Loading AI tools
український телеканал З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«1+1» (читається «один плюс один»; розм.-жарг. «Плюси»[4][5][6]) — загальноукраїнський телеканал, входить до медіаконгломерату «1+1 Media».
| 1+1 | |
|---|---|
| ТОВ «ТРК „Студія 1+1“»[1] | |
 | |
| Країна |  Україна |
| Зона мовлення | Україна |
| Час мовлення | Цілодобово |
| Мова мовлення | українська російська |
| Центр керування | Київ, телецентр «Олівець» (1997—2013) Київ, вул. Кирилівська, 23 (з 2013 року) |
| Формат зображення | 576i 16:9 (SDTV) 1080i (HDTV) |
| Тематика каналу | Загальна |
| Дата початку мовлення | 3 вересня 1995 (як телекомпанія) 1 січня 1997 (як телеканал) |
| Замінив | УТ-2 |
| Цифровий мультиплекс | MX-1 (3) |
| Аудиторія | 18—54 |
| Частка аудиторії | 8,99 % (2021) (, ) |
| Засновник | Олександр Роднянський Вадим Рабінович[2] Борис Фуксман |
| Власник(и) |
|
| Керівник(и) | Ярослав Пахольчук (голова правління «1+1 Media»)[3] |
| Споріднені канали |  1+1 International 1+1 Україна 2+2 2+2 Марафон ПлюсПлюс ТЕТ УНІАН Бігуді Квартал TV Comedy Central Україна Квартал TV International Світ+ УНІАН-2 |
| Голос каналу | Олександр Даруга (1997—2007), Григорій Решетнік (2007—2009), Євген Сінчуков (з 2009), Сергій Могилевський (з 2014) |
| Мережеві партнери | Оператор «Viasat» |
| Слоган | Ти не один (1999—2021) Завжди є плюси! (з 2022 року) |
| Сайт | 1plus1.ua |
Телеканал заснований у вересні 1995 року. Програми виробництва студії вийшли в етер у вересні того ж року на «УТ-1». Як самостійний канал «1+1» мовить з 1997 року в мережі УТ-2.
З березня 2006 року в кабельних мережах США й Канади стартувала міжнародна версія телеканалу 1+1 — «1+1 International».
З 17 січня 2017 року телеканал мовить у форматі 16:9[7].
2019 року під час парламентських та президентських виборів в Україні канал підтримав Володимира Зеленського та Олександра Шевченка, у той же час активно критикуючи чинного на той час президента Петра Порошенка.
19 вересня 2019 року почав мовлення у стандарті високої чіткості (HD)[8].
24 серпня 2020 року до свого 25-річчя телеканал оновив логотип та етерну графіку[9].
У зв'язку з російським вторгненням в Україну з 24 лютого 2022 року телеканал цілодобово транслює інформаційний марафон «Єдині новини»[10]. До 14 червня 2024 року в етері була відсутня реклама.
8 квітня 2024 року Міністерство культури та інформаційної політики України надало каналу разом з іншими учасниками «Єдиних новин» статус критично важливого. Таким чином його працівники можуть бути заброньовані від мобілізації[11].
Технічне покриття території України — 95 % (другий за покриттям український телеканал після телеканалу UA: Перший) (до вимкнення аналогового телемовлення 1 вересня 2018).
Протягом багатьох років спостерігалося зниження рейтингів і частки «1+1». За підсумками 2004 року вона становила 21,02 % (за традиційною методикою вимірювання «50+»), 2005 року — 20,1 %, 2006 року — 18,3 %, 2007 року — 16,15 %, 2008 року — 11,79 %. 2009 року частка знизилася до 9,1 % і 1+1 уперше за всю історію поступився другим місцем, серед українських телеканалів, «Новому каналу» (за комерційною авдиторією 1+1 втратив другу позицію ще минулого разу). Лише у 2011 році частка досягла 9,16 % (4-е місце).
2012 року частка каналу склала 9,67 %, 2013 року — 9,71 %, 2014 року — 8,89 %, 2015 року — 9,51 %. 2016 року канал вперше за багато років вийшов на перше місце з показником 9,98 %. Проте вже 2017 року телеканал поступився першістю і завершив рік з часткою 9,49 % (за даними системи рейтингів Nielsen)[12].
