мати

Українська

мати I

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ма́тери	ма́тері́
Р.	ма́тері	ма́тері́в
Д.	ма́тері	ма́теря́м
З.	ма́тір	ма́тері́в
Ор.	ма́тір'ю	ма́теря́ми
М.	ма́тері	ма́теря́х
Кл.	ма́тери	ма́тері́

ма́-ти

Іменник, істота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8e^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мат-; закінчення: -и ^{[Полюга, 2009]}.

Вимова

• • МФА: [ˈmɑtɪ̞]

• прослухати вимову

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. жінка щодо дитини, яку вона народила. ◆ У дитини заболить пальчик, а у матері серце. Матвій Номис, «Українські приказки, прислів'я і таке інше», 1864 р. [СУМ-11] ◆ — Га, що ж діяти, — мовив Гривко. — Раз мати родила, раз і вмирати треба. І. Я. Франко, «Війна між Псом і Вовком», 1898 р. [СУМ-11] ◆ Проводжає сина мати захищати рідний край. В. М. Сосюра, «Пісня», 6 серпня 1941 р. [СУМ-11] ◆ Тільки за обідом чи то вже вночі підходила [мати] до якогось із них і ласкала його своїми тихими сірими очима М. Хвильовий
2. жінка, що має або мала дитину. ◆ І на оновленій землі // Врага не буде, супостата, // А буде син, і буде мати, // І будуть люде на землі. Т. Г. Шевченко, «І Архімед, і Галілей…», 24 вересня 1860 р. [СУМ-11] ◆ Мати тоді сита, коли діти не голодні. К. О. Гордієнко, «Заробітчани», 1949 р. [СУМ-11] * образно ◆ Повторення — мати навчання, — підтакував Трояцький. Ю. О. Збанацький, «Курилові острови», 1963 р. [СУМ-11] * у порівняннях ◆ [Кирило:] А про мене нігде й краще немає, як дома. Вже що не кажіть: чужина — чужиною, а своя сторона, як мати. Панас Мирний, «Перемудрив», 1884 р. [СУМ-11]
3. перен. про що-небудь дуже близьке, дороге, рідне. ◆ немає прикладів застосування.
4. самиця, стосовно своїх малят. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. матір, уроч. , поб. неня, ненька, мама, паніматка; (під час пологів) породілля, роділля, поліжниця; * (нерідна) мачуха, (божа) Матір, лаг. матінка, матуся, мамуся, мамуня, мамунця, мамця
2. родителька, рідк. порожденниця
3. —
4. —

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• альма матер — шанобливо про рідний навчальний заклад
• багатодітна мати
• Божа Мати (Господня Мати, Пречиста Мати)
• вража мати (лиха мати, бісова мати) - лайка
• в чому мати народила - голий
• до чортової матері (до бісової матері, до вражої матері) - лайка
• крий Мати Божа! (не дай Мати Божа!)
• Мати Божа!
• мати моя!
• мати-одиначка
• мати родини
• нерідна мати — мачуха
• ой, матінко!
• рідна мати
• рідна мати не впізнає — сильно змінився
• має бути
• мати вплив
• мати досвід
• мати значення
• мати надію
• мати намір
• мати попит
• мати право
• мати рацію
• мати сміливість
• мати час
• не мати сумніву

◆ Мати моя! Ой, матінко! — вигук, що виявляє подив, радість, горе.
◆ Ма́ти-одина́чка — жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її (їх) без чоловіка.
◆ Бо́жа (Госпо́дня, Пречи́ста) Ма́ти рел. — Богородиця, мати Христа.
◆ Крий (не дай) Ма́ти Бо́жа! — вигук, яким виражають застереження, побоювання.
◆ Ма́ти Бо́жа! — вигук, яким виражають здивування, захоплення, переляк і т. ін.

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: матуня, матусенька, матуся ін. іменники: безматок, материзна, материнки, материнство, матиця, матінка, матірщина, матка, маточка, маточина, маточник, матушник, матюк, прамати прикметники: материнський

Асоціації

добра, ніжна, рідна, ласкава, лагідна

Переклад

жінка, щодо своїх дітей

Іспанськаes: madre Італійськаit: madre Англійськаen: mother Болгарськаbg: майка Грецькаel: μητέρα Данськаda: mor (da), moder (da) Есперантошeo: patrino Естонськаet: ema (et) Каталанськаca: mare Латинськаla: mater Латиськаlv: māte (lv) Литовськаlt: motina (lt) Нідерландськаnl: moeder Німецькаde: Mutter Окситанськаoc: maire Польськаpl: matka Португальськаpt: mãe (pt) Російськаru: мать Румунськаro: mamă Турецькаtr: anne Угорськаhu: anya Французькаfr: mère Фінськаfi: äiti (fi) Хорватськаhr: mat (hr) Чеськаcs: matka (cs) Шведськаsv: mor, moder

