Библо
село в Старосамбірському районі Львівської області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Старосамбірському районі Львівської області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Библо́ — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 362 осіб.[2] Орган місцевого самоврядування — Добромильська міська рада.
село Библо | |
---|---|
Вид на церкву Воздвиження Чесного Хреста (1825 р.) | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Самбірський район |
Тер. громада | Добромильська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46080050030048855 |
Основні дані | |
Населення | ▼362 |
Площа | 1,33 км² |
Густота населення | 311,28 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82010 |
Телефонний код | +380 3238 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°38′47″ пн. ш. 22°51′32″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
224 м[1] |
Водойми | р. Чижка |
Відстань до районного центру |
43 км |
Найближча залізнична станція | Боршевичі |
Відстань до залізничної станції |
2 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 82042, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Добромиль |
Карта | |
Мапа | |
|
Розташоване на річці Чижці, за 43 км на північний захід від районного центру.
Село починається присілком (хутором) Твержа, який має історичне походження від оборонної фортеці, заснованої в ΧΙV ст. Крім Твержі, колись до Библа належали тепер неіснуючі хутори Ціщини, Рудки і Кусики.
Народні перекази свідчать, що назва пов'язана з переписуванням церковних книг — Біблії. Село тісно пов'язане із давньоруським боярським родом Бибельсьих, які часто фігурують у документах періоду польського завоювання. Поступово рід латинізувався[3] і вимер, ймовірно, збереглись лише його окремі гілки, зв'язок яких із Бибальськими, однак, дискусійний.[4]
У ΧΙΧ столітті на гербі села було зображено граблі та косу, що перетинаються, посередині — рогач, вістрями вниз. В місці їх перетину розміщений серп. Така символіка вказує на сільськогосподарський напрям життя селян.
В історичних джерелах село Бибель згадується з 1361 р. В написанні під назвою Библо згадується, зокрема, в 1785—1788 рр.
За княжих часів село розташовувалось там, де тепер є Нове Місто. У 1241—1242 рр. під час нападів татар село було знищене. Вціліле населення переселилось на 3 км нижче, і нове поселення назвали теж Библо.
У грамоті датованій 1361 роком король Казимир III підтверджує своєму «слузі» боярину Ходку Бибельському право на володіння селом Библом.[5] Пани Бибельські були власниками сіл Библо та Комаровичі в ΧΙV ст.
Більшість земель села належала родині Прокоповичів. У ΧVΙ столітті територія села належала землевласнику Станіславу Бажі. Після скасування панщини в Австрійській імперії 150 моргів поміщицької землі перейшло до нового пана — Тарнавського. За часів володіння Тарнавських (батька Юзефа, а після його смерті — сина Єжи) був збудований двоповерховий палац з багатим оздобленням та розбитий парк із рідкісними деревами. Зруйнований палац і деякі дерева ще збереглись дотепер. Коли господарство почало занепадати, Є. Тарнавський продав частину земель заможним селянам, а решту — новому пану — Вільку. Вількова родина господарювала на цих землях до 1939 р., а пізніше виїхала.
У 1922 р. в селі засновано читальню товариства «Просвіта». У 1936—1938 рр. збудований Народний дім товариства «Просвіта». В той час організований дитячий садок.
У 1928 р. в селі проживало 707 осіб, серед який було 155 римо-католиків та 15 євреїв.
30 червня 1939 р. село зайняла Червона Армія, був організований тимчасовий уряд місцевої влади. Під час другої світової війни багато селян виїхало на роботи в Німеччину.
Здійснювався національно-визвольний рух. У 1939 р. в село з Перемишля від проводу ОУН був присланий Хробак для підготовки юнаків до військової справи. Одразу організувалось 14 чоловік. З часом кількість зросла до 50 юнаків. Тренування проходили на горі Валок. У неділю вони збирались на пасовищі села на т. зв. «паради» у формі січових стрільців. Ці хлопці не йшли в УПА, а працювали підпільно.
Найдавніші відомості про церкву відносяться до 1507 року. Є згадки й про монастир. Теперішня церква Воздвиження Чесного Хреста збудована 1825 року. З 1957 до 1989 р. — церква закрита. Станом на 2021 р. церква належить до ПЦУ.
У 2020 р. поруч з історичною церковною спорудою побудовано та освячено церкву Воздвиження Чесного Хреста, вказана церква надежить до УКГЦ.
У селі працюють Народний дім та філія центральної районної бібліотеки.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.