2018 року канал зберіг частку на рівні 9,43 %[13].
2019 року телеканал наростив свою частку до 10,14 %[14].
2020 року частка телеканалу впала до 8,96 %[15].
2021 року телеканал дещо наростив частку до 8,99 %[16].
За результатами моніторингів активістів кампанії «Бойкот російського кіно», за період з 8 по 14 вересня 2014 року на телеканалі «1+1» демонстрували по 4 год 5 хв російського контенту на добу[17][18].
Окрім того, активісти оприлюднили дані, відповідно до яких за даними моніторингу 27 вересня 2014 року на телеканалі «1+1» частка російськомовного контенту становила близько 29 %[19].
Засновниками 1+1 1995 року були Олександр Роднянський, Вадим Рабінович та Борис Фуксман. В інтерв'ю Рабінович згодом стверджував, що від самого початку холдинг «1+1» було засновано Рабіновичем та Фуксманом й саме вони були співвласниками каналу, однак згодом Рабінович/Фуксман продали 50 % акцій компанії американській корпорації СМЕ, а ще згодом Фуксман та Роднянський нібито «кинули Рабіновича, забравши [його] 25 % акцій]»[2]. У деяких українських ЗМІ була оприлюднено дещо інший опис заснування телеканалу 1+1: так видання «Телекритика» повідомляло 2006 року, що «у 2002 році [Олександр] Роднянський вистояв у запеклій боротьбі [за власність телеканалу 1+1] з бізнесменом Вадимом Рабиновичем, якого неофіційно підтримував київський мер Олександр Омельченко. Рабинович намагався позбавити „1+1“ ліцензії на мовлення на УТ-2, оскаржуючи в суді результати конкурсу, проведеного Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. Згодом, під час подій кінця 2004-початку 2005 року, Роднянський визнав, що ціною залагодження цієї справи була гарантія цілковитої лояльності каналу [1+1] до режиму Кучми»[20].
З часу заснування телекомпанія «Студія 1+1» належала трьом власникам: 20 % — голові ради директорів каналу Олександру Роднянському, 30 % — американській медіакорпорації Central European Media Enterprises Ltd. (CME, засновник і головний акціонер Рональд Лаудер), 50 % — компанії «Інтер-медіа», що своєю чергою належить німецькій компанії Innova-Film, яку до останнього часу контролював Борис Фуксман.
У 2005—2008 роках CME поступово викупила в партнерів ще 70 % акцій і довела свою долю до 100 %[21].
Протягом 2009—2010 років СМЕ продала телеканал своєму міноритарному акціонеру Ігорю Коломойському. Остаточно угода з продажу завершилася у квітні 2010 року.
З квітня 2010 року 100 % акцій телекомпанії належить «1+1 медіа», якою повністю володіє Ігор Коломойський[22].
У 2020—2021 роках з декларації за 2019 рік[23] кума Володимира Путіна та народного депутата ВРУ, голови політради проросійської партії ОПЗЖ Віктора Медведчука стало відомо, що його дружина Оксана Марченко володіла компанією «Bolvik Ventures LTD» і має у власності 8,22 % акцій телеканалу[24][25][26]. Компанія раніше належала Ігорю Суркісу і є одним із власників каналів «1+1» та «2+2» (24,51 %)[27][28][29][30].
23 жовтня 2023 року Ігорем Коломойським, який є і залишається кінцевим бенефіціарним власником групи компаній «1+1 media», було прийнято рішення передати на 5 років свої корпоративні права в медіахолдингу в управління трудовому колективу в особі чинного генерального директора компанії — Ярослава Пахольчука. Відповідна заява була адресована трудовому колективу «1+1 media» та Національній раді з питань телебачення та радіомовлення[31].
