Кирилівська вулиця (Київ)
вулиця в Подільському, Оболонському і Шевченківському районах міста Києва З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кири́лівська ву́лиця — вулиця в Подільському, Оболонському і Шевченківському районах міста Києва, місцевості Поділ (Плоське), Куренівка. Пролягає від Ярославської до Білицької вулиці. Вулицею частково проходить межа між Подільським і Оболонським та між Подільським і Шевченківським районами.
Кирилівська вулиця Київ | |
---|---|
Кирилівська вулиця | |
Місцевість | Поділ (Плоське), Куренівка |
Район | Подільський, частково Оболонський і Шевченківський |
Назва на честь | Кирилівська церква |
Колишні назви | |
Плоська, Кирилівська, Куренівська (част.), ім. Єжова (част.), Вишгородська (част.), Фрунзе | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 5,1 км |
Координати початку | 50°28′0″ пн. ш. 30°30′35.1″ сх. д. |
Координати кінця | 50°29′47.8″ пн. ш. 30°27′24.3″ сх. д. |
поштові індекси | 02000, 04070, 04071, 04080 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Контрактова площа», «Тараса Шевченка», «Дорогожичі», «Виноградар (будується)» |
Автобуси | А 72; 32 (по вул. Білицькій); 50 (по вул. Олени Теліги) |
Трамваї | Т 11, 12, 16, 19 |
Тролейбуси | Тр 6, 18, 25, 28, 33; 27, 30, 31 (по вул. Олени Теліги) |
Маршрутні таксі | Мт 181, 183, 227, 518, 525, 558, 586, 587; 150, 242, 410, 421, 463, 550, 598 (по вул. Олени Теліги); 537 (по вул. Білицькій) |
Зупинки громадського транспорту | «Вулиця Оболонська», «Вулиця Оленівська», «Пивзавод», «Вулиця Заводська», «Фармак», «ТОВ „Поділ бізнес-парк“», «Вулиця Вікентія Хвойки», «Стадіон „Спартак“», «Куренівський парк», «Вулиця Рилєєва», «Проспект Степана Бандери», «Вулиця Сирецька», «Площа Петропавлівська», «Куренівський ринок», «Вулиця Білицька» |
Найближчі залізничні станції | з. п. Пріорка |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Храми | Кирилівська церква, церква Костянтина та Олени, Петропавлівська церква |
Навчальні заклади | ЗОШ № 17, ЗОШ № 114 |
Поштові відділення | № 73 |
Забудова | житлові, громадські та промислові споруди XIX — початку XX століття, промислова забудова 1930–70-х років, житлова забудова 1950–80-х років |
Підприємства | ВАТ «Фармак», Пивзавод на Подолі, Хлібзавод № 7 зараз центр сучасного мистецтва «Хлібзавод», Київський меблевий комбінат, Подільське трамвайне депо, Київська макаронна фабрика, Фарммаш |
Парки | Куренівський парк |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11785 |
У проєкті OpenStreetMap | r530662 |
Мапа | |
![]() | |
Кирилівська вулиця у Вікісховищі |
Прилучаються Щекавицька вулиця, Ромський провулок, вулиці Введенська, Оболонська, Нижньоюрківська, Юрківська, Оленівська, Мильний провулок (двічі), Заводська вулиця, Богуславський узвіз, вулиці Миколи Кравченка, Вікентія Хвойки, узвози Смородинський, Подільський, вулиці Тульчинська, Троїцько-Кирилівська, Олени Теліги, Куренівський парк, вулиці Петропавлівська, Рилєєва, проспект Степана Бандери, Куренівська вулиця, Цукровий провулок, Сирецька вулиця, Петропавлівська площа і Бондарський провулок. Продовженням вулиці у бік площі Тараса Шевченка є Вишгородська вулиця.
Історія
Узагальнити
Перспектива
Вулиця відома від XVII століття як незабудований шлях від Подолу до Куренівки та Пріорки у бік Вишгорода. З XVIII століття фігурувала під назвою Пло́ська (Пло́сська; від історичної місцевості Плоське, через яку вона проходить).
У 1869 році отримала назву Кири́лівська[1], від Кирилівського монастиря, до якого вона прямує (заснований у XII столітті, його головна церква нині розташована по вулиці Олени Теліги № 12). Простягалася до колишньої Кирилівської площі (знаходилася між теперішніми Кирилівською та Тульчинською вулицями і Подільським узвозом).
Не пізніше 1930 року була перейменована на вулицю Фрунзе[2], на честь радянського військового діяча Михайла Фрунзе.
1939 року до неї було приєднано Куренівську вулицю[3] (відома від 2-ї половини XIX століття як центральна дорога Куренівки, у 1937–1939 роках — вулиця ім. Єжова[4][5], на честь наркома внутрішніх справ СРСР Миколи Єжова) і частину Вишгородської вулиці (від теперішньої Петропавлівської площі до Білицької вулиці), після чого вулиця досягла нинішніх розмірів. Назву вулиці було підтверджено 1944 року[6].
