Ієронім Сенявський
польський шляхтич З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ієро́нім Сеня́вський[6] (також зустрічаються варіанти імені Геронім,[7] Ярош, Ярослав) гербу Леліва (пол. Hieronim Sieniawski, 1519 — 1582) — шляхтич, військовик та урядник Королівства Польського, Речі Посполитої. Представник спольщеного українського шляхетського роду Сенявських гербу Леліва.
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (квітень 2018) |
| Ієронім Сенявський | |
|---|---|
| пол. Hieronim Sieniawski | |
| Народився | 1519 |
| Помер | 1582[1][2][3] або 1579 |
| Поховання | Q130601342? |
| Країна | Річ Посполита |
| Посада | руські воєводи, кам'янецький каштелян, учасник виборів короля Польщіd, галицький старостаd, Q65952506? і коломийський старостаd |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | Сенявські |
| Батько | Миколай Сенявський |
| Мати | Katarzyna Koład |
| Брати, сестри | Рафал Сенявський і Миколай Сенявський (1520–1584) |
| У шлюбі з | Élisabeth Radziwiłłd[4], Анна Заславська[5] і Jadwiga Tarłod |
| Діти | Адам Єронім Сенявський |
Народився 1519 року[8]. Син великого коронного гетьмана Миколая Сенявського та його дружини Катажини Коланки з Далеєва, вдови Теодорика Язловецкого. Кальвініст, але не був дуже діяльним у релігійній сфері.
Замолоду як доброволець воював проти татар. 1546 p. був свідком під час розгляду справи самовільного нападу барського старости Бернарда Претвича на Очаків. 1548 p. став придворним короля, його почт 12 квітня 1548 p. у Вільні мав 8 коней. У травні 1549 p. разом з братом Миколаєм, Б. Претвичем напали на околиці Очакова. У серпні 1549 р. разом з Б. Претвичем та князем Богданом Корецьким догнали, розгромили татар під Очаковом. У вересні всі доганяли великий загін кримських татар, який напав на Поділля. Востаннє під Очаків вирушив з братом Миколаєм, Б. Претвичем, князем Дмитром Вишневецьким у червні 1552 p. (забрали 196 коней, 87 бранців).
1569—1570 p. викупив село Дрищів у Галицькому старостві, війтівство у Коломиї. Був власником Войнилова (з кільканадцятьма селами), Трибоківців із замком. Мав судові суперечки з міщанами Галича, Коломиї щодо сплати податків, в які втручався король. 7 лютого 1576 р. в Кракові застерігав шляхту, що Львів налаштований про-габсбурзьки. 7 квітня 1576 р. був у Львові з нагоди прийому нового короля, виголосив промову від імені шляхти. За його сприяння Рогачин отримав міські права[9]. Близько 1576 року заклав місто Олешичі, також видав для нього привілей (без дати)[10].
Перед смертю зусиллями дружини Ядвіги та єзуїта kc. Бенедикта Гербеста перейшов на римо-католицький обряд. Помер перед 18 червня 1582 р. у віці 63 років, був похований у замковій каплиці Бережан[11].
Уряди (посади): староста галицький і коломийський з 11 серпня 1550 року (отримав згоду короля), з 12 січня 1557 p. повністю прийняв від батька), підкоморій кам'янецький з 28 жовтня 1553 p.[12] / 1554 року, каштелян кам'янецький з 1569 (перед 16 липня 1569 p.[12]) року, воєвода руський з 28 червня 1576 року (привілей отримав у Варшаві[13]).
Сім'я
Був одружений чотири рази.
- Перша дружина — княжна Єлизавета Радзивілл
- княжна Анна Заславська — вдова воєводи віленського Івана Юрійовича Глібовича
- Анна Мацейовська, донька люблінського воєводи Миколая
- Ядвіґа Тарло. Мав одного сина — яворівського старосту Адама Героніма Сенявського[14].
Миколай Рей присвятив йому твір «Зброя певна кожного рицаря християнського» у збірці «Źwiercadło…» (Kr. 1567-8).
.svg){kind=small}
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
