Таранто

Та́ранто (італ. Taranto, грец. Τάρας, Τάραντας, сиц. Tàrantu) — прибережне місто в Апулії на півдні Італії; адміністративний центр провінції Таранто; важливий торговельний порт, також відомий як основна база військово-морських сил Італії. Антична назва — Тарент (лат. Tarentum).

Таранто Taranto
Комуна
Країна	Італія
Регіон	Апулія
Провінція	Таранто
Код ISTAT	073027
Поштові індекси	74100
Телефонний код	099
Координати	40°28′0″ пн. ш. 17°14′0″ сх. д.
Висота	15 м.н.р.м.
Площа	217 км²
Населення	188 098 (01-01-2023)
Густота	866,81 ос./км²
Розміщення
Мапа
Влада
Мер	Rinaldo Melucci (29-6-2017)
Офіційна сторінка

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Таранто (значення).

Таранто розташоване на відстані^[1] близько 430 км на схід від Рима, 80 км на південний схід від Барі.

Місто є третім за величиною континетальним містом Південної Італії — населення становить 193 136 осіб (31-12-2009)^[2]. Щорічний фестиваль відбувається 10 травня. Покровитель — San Cataldo.

Місто є великим морським портом на узбережжі затоки Таранто Іонічного моря.

Залізнична станція, вузол автошляхів.

У місті розвинуті чорна металургія і коксохімія. Значне машинобудування (судно-, верстато-, сільсько-господарсько- і електромоторобудування). Також нафтопереробна, воєнна, цементна, харчосмакова промисловість. Розвинуто рибальство.

Історія

Залізничний вокзал у Таранто

Тарант заснований у 706 р. до н. е. дорійцями зі Спарти — в давнину його вважали єдиної спартанською колонією за межами Пелопоннесу. За переказами, колоністами стали парфенії — діти спартіаток та періеків, народжені для поповнення війська під час кривавих мессенських війн.

Ватажок переселенців Фалант нібито отримав в Дельфах оракул, що наказав обрати для облаштування місце, де падає дощ з ясного неба. Після багатьох поневірянь Фалант здогадався про сенс пророцтва лише тоді, коли побачив сльози