Loading AI tools
місто у Волинській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ро́жище — місто районного значення у Луцькому районі, до 2020 року - центр Рожищенського району Волинської області, розташоване майже в центрі Волині, над річкою Стир. Відстань до обласного, районного центру - 22 км і проходить автошляхом М19, який збігається із єврошосе E85. У місті працюють ТзОВ «Цунамі», МПП «Дельта», фабрика модульних будинків СКАНДІДІМ, плодоконсервний і маслоробний заводи, коледж Львівської академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького.
Рожище | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Михайлівська церква у Рожищі (1920 р.) | |||||
Основні дані | |||||
Країна | Україна | ||||
Регіон | Волинська область | ||||
Район | Луцький район | ||||
Засноване | 1322 | ||||
Магдебурзьке право | 1567 | ||||
Статус міста | від 1989 року | ||||
Населення | ▼ 12 483 (01.01.2022)[1] | ||||
- повне | ▼ 12 483 (01.01.2022)[1] | ||||
Площа | 10 км² | ||||
Густота населення | 1344 осіб/км² | ||||
Поштові індекси | 45101 | ||||
Телефонний код | +380-3368 | ||||
Координати | 50.911933, 25.267697 | ||||
Висота над рівнем моря | 182 м | ||||
Водойма | Стир | ||||
Назва мешканців | рожища́нець, рожища́нка, рожища́нці | ||||
День міста | Перший день Трійці | ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція | Рожище | ||||
До обл./респ. центру | |||||
- фізична | 17 км | ||||
- залізницею | 31 км | ||||
- автошляхами | 22 км | ||||
До Києва | |||||
- фізична | 374 км | ||||
- залізницею | 500 км | ||||
- автошляхами | 443 км | ||||
Міська влада | |||||
Рада | Рожищенська міська рада | ||||
Адреса | 45101, Волинська обл., Луцький р-н, м. Рожище, вул. Незалежності, 60 | ||||
Вебсторінка | Рожищенська міська рада | ||||
|
Існують різноманітні версії походження назви міста. Зокрема назву міста пов'язують із старослов'янським словом «роща», роща — це невеликий листяний ліс або невелика ізольована група дерев. Здавна Волинь була краєм хліборобським, тут вирощували зернові культури, які узагальнено називали «рож» «ръжище»(житня нива). Також назва могла піти від слів «ріг» або «рог», «ровище».
Існує цілий ряд легенд, що пов'язують походження назви з красою природи місцевості, на якій розкинулось містечко. Ось одна з легенд:
Рожище знаходиться на південному сході Волинської області. Місто розташоване на берегах річки Стир. До обласного центру — Луцька, відстань складає близько 20 км. Площа міста 1022,3 га
У тектонічнічній будові відповідає Волино-Подільській плиті.
У історико-географічному відношенні місто розташоване майже в центрі історичної Волині.
Клімат міста Рожище помірно-континентальний, із м'якою зимою та теплим літом.
