | ▲4.7 | 458,300 | ▲ 1.5 |
| 2000 | 64,618,254 | ▲3.8 | 1,306,905 | ▲3.3 | 466,799 | ▲ 1.8 |
| 2001 | 60,764,924 | ▼6.0 | 1,180,306 | ▼9.6 | 463,567 | ▼ 0.7 |
| 2002 | 63,362,097 | ▲4.3 | 1,234,940 | ▲4.6 | 466,545 | ▲ 0.6 |
| 2003 | 63,495,367 | ▲0.2 | 1,223,439 | ▼0.9 | 463,650 | ▼ 0.6 |
| 2004 | 67,342,743 | ▲6.1 | 1,325,173 | ▲8.3 | 476,001 | ▲ 2.6 |
| 2005 | 67,913,153 | ▲0.8 | 1,305,686 | ▼1.5 | 477,887 | ▲ 0.4 |
| 2006 | 67,527,923 | ▼0.6 | 1,264,129 | ▼3.2 | 477,048 | ▼ 0.2 |
| 2007 | 68,066,028 | ▲0.8 | 1,310,987 | ▲3.7 | 481,476 | ▲ 0.9 |
| 2008 | 67,054,745 | ▼1.5 | 1,397,054 | ▲6.6 | 478,693 | ▼ 0.6 |
| 2009 | 66,036,957 | ▼1.5 | 1,277,650 | ▼8.5 | 466,393 | ▼ 2.6 |
| 2010 | 65,881,660 | ▼0.2 | 1,472,988 | ▲15.3 | 454,823 | ▼ 2.5 |
| 2011 | 69,433,230 | ▲5.4 | 1,484,351 | ▲0.8 | 480,906 | ▲ 5.4 |
| 2012 | 70,037,417 | ▲0.9 | 1,464,390 | ▼1.3 | 475,176 | ▼ 1.2 |
| 2013 | 72,367,054 | ▲3.3 | 1,422,939 | ▼2.8 | 471,936 | ▼ 0.7 |
| 2014 | 73,405,330 | ▲1.4 | 1,498,906 | ▲5.3 | 472,802 | ▲ 0.2 |
| 2015 | 74,985,748 | ▲2.2 | 1,496,551 | ▼0.2 | 474,087 | ▲ 2.7 |
| 2016 | 75,711,130 | ▲1.0 | 1,541,029 | ▲3.0 | 474,963 | ▲ 0.2 |
| 2017 | 78,047,278 | ▲3.1 | 1,698,455 | ▲9.3 | 476,186 | ▲ 0.6 |
| 2018 | 80,102,017 | ▲2.7 | 1,715,440 | ▲0.1 | 480,339 | ▲ 0.9 |
 | На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Див. джерело запитів Вікіданих та джерела.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