На час воєнного стану через російське вторгнення в Україну з 24 лютого по 14 липня 2022 року основна версія телеканалу «1+1» мовив у відкритій незакодованій версії на параметрах «1+1 International»[32].
| Канал | Мультиплекс | Стандарт | Формат мовлення |
|---|---|---|---|
| 3 | MX-1 | DVB-T2 | SD 576i 16:9 |
До 2005 року час мовлення «1+1» був різним:
З 30 липня 2004 року канал отримав право на збільшення обсягу мовлення до 24 годин на добу, що дало змогу зробити цілісну та логічно завершену сітку мовлення. Перехід на цілодобове мовлення розпочався 16 серпня 2004 року, він був поетапним:
Телеканал змінив 14 логотипів. Нинішній — 15-й за ліком.
| Логотип | Опис |
|---|---|
.svg){kind=logo} |
З 3 вересня 1995 до 1 вересня 1996 року, та з 16 вересня 1996 до 31 серпня 1997 року, логотип були щільно з'єднані дві сірі одиниці та синій плюс. Знаходився у правому нижньому куті. |
 |
З 2 до 15 вересня 1996 року, логотип був змінений. Він виглядав так: дві одиниці, між ними був образ місяця, закінчення яке було в західно-північній області, у вигляді плюса, над одиницями і плюсом у вигляді місяця, також була зображена дуга. Одиниці мали вигляд як у першому лого, але без нижньої лінії. Логотип був синього кольору. Знаходився у правому нижньому куті. |
.svg){kind=logo} |
З 1 вересня 1997 до 14 жовтня 2001 року логотипом були дві жирні одиниці та жирний плюс, які були розущільнені та з'єднані по кінцях. Колір логотипу — синій градієнт. Знаходився у правому верхньому куті. |
 |
З 15 жовтня 2001 до 15 вересня 2010 року логотипом були дві сірі одиниці та сірий плюс, що мав помітні білі контури по краях логотипу, і логотип був напівпрозорим. Знаходився там само.
З 13 вересня 2007 до 25 серпня 2009 року логотип мав білий лівий край. З 26 серпня 2009 до 15 вересня 2010 року у логотипа був відсутній контур «плюсу». |
.svg){kind=small} |
З 16 вересня 2010 до 25 червня 2013 року логотипом були дві білі одиниці та білий плюс, злегка зменшений у розмірі. Логотип був трохи прозорим. |
.svg){kind=small} |
З 26 червня до 25 липня 2013 року логотипом були дві сірі одиниці та сірий плюс, що мав чорні чіткі контури. Логотип був напівпрозорим. |
 |
З 6 грудня 2013 до 16 жовтня 2019 року логотипом були дві сірі напівпрозорі одиниці та сірий плюс, під якими знаходиться напис «ТИ НЕ ОДИН» і логотип був напівпрозорим.
З 31 грудня 2014 до 30 листопада 2015 року праворуч від логотипу знаходився прапор України. |
.svg) |
З 17 жовтня 2019 до 31 грудня 2021 року логотипом були дві білі одиниці та білий плюс, під якими знаходиться напис «ТИ НЕ ОДИН», логотип став непрозорим. |
 |
Під час пандемії коронавірусу з 30 березня до 9 липня 2020 року використовувався той самий логотип, але напис «ТИ НЕ ОДИН» був виконаний червоним кольором на білому тлі. Над логотипом знаходилося зображення даху будинку з трубою білого кольору. |
.svg){kind=small} |
З 1 січня до 30 листопада 2022 року використовувався такий самий логотип, але без підпису «ТИ НЕ ОДИН».
З 22 лютого до 10 червня 2022 року біля логотипа був прапор України в серці з підписом «#UAразом». З 11 червня до 5 липня 2022 року праворуч логотипа розташовувався прапор України. |
.svg) |
З 1 грудня 2022 до 16 червня 2024 року внизу логотипу було додано білий підпис «МАРАФОН». |
.svg) |
З 17 червня 2024 року використовується той самий логотип, але білий підпис «МАРАФОН» розташовано на червоному тлі. Логотип збільшився у розмірі та перемістився в лівий верхній кут. |
|
Логотип телеканалу, який використовується в анонсах та заставках, а також на офіційному сайті та у ЗМІ |
До 2019 року генеральним директором каналу був Олександр Ткаченко, зараз посаду обіймає Ярослав Пахольчук. Натомість Ткаченко має статус почесного президента «1+1 Media»[34].
