Кирилівська вулиця (Київ)

вулиця в Подільському, Оболонському і Шевченківському районах міста Києва З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Кирилівська вулиця (Київ)map

Кири́лівська ву́лиця — вулиця в Подільському, Оболонському і Шевченківському районах міста Києва, місцевості Поділ (Плоське), Куренівка. Пролягає від Ярославської до Білицької вулиці. Вулицею частково проходить межа між Подільським і Оболонським та між Подільським і Шевченківським районами.

Коротка інформація Кирилівська вулиця Київ, Місцевість ...
Кирилівська вулиця
Київ
Thumb
Кирилівська вулиця
МісцевістьПоділ (Плоське), Куренівка
РайонПодільський, частково Оболонський і Шевченківський
Назва на честьКирилівська церква
Колишні назви
Плоська, Кирилівська, Куренівська (част.), ім. Єжова (част.), Вишгородська (част.), Фрунзе
Загальні відомості
Протяжність5,1 км
Координати початку50°28′0″ пн. ш. 30°30′35.1″ сх. д.
Координати кінця50°29′47.8″ пн. ш. 30°27′24.3″ сх. д.
поштові індекси02000, 04070, 04071, 04080
Транспорт
Найближчі станції метро «Контрактова площа», «Тараса Шевченка», «Дорогожичі», «Виноградар (будується)»
АвтобусиА 72;
32 (по вул. Білицькій);
50 (по вул. Олени Теліги)
ТрамваїТ 11, 12, 16, 19
ТролейбусиТр 6, 18, 25, 28, 33;
27, 30, 31 (по вул. Олени Теліги)
Маршрутні таксіМт 181, 183, 227, 518, 525, 558, 586, 587;
150, 242, 410, 421, 463, 550, 598 (по вул. Олени Теліги);
537 (по вул. Білицькій)
Зупинки громадського транспорту«Вулиця Оболонська», «Вулиця Оленівська», «Пивзавод», «Вулиця Заводська», «Фармак», «ТОВ „Поділ бізнес-парк“», «Вулиця Вікентія Хвойки», «Стадіон „Спартак“», «Куренівський парк», «Вулиця Рилєєва», «Проспект Степана Бандери», «Вулиця Сирецька», «Площа Петропавлівська», «Куренівський ринок», «Вулиця Білицька»
Найближчі залізничні станціїз. п. Пріорка
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
ХрамиКирилівська церква, церква Костянтина та Олени, Петропавлівська церква
Навчальні закладиЗОШ № 17, ЗОШ № 114
Поштові відділення№ 73
Забудоважитлові, громадські та промислові споруди XIX — початку XX століття, промислова забудова 1930–70-х років, житлова забудова 1950–80-х років
ПідприємстваВАТ «Фармак», Пивзавод на Подолі, Хлібзавод № 7 зараз центр сучасного мистецтва «Хлібзавод», Київський меблевий комбінат, Подільське трамвайне депо, Київська макаронна фабрика, Фарммаш
ПаркиКуренівський парк
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11785
У проєкті OpenStreetMapr530662
Мапа
Thumb
 Кирилівська вулиця у Вікісховищі 
Закрити

Прилучаються Щекавицька вулиця, Ромський провулок, вулиці Введенська, Оболонська, Нижньоюрківська, Юрківська, Оленівська, Мильний провулок (двічі), Заводська вулиця, Богуславський узвіз, вулиці Миколи Кравченка, Вікентія Хвойки, узвози Смородинський, Подільський, вулиці Тульчинська, Троїцько-Кирилівська, Олени Теліги, Куренівський парк, вулиці Петропавлівська, Рилєєва, проспект Степана Бандери, Куренівська вулиця, Цукровий провулок, Сирецька вулиця, Петропавлівська площа і Бондарський провулок. Продовженням вулиці у бік площі Тараса Шевченка є Вишгородська вулиця.

Історія

Узагальнити
Перспектива

Вулиця відома від XVII століття як незабудований шлях від Подолу до Куренівки та Пріорки у бік Вишгорода. З XVIII століття фігурувала під назвою Пло́ська (Пло́сська; від історичної місцевості Плоське, через яку вона проходить).