самиця, стосовно своїх малят

жінка, що має або мала дитину

джерело, початок чогось

про що-небудь дуже близьке, дороге, рідне

звертання до літньої жінки

черниця
Англійськаen: monk (en) fem

Джерела

• Словник УЛІФ: мати
• Караванський Святослав, «Практичний словник синонімів української мови», Друге видання доповнене й опрацьоване. «Українська Книга» — Київ, 2000, ISBN 966-7219-11-9

мати II

1. форма називного, знахідного і кличного відмінків множини від мат I, IV

мати III

1. форма родового відмінка однини, називного, знахідного і кличного відмінків множини від мата

дієслово

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ма́ю	ма́в ма́ла	ма́тиму	—
Ти	ма́єш	ма́в ма́ла	ма́тимеш	ма́й
Він Вона Воно	ма́є	ма́в ма́ла ма́ло	ма́тиме	—
Ми	ма́єм(о)	ма́ли	ма́тимем(о)	ма́ймо
Ви	ма́єте	ма́ли	ма́тимете	ма́йте
Вони	ма́ють	ма́ли	ма́тимуть	—
Дієприсл. теп. ч.	ма́ючи
Дієприсл. мин. ч.	ма́вши
Пас. дієприкм.	—
Безос. форма	—
Склад. майб. ч.	буду/будеш… ма́ти

ма́-ти

Дієслово, недоконаного виду, перехідне (парадигма дієвідміни 7 ОО1; тип дієвідміни 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ма-; дієслівне закінчення: -ти.

Семантичні властивості

Значення

1. також без додатка уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось;
   • уживається для вираження наявності в когось дітей, родичів, близьких людей;
   • у сполуч. з кільк. числ. та iм. рік, літа уживається на означення чийогось віку
   • у сполуч. з кільк. числ. та назвами мір уживається на означення об'єму, розміру й т. ін. чого-небудь ◆ Кімната має 15 м². ◆ Книжка має 20 друкованих аркушів.
   • виражає наявність у кого-, чого-небудь певної ознаки, властивості, якості
   • одержувати, заробляти що-небудь
   • здобути освіту, чин і т. ін. ◆ Мати досвід. ◆ Мати значення. ◆ Мати право.
2. також без додатка уживається на означення того, що хто-, що-небудь є в чийомусь розпорядженні, користуванні, а також указує на наявність чогось у когось у певний момент, період
   • розм. зазнавати покарання, докорів і т. ін. ◆ Мати час.
3. у сполуч. з назвами стану та дії. перебувати в стані, виконувати дію, на які вказує іменник у знах. відмінкові.
   • виявляти певні почуття, переживати щось
   • від кого. бути об'єктом певної дії, відчувати чиєсь ставлення. ◆ Мати вплив. ◆ Мати надію. ◆ Мати попит. ◆ Не мати сумніву.
4. у сполуч. з абстр. ім. та інфін. перебуваючи в стані, на який указує іменник у знах. відмінкові, виконувати дію, виражену наступним інфінітивом. ◆ Мати сміливість висловити свої припущення. ◆ Мати намір.
5. за кого – що, розм. вважати когось, щось ким-, чим-небудь.
6. з інфін. уживається на означення того, що хтось повинен робити (зробити) що-небудь.
   • бути змушеним через обставини робити (зробити) що-небудь
   • збиратися, намірятися що-небудь робити (зробити)
   • уживається для творення форм майбутнього часу дієслова.
     ◆ Ма́є бу́ти — а) (що) повинно щось відбутися, настати; б) (хто) хтось повинен прийти, прибути куди-небудь чи бути присутнім десь; в) (що) повинно щось міститися де-небудь.
     ◆ Ма́ти ра́цію — бути правим, діяти, думати правильно, слушно.

Переклад

Список перекладів

Іспанськаes: tener Італійськаit: avere Англійськаen: have Болгарськаbg: имам Грецькаel: έχω Данськаda: have Есперантошeo: havi Китайськаzh: 有 (yǒu) Латинськаla: habeo Литовськаlt: turėti Норвезькаno: ha Нідерландськаnl: hebben Німецькаde: haben Польськаpl: mieć Португальськаpt: ter Російськаru: иметь Румунськаro: avea Сербськаsr (кир.): имати Французькаfr: avoir Хорватськаhr: imati Чеськаcs: mít Шведськаsv: ha

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: мати