Телеканалом керували: Олександр Роднянський, Володимир Оселедчик, Юрій Морозов, Ольга Герасим'юк, Максим Варламов, Олександр Ткаченко.
На телеканалі працювали наступні журналісти: Юрій Макаров, Микола Вересень, Данило Яневський, Олександр Кривенко, Олексій Мустафін, Андрій Шевченко, Віктор Коваленко, Ганна Безулик, Олесь Терещенко та інші.
 | Інформація в цьому розділі застаріла. (лютий 2020) |
За усі роки існування телеканалу, свою оригінальну кінопродукцію як от телефільми та телесеріали він створював майже виключно російською мовою.
У вересні 2014 року телеканал зазнав критики з боку громадськості після того, як за результатами моніторингу ГО «Бойкот російського кіно» стало відомо, що 1+1 та інші українські телеканали транслювали значно більше російськомовних фільмів та серіалів аніж україномовних[39][40]. Однак, критика з боку громадськості у 2014 році не вплинула на політику телеканалу й вони продовжили транслювання переважно російськомовної кінопродукції[40].
У лютому 2020 року телеканал зазнав критики з боку громадськості після того, як генеральний продюсер «1+1» та керівник телебізнесу «1+1 media» Максим Кривицький разом з продюсеркою серіального виробництва «1+1 media» Оленою Єремеєвою заявили на пресконференції що з бізнес міркувань всі 7 нових мелодраматичних телесеріалів медіагрупи у 2020 році буде знято російською мовою оскільки «знайти тональність української мови, щоб глядач її сприймав, непросто» та тому що «мелодрами українською мовою дивляться гірше, ніж комедії». Після негативної реакції суспільства на такі українофобські заяви медіагрупи «1+1 media», вона виступила з офіційною заявою, де просить «штучно не форсувати тему української мови» щодо каналів медіагрупи та заявила що вони вже й так знімають багато комедійних телесеріалів українською[41][42].
 | Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2020) |
5 лютого 2020 року у редакції програм розслідування на телеканалі «1+1» СБУ провела обшук у справі «плівок Гончарука». Вилучили обладнання у 2 журналістів цієї редакції. «1+1 медіа» та низка медійників, зокрема, Сергій Томіленко, негативно відреагували на дії СБУ, оцінивши це, як тиск на свободу слова. У СБУ сказали, що діяли законно. Через це свої засідання терміново скликали Комітети Верховної Ради з питань гуманітарної політики та з питань свободи слова, відповідно. Відреагував на обшуки і Президент України Володимир Зеленський[43][44].
22 січня 2021 року запорізький блогер під псевдонімом Тайлер Андерсон заявив, що його YouTube-канал «Geek Journal» з кінооглядами можуть закрити через скарги з боку «1+1» на контент блогу[45].
У відео, опублікованому 20 січня, автор розповідає історію каналу та критикує його сучасну політику, зокрема за російський контент. Невдовзі після публікації цього відео канал отримав відразу три страйки через скарги «1+1». Відповідно до правил YouTube, 28 січня 2021 року канал блокується. Приводом для скарг з боку «1+1» стало використання у відео коротких епізодів з програм телеканалу, що, на думку каналу, є порушенням авторських прав. Сам Тайлер Андерсон стверджує, що використовував такі фрагменти на умовах Fair use. YouTube дозволяє робити короткі запозичення з інших відео з метою цитування, і алгоритми сервісу не сприймають їх в якості порушення. Користувачі критикують дії «1+1», висловлюють підтримку Тайлерові та закликають адміністрацію YouTube не видаляти канал «GeekJournal»[46].