Клімат Рожище | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 0 | 1 | 6 | 15 | 20 | 22 | 25 | 25 | 19 | 14 | 7 | 1 | 12,9 |
Середня температура, °C | −2 | −1,5 | 2,5 | 9,5 | 14,5 | 17,0 | 19,5 | 19,0 | 14,0 | 9,0 | 3,5 | −1 | 8,6 |
Середній мінімум, °C | −4 | −4 | −1 | 4 | 9 | 12 | 14 | 13 | 9 | 4 | 0 | −3 | 3,6 |
Норма опадів, мм | 37 | 36 | 37 | 42 | 61 | 67 | 78 | 53 | 52 | 37 | 38 | 37 | 575 |
Джерело: Кліматичні дані міста Рожище на сайті «https://www.meteoblue.com» |
Перша письмова згадка про Рожище датується 1322 роком, коли луцький князь Любарт Гедимінович подарував його соборній церкві Івана Богослова, яка знаходилась в Луцькому замку[2]. Понад три століття місто у знаходиться у власності Луцької Єпіскопії. В 1567 році польським королем Сігізмундом Августом було надано місту Магдебурзьке право. Після Люблінської унії 1569 року Рожище, як і весь край відійшло до складу Речі Посполитої. Згідно з адміністративним поділом воно входило до складу Волинського воєводства. У 1598 році місто отримало свій герб «два крыжа». Після Третього поділу Речі Посполитої в 1795 році Рожище на території Волинської губернії, Південно-Західного краю ввійшло в склад Російської імперії. У 1830-х роках поруч з Рожищем, одними з перших на Волині поселяються німецькі колоністи, які засновують кілька суконних фабрик в колонії Вовнянка (нині це один з районів міста). Саме вони започаткували виробництво сукна на Волині. Німецькі колоністи збудували у 1878 році кірху і створили парафію лютеран. Німецька громада в місті проживала до початку Другої світової війни. Численним було і єврейське населення вони володіли великою кількістю магазинів і виробництв. У 1873 році крізь місто будується одна з перших на Волині залізниць та залізнична станція. В цей час в Рожищі діяло 20 суконних фабрик, консервний, цегельний, пивоварний, винокурний заводи, фабрики гнутих меблів, залізних ліжок, кілька кравецьких майстерень.
1 серпня 1914 Почалася Перша Світова війна, Рожище через своє географічне положення від початку війни стало прифронтовою зоною з усіма негативними наслідками такого становища. В 1915 році австро-угорські та німецькі війська, перейшли у наступ, здійснивши ряд вдалих операцій проти російської армії, що змусило в серпні-вересні 1915 року російське командування почати загальний відступ, як наслідок Рожище було окуповано. Стабілізація фронту спонукала до створення оборонних рубежів та фортифікаційних споруд, стратегічне значення мав міст через річку Стир, біля якого були побудовані бліндажі та пункти спостереження. 22 травня 1916 р. розпочався так званий Брусилівський (Луцький прорив), значні події якого пройшли саме по території Рожища. Наступ зійснювала 8 армія під командуванням О. Каледіна, 25 травня підрозділи закріпилися на р.Стир по лінії Луцьк – Рожище – Колки, на правому березі ріки. 28 травня після запеклих боїв 39 армійський корпус захватив місто Рожище[3].
Рожище-місто, центр району. Розташоване на березі річки Стир, за 18 кілометрів від Луцька. В кінці XIX століття містечко Луцького повіту Волинської губернії. Існувало виробництво суконь. Жителів було — 4 342 людини. Околиці міста Вовнянка, Жалобове, Юридика, які в минулому були окремими селищами, злилися з ним.
Перша писемна згадка датується 1322 роком, коли литовський князь Любарт Гедимінович подарував його соборній церкві Іоана Богослова, що містилася в Луцькому замку. Відтоді воно понад три століття було власністю Луцької єпископії, яка примушувала селян відробляти панщину і виконувати різні повинності. Рожище не раз зазнавало спустошень під час нападів татар на Волинь. Але, зважаючи на вигідне розташування, завжди відбудовувалося. У 1567 році польський король Сигізмунд Август надав йому права містечка.
