Протопластом роду Адам Бонецький уважав Миколая Далявського— свідка у надавчій грамоті на Винники дітям львівськоговійта у 1352 році[1]. Сучасний дослідник Єжи Сперка припускає, що предки роду роду походили з Сілезії[2].
Клєменс з Далеєва, Библа, Сапоровичів (Шапоровичів) (пом. перед 1468)— син першої дружини, від нього пішов рід Сапоровських (в 1443-му р. після розподілу отримав Сапоровичі, Kornicze, пів Przerowa). Помер в 1468 р. Діти:
Станіслав (Stanisław)
Томас (Tomasz)
Ян; сини Клеменса 1473 року після поділу спадку стрийка Яна отримали Печеніжин, Ключів (Kluczów), Кийданці (Kojdańcze), Хлібичин, половину села Перерів (Przerów[3][4]), половину рухомого майна, золота і 220 гривень, записаних на Коропці, а 1475 квитували стриєчного брата Петра зі 160 на Кропці.
Ян «Колюшко»— син першої дружини, галицький підстолій[5] 1455 р. Одружений був в 1438 р. з Ядвігою з Мартинова. Помер бездітний 1468 р.
дочки ~1443-го року.
Друга дружина— Ядвіга з Моравиці (Morawica), удова Навоя з Тенчина. Діти з Ядвігою:
Ян «Старший» (іноді зветься «Колюшко»), підписувався «з Далеєва, Гринівців, Жовтанців») (?—1472)— галицький підкоморій 1455, 1443 від свого імені та молодших братів брав участь у поділі «ба́тьківщини» зі зведеними братами, 1446[5] з молодшими рідними братами поділили «ба́тьківщину», він отримав Гринівці (Hryniowce), Загір'я, вони Далеїв та Лисець; 1468 погодив з удовою брата, підстолія Яна, його спадок (отримав Грожану, Хлібичин, Сопів, Підгайці; 1469 під час ревізії королівщин у Руському та Подільському воєводствах пред'явив багато привілеїв з наданнями та записами сум, зокрема, 300 гривень на Прерові та Мацейовичах (Maciejowice), 300— на Сарнках та Озерянах, на села Корнич та Сапоровичі в Коломийському повіті, «вічні листи» на Вербів та Клекотів у Львівському повіті, 200— від угорського короля на Букачівцях, Козарах, Вишневі, Молоденцях (Młodzieńce), королеви Марії на Лисці, «вічні листи» старого короля на Жовтанці, Устя, Małyszyce, Nieszczyce, Panowce, Kochenów; 1471 набув від Грицька КердеяЗелену, Сокиринці (Siekierzyńce), чотири села на Поділлі. Діти Яна:
Пйотр— неповнолітній 1473, ротмістр 1505, дружина Барбара Кміта з Дубецька, удова Станіслав Дершняка, оправна посесорка Рокитниці[8]
Ян «середній» (Ярослав) (?—1471), з 1452 фігурує як Ярослав. В 1446 р. з допомогою Яна Старшого отримав (разом у володіння з середнім Яном) Далеїв та Лисець (ред. 99% що це в Івано-Франківській обл. але 1% що в Тернопільській). В 1453 р. заставив Загір'я (Zagórze) Гнатові з Кутища[5]. Для старшого брата Яна (гал. підкоморій), який повернувся з Угорщини, має підтвердити тут заставу. "Ян Ярослав" помер бездітний в 1471 р. В тому ж 1471 р. Ян (гал. підкоморій) викупив Загір'я (Zagórze).
Ян «молодший»— неповнолітній 1446, студент Краківського університету 1447. Останній раз згадувався в актах 1448 р. і напевно потім помер.
.svg){kind=small}