У другій половині XIX століття частина вулиці між Оленівською вулицею та Куренівкою почала забудовуватись переважно промисловими підприємствами — тут виникли цегельні, цементний завод «Фор» (його співвласником був В. В. Городецький; тепер тут шиферний завод, садиба № 102), існували великі пивзаводи М. В. Ріхерта (садиба № 35, поруч був цегельний завод того самого власника), М. Г. Хрякова (садиба № 40), дріжджо-винокурне підприємство (згодом — Хлібзавод № 7). У радянські часи промислова зона на цьому відтинку вулиці стала ще більшою, поглинувши всю житлову забудову між Подолом і Куренівкою. Станом на 1985 рік тут діяли такі підприємства: завод столових екстрактів (№ 35), фабрика художньої галантереї (№ 39), дослідно-експериментальний механічний завод (№ 40), пивоварний завод № 2 (№ 41), завод молочної кислоти (№ 53), хлібозавод № 7 (№ 65), експериментальний механічний завод (№ 69), хіміко-фармацевтичний завод імені М. В. Ломоносова (№ 74), комбікормовий завод (№ 98), комбінат азбоцементних виробів (№ 102), дослідний завод «Еталон» (№ 104) та ін.[7]
У 1891 році вулицею прокладено одну з двох ліній кінного трамвая, влаштоване Троїцьке трамвайне депо. Електрифікована у 1896 році, трамвайна лінія пролягає тут і дотепер, залишаючись таким чином найдавнішою трамвайною лінією міста. Тут курсують трамвайні маршрути № 11, 12, 16, 19.
У листопаді 2011 року на сесії Київради розглядалося питання про повернення вулиці Фрунзе історичної назви Кирилівська, однак необхідної кількості голосів проєкт не набрав.[8][9]
Історичну назву вулиці було відновлено рішенням Київської міської ради КМДА № 8/873 від 22 січня 2015 року[10][11].
14 березня 2022 року будинки №№ 115, 115/1 і 117 зазнали пошкоджень (вибито шибки, пошкоджено фасади) через падіння уламків російської крилатої ракети під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Унаслідок падіння фрагмента ракети загинула одна людина, на проїзній частині вулиці перед будинком № 115/1 утворилася вирва. Було майже повністю знищено тролейбус, що стояв на розі вулиць Кирилівської і Рилєєва, істотно пошкоджено торговельні кіоски та зупинки громадського транспорту в радіусі 50 м, обірвано контактну тролейбусну мережу на відтинку від проспекту Степана Бандери до Петропавлівської вулиці (відновлено 10 липня 2022 року).[12][13]
Установи та підприємства
- Спеціалізована загальноосвітня школа № 17 з поглибленим вивченням математики (заснована 1938 року[14]; буд. № 8)
- Державний університет інфраструктури та технологій (буд. № 9)
- АТ «Український НДІ авіаційної технології» (УкрНДІАТ), ПрАТ Авіакомпанія «Українські вертольоти» (буд. № 19-21)
- Група 1+1 Медіа, студія 1+1 (буд. № 23)[15]
- ПрАТ «Пивзавод на Подолі» (не працює з 2014), Музей сучасного мистецтва України, танцювальний клуб К41 (буд. № 41)
- Київський міський психоневрологічний диспансер № 3 (буд. № 51)
- КТ «Київська нотна фабрика» (буд. № 51-А)
- ПрАТ «Київський шовковий комбінат» (№ 60)
- Публічне акціонерне товариство «Фармак» (буд. № 63)[16]
- Головний офіс ВВЦО «Бойове братерство України» (буд. № 63-Д)
- Центр сучасного мистецтва «Хлєбзавод», колишня ґуральня (дріжджовинокурня) Й. Менцера, за часів СРСР — хлібзавод № 7 (буд. № 65-б)
- ВАТ «1-й київський авторемонтний завод» (КАРЗ-1), ТОВ «Поділ-бізнес-парк» (буд. № 80)
- ПрАТ «Київський меблевий комбінат» (буд. № 82)
- Державна компанія «Укрінтеренерго», Почесне консульство Республіки Болівія (буд. № 85)
- Спеціалізована школа № 114 з поглибленим вивченням англійської мови (буд. № 87/89); відкрита 1954 року в спеціально зведеній для неї чотириповерховій будівлі, у 2010 році зачинена «через аварійний стан», планується повний демонтаж споруди[17]
- ТОВ «Шиферний завод», Медичний центр «МедіАн», Торгово-виставковий центр «Wizard» (буд. № 102)
- Психоневрологічна міська клінічна лікарня № 1 (буд. № 103)
- Стадіон «Спартак» (буд. № 105)
- Київська міська клінічна лікарня № 15, стаціонар № 2 (буд. № 107)
- Центральна районна бібліотека імені Івана Франка (буд. № 117)
- Стоматологічна поліклініка Подільського району (буд. № 119/1)
- Подільське трамвайне депо (садиба № 132)
- Київська макаронна фабрика (№ 142), діє з 1956 року на базі цукрозаводу графа Ксаверія Владислава Браницького
- Відділення «Укрпошти» № 04073 (буд. № 152)
- Київське спеціалізоване підприємство «Пожтехніка» (буд. № 152-А)
- ПАТ «Завод КІНАП» (буд. № 160)
Пам'ятки археології, історії та архітектури
- № 2/9 — прибутковий будинок (1886, арх. А. K. Краусс), характерний зразок архітектури Подолу кінця 19 століття, пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення[18]
- № 8/6 — церква Святих Костянтина та Олени (1734, добудова дзвіниці 1747—1757 за проєктом І. Г. Григоровича-Барського; збереглася в понівеченому вигляді частина пам'ятки — Димитріївська церква), пам'ятка архітектури національного значення (з 1963 р.)[19]
- № 9/3 — печерне житло, підземні споруди II-XVIII ст., пам'ятка археології місцевого значення[20]
- № 9/3 — будинок Київського річкового училища (1951—1953), пам'ятка архітектури місцевого значення[21]
- № 11 — житловий будинок (1889 р.), пам'ятка архітектури місцевого значення[22]
- № 35 — пивоварний завод Михайла Ріхерта (1892—1895, архітектор В. М. Ніколаєв, реконструкція з прибудовою північно-східного крила 1908—1909 за проєктом М. М. Казанського), пам'ятка архітектури місцевого значення (з 1986 р.)[23]
- № 41 — споруди Київського пивоварного заводу, згодом — пивзавод № 2, «Пивзавод на Подолі» (остання третина XIX ст.)