1959[7] | 1970[7] | 1979[7] | 1989[7] | 2001[7] |
---|---|---|---|---|
5 910 | ▲ 9 626 | ▲ 11 992 | ▲ 14 391 | ▼ 13 636 |
2003[7] | 2004[7] | 2005[7] | 2006[7] | 2007[7] |
▼ 13 527 | ▲ 13 541 | ▼ 13 505 | ▼ 13 443 | ▲ 13 463 |
2008[7] | 2009[7] | 2010[7] | 2011[8] | 2012[9] |
▼ 13 444 | ▬ 13 445 | ▬ 13 441 | ▬ 13 441 | ▬ 13 381 |
2013[10] | 2014[11] | 2015[12] | 2016[13] | 2017[14] |
▼ 13 327 | ▼ 13 306 | ▼ 13 245 | ▼ 13 149 | ▼ 13 036 |
2018[15] | 2019[16] | 2020[17] | 2021[18] | 2022[19] |
▼ 12 953 | ▼ 12 828 | ▼ 12 710 | ▼ 12 584 | ▼ 12 483 |
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[20]:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 97,81% |
росіяни | 1,54% |
білоруси | 0,29% |
поляки | 0,16% |
інші/не вказали | 0,20% |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[21]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 13307 | 98.49% |
російська | 182 | 1.35% |
білоруська | 11 | 0.08% |
інші/не вказали | 11 | 0.08% |
Усього | 13511 | 100% |
До найбільших промислових підприємств міста належать:
У місті функціонують 4 загальноосвітні школи:
Позашкільні навчальні заклади:
Навчально-реабілітаційний центр:
Заклад соціального захисту дітей:
Рожище важливий культурний осередок Волинської області. Щороку в місті відзначають державні, релігійні міські св'ята. На день Святої Трійці в Рожищі св'яткують День Міста. В цей день організовують концертні і розважальні програми, виступи творчих колективів міста, проводяться мистецькі виставки, майстер-класи, ярмарки. Також місто традиційно візначає День Незалежності.
Св'ято Івана Купала здавна було особливим для жителів міста. Його гучно відзначали на березі річки Стир ще в минулому столітті. На свято сходилось і зїжалося дуже багато рожищан і жителів ройону, на святі виступали духові оркестри підприємств міста, учасники художної самодіяльності. закінчувалося свято прибуттям Нептуна з лісовими мавками та палінням величезного вогнища.[23] Вже в період незалежності місто зберегло традицію відзначати це св'ято і протягом багатьох років св'яткували його. У 2019 році після семирічної перерви місто відзначило св'ято Івана Купала у формі етно-фестивалю української народної творчості «Купальська казка».
У місті працює:
Адвентисти сьомого дня - громада нараховує 68 вірян.
Спортивним центром міста є дитячо-юнацька спортивна школа і розташований на території стадіон "Колос"
Спортивна школа в місті функціонує з 1967. Особливих успіхів школа досягла у легкій атлетиці, велоспорті та футболі, виховала майстрів спорту, гравців професійних футбольних команд.
У 2016 році приміщення спортивної школи реконструювали,облаштували фасад та кришу, провели ремонт кабінетів та тренажерних залів, встановили енергоефективні вікна та двері, замінили систему опалення. У 2018 році розпочали будівництво спортивних майданчиків, футбольного поля 60×40 зі штучним покриттям та комплексна площадка для занять баскетболу та волейболу.
У місті функціонує футбольна команда. У різні часи вона носила назву "Механізатор", "Фермаш", "Роси", з 2018 Фк Рожище. Клуб активний учасник чемпіонату і кубку області. Найкащих результатів команда досягла в 70 роках під керівництвом легендарного в місті Степана Федоровича Наконечного
Місто славилося мотоспортом. Місцеві мотогонщики посідали призові місця на обласних та республіканських змаганнях. Понад 30 років мототрек перебував в занедбаному стані. Відновити трасу та відродити цей вид спорту взялися місцеві спортсмени-любителі. Розчистили територію, підготували кілометр мототреку[25], планують заснувати районну федерацію мотокросу. У планах спортсменів - обладнати тут професійний мототрек і проводити вже офіційні змагання[26].
На перехресті вулиць Волонтерська та Степана Бандери стоїть на постаменті паротяг. Випущений він був ще у 1914 році. Використовувався, як маневрена машина на колії, для перетягування вантажів. Обслуговувався двома особами.Але стрімкий розвиток техніки вплинув на його пряме призначення. Його замінили більш ефективнішими та потужнішими аналогами.Доля його складалася по різному. У післявоєнні роки використовувався, як молотарка.Пізніше взагалі використовували для того щоб воду кип'ятити і ошпарювати нею бочки для засолки овочів. Врятував паровоз від такої "роботи" Іван Петрук — тодішній голова райвиконкому. І увіковічнив його у такому постаменті.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.