У 1869 році отримала назву Кири́лівська[1], від Кирилівського монастиря, до якого вона прямує (заснований у XII столітті, його головна церква нині розташована по вулиці Олени Теліги № 12). Простягалася до колишньої Кирилівської площі (знаходилася між теперішніми Кирилівською та Тульчинською вулицями і Подільським узвозом).

Не пізніше 1930 року була перейменована на вулицю Фрунзе[2], на честь радянського військового діяча Михайла Фрунзе.

1939 року до неї було приєднано Куренівську вулицю[3] (відома від 2-ї половини XIX століття як центральна дорога Куренівки, у 19371939 роках — вулиця ім. Єжова[4][5], на честь наркома внутрішніх справ СРСР Миколи Єжова) і частину Вишгородської вулиці (від теперішньої Петропавлівської площі до Білицької вулиці), після чого вулиця досягла нинішніх розмірів. Назву вулиці було підтверджено 1944 року[6].

У другій половині XIX століття частина вулиці між Оленівською вулицею та Куренівкою почала забудовуватись переважно промисловими підприємствами — тут виникли цегельні, цементний завод «Фор» (його співвласником був В. В. Городецький; тепер тут шиферний завод, садиба № 102), існували великі пивзаводи М. В. Ріхерта (садиба № 35, поруч був цегельний завод того самого власника), М. Г. Хрякова (садиба № 40), дріжджо-винокурне підприємство (згодом Хлібзавод № 7). У радянські часи промислова зона на цьому відтинку вулиці стала ще більшою, поглинувши всю житлову забудову між Подолом і Куренівкою. Станом на 1985 рік тут діяли такі підприємства: завод столових екстрактів (№ 35), фабрика художньої галантереї (№ 39), дослідно-експериментальний механічний завод (№ 40), пивоварний завод № 2 (№ 41), завод молочної кислоти (№ 53), хлібозавод № 7 (№ 65), експериментальний механічний завод (№ 69), хіміко-фармацевтичний завод імені М. В. Ломоносова (№ 74), комбікормовий завод (№ 98), комбінат азбоцементних виробів (№ 102), дослідний завод «Еталон» (№ 104) та ін.[7]

У 1891 році вулицею прокладено одну з двох ліній кінного трамвая, влаштоване Троїцьке трамвайне депо. Електрифікована у 1896 році, трамвайна лінія пролягає тут і дотепер, залишаючись таким чином найдавнішою трамвайною лінією міста. Тут курсують трамвайні маршрути № 11, 12, 16, 19.

У листопаді 2011 року на сесії Київради розглядалося питання про повернення вулиці Фрунзе історичної назви Кирилівська, однак необхідної кількості голосів проєкт не набрав.[8][9]

Історичну назву вулиці було відновлено рішенням Київської міської ради КМДА № 8/873 від 22 січня 2015 року[10][11].

14 березня 2022 року будинки №№ 115, 115/1 і 117 зазнали пошкоджень (вибито шибки, пошкоджено фасади) через падіння уламків російської крилатої ракети під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Унаслідок падіння фрагмента ракети загинула одна людина, на проїзній частині вулиці перед будинком № 115/1 утворилася вирва. Було майже повністю знищено тролейбус, що стояв на розі вулиць Кирилівської і Рилєєва, істотно пошкоджено торговельні кіоски та зупинки громадського транспорту в радіусі 50 м, обірвано контактну тролейбусну мережу на відтинку від проспекту Степана Бандери до Петропавлівської вулиці (відновлено 10 липня 2022 року).[12][13]

Установи та підприємства

Пам'ятки археології, історії та архітектури

Втрачені пам'ятки

  • № 51-А — споруди православного монастиря Святого Миколи Йорданського (Микільсько-Йорданський монастир; існував у 16161803 рр.). У 1885 (за іншими даними 1886) тут освячено мурований храм в ім'я того ж святого (церкву закрито 1935 року й згодом розібрано). Нині на місці Микільсько-Йорданського монастиря — корпуси Київської нотної фабрики.

Пам'ятники

Зображення

Див. також

Примітки

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.