- № 59—61 — Кирилівська стоянка первісних людей епохи палеоліту, відкрив і дослідив Вікентій Хвойка 1893 року, пам'ятка археології національного значення (була розкопана також на території №№ 63, 65)
- № 59—63 — хірургічна лікарня Зайцевих, згодом — пологовий будинок Подільського району (основний корпус — 1897 р., архітектор К. Ф. Шиман; притулок для старих — 1911 р., імовірно, за проєктом Е. П. Брадтмана), пам'ятки містобудування та архітектури[24]
- № 64-А — фабрика кахляних виробів Йосафата Андржейовського (Анджеєвського) та Єви Куликовської (1879 р., архітектор Р. Г. Тустановський, прибудова 1896 р. за проєктом К. Л. Іваницького), пам'ятка історії та архітектури національного значення, перебуває в напівзруйнованому стані[25]
- № 103-А — Кирилівська церква (ХІІ ст. з пізнішими перебудовами) та комплекс споруд Кирилівського монастиря XI-XIX ст. (офіційна адреса: вул. Олени Теліги, 12)
- № 103-А — Кирилівська лікарня, комплекс пам'яток історії та архітектури XIX-ХХ ст.
- № 107 — комплекс середньовічного печерного монастиря в садибі Кирилівської церкви (ХІ-XII ст.), пам'ятка археології[26]
- № 125 — колишнє кафе «Пінгвін», споруджене 1972 року у стилі американських роудхаусів авральними темпами до планованого приїзду президента США Річарда Ніксона на Куренівку й Пріорку[27]
- № 164 — Комплекс будівель Міського училища імені Сергія Грушевського (1910—1911, архітектори Едуард Брадтман, Василь Кричевський), на фасаді — анотаційна дошка С. Ф. Грушевському
Втрачені пам'ятки
- № 51-А — споруди православного монастиря Святого Миколи Йорданського (Микільсько-Йорданський монастир; існував у 1616—1803 рр.). У 1885 (за іншими даними — 1886) тут освячено мурований храм в ім'я того ж святого (церкву закрито 1935 року й згодом розібрано). Нині на місці Микільсько-Йорданського монастиря — корпуси Київської нотної фабрики.
Пам'ятники
- Пам'ятний знак електротранспортникам, які загинули під час Куренівської катастрофи, вул. Кирилівська, 132.
- Подолянам-ліквідаторам
- До 25-х роковин Чорнобильської катастрофи
- Пам'ятний знак електротранспортникам, які загинули під час Куренівської катастрофи
- Пам'ятник київському трамваю, 1928 року випуску (1987, демонтований 2015 і переміщений до музею[28])
Зображення
- Початок Кирилівської вулиці. Вигляд з гори Щекавиці
- Прибутковий будинок, № 2/9
- Церква Дмитріївська (Костянтина та Олени), будинок № 8/6
- Печерне житло, будинок № 9/3
- Завод пивоварний М. Ріхерта, будинок № 35
- ЗАТ «Пивзавод на Подолі», будинок № 41
- Головний корпус хірургічної лікарні І. та М. Зайцевих, Кирилівська вул., 61
- Будівля кахляного заводу І. А. Андржейовського, Кирилівська вул., 64
- Акушерська клініка Жіночого медичного інституту, де працював В. П. Протопопов псіхіатр, академік, Кирилівська, 103
- Будинок лікарні (кін. 19 - поч. 20 ст.), Кирилівська вул., 107
- Будинок кінця 19 - поч. 20 ст., Кирилівська, 121-а (знесено у 2017 році)
- Панно на тему історії київської фотографії на фасаді буд. № 152
- Пам'ятка архітектури - Комплекс училища ім. С.Грушевського
- Кирилівська вулиця біля Куренівського парку
- Куренівський парк
Див. також
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.