Водночас у групі «1+1 медіа» в коментарі сайту «MediaSapiens» наголосили, що принцип fair use, на який посилається Тайлер Андерсон, не можна застосувати до каналів з монетизацією та, зокрема, до заблокованих відео, оскільки вони містять рекламну інтеграцію[47].
 |
У відповідь на заяву автора YouTube-каналу Geek Journal щодо упередженості Групи 1+1 media у блокуванні інтернет-контенту, інформуємо, що 1+1 media виступає за захист авторського права та боротьбу з незаконним використанням контенту медіахолдингу на усіх майданчиках. Регулярно, за допомогою власної розробки – технологічного сервісу захисту авторських прав SUDUM, – група оперативно виявляє та блокує піратський контент в інтернеті, у тому числі на відеохостингу YouTube. Лише за два останні роки програмою SUDUM було виявлено та заблоковано понад 270 тисяч відео, а із Google видалено більше 110 тисяч посилань на піратський контент, що порушує авторські права. |  |
Також у групі зазначили, що використання контенту «1+1 media», як і інших медіагруп, оглядачами чи блогерами в інтернеті, дозволено лише за попередніх домовленостей з правовласниками. Будь-яке копіювання, трансляція чи поширення контенту без такого дозволу є незаконним і розцінюється як піратство.
Наступного дня страйки з YouTube-каналу «Geek Journal» були зняті. А згодом «1+1 медіа» опублікувала заяву, що не відкликала свої скарги.
|
Наразі ці відео, на які креатор вищезазначеного каналу не мав авторських прав, на відеохостингу відсутні, що й було метою скарг[48]. | |
З 19 по 21 липня 2021 року телеканал «1+1» транслював серіал «Свати» з українським дубляжем через те, що 16 липня 2021 року вступили окремі положення закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Ці положення зобов'язують телеканали транслювати 100 % своїх фільмів та серіалів з українськомовною аудіо-доріжкою. Однак, вже 22 липня представники телеканалу заявили, що телеканал почав транслювати серіал мовою оригіналу через «негативну реакцію на дубльований [українською мовою] продукт з боку великої частини наших глядачів, які історично звикли до перегляду улюблених фільмів та серіалів саме у тому вигляді та з тим колоритом, з яким продукт було створено від початку»,[49] й тому до трансляції українськомовного контенту фільмів та серіалів медіагрупа буде «переходити поступово»[50][51][52][53][54]. Також, медіагрупа «1+1 media» зауважила що «продовжить інвестувати у якісний дубляж і контент українською мовою та спонукати глядача дивитися українською»[49].
У відповідь на цю публічну заяву «1+1 media» про відмову дублювати іншомовні фільми/серіали українською народний депутат з партії «Європейська солідарність» Микола Княжицький 23 липня 2021 року публічно звернувся до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення з проханням відреагувати на порушення телеканалом «1+1» закону про мову[55][50]. Згодом цю публічну заяву «1+1 media» також прокоментував медіаюрист Алі Сафаров, який підкреслив що трансляція фільмів та серіалів з російськомовною аудіо-доріжкою після 16 липня 2021 року є прямим порушенням закону і підкреслив що закон «не містить виключень для телеканалів, навіть якщо вони активно сприяли обранню чинного президента» та зауважив що «закон передбачає санкції проти таких порушників як телеканал „1+1“»[56]. Схожу оцінку рішення медіагрупи 1+1 media про відмову дублювати українською іншомовні фільми/серіали згодом дала й редакторка видання «Detector.media» Наталя Лигачова, яка назвала це рішення медіагрупи «ганьбою та соромом»[57].
У березні 2019 року тодішній Президент Порошенко подав до суду на «1+1» за «систематичну брехню в особливо великих розмірах, за поширення гігантських масштабів дезінформації, що завдають шкоди честі та гідності кандидата в президенти і президента»[58][59].
У липні 2019 року на канал подав до суду мер Києва Віталій Кличко разом з братом Володимиром. Причина: кампанія з дискредитації політика[60].
Наприкінці грудня 2016 — на початку 2017 року телеканал 1+1 опинився під загрозою закриття через борги державі власника Ігоря Коломойського, пов'язані із фінансовими махінаціями «ПриватБанку», співвласником якого був Коломойський до його націоналізації[61].
За словами власника 1+1 Ігоря Коломойського, ініціаторами націоналізації виступили п'ятий президент України Петро Порошенко, голова Нацбанку України Валерія Гонтарева та Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова[62]. Проте прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що чутки про позбавлення ліцензії телеканалу «1+1» безпідставні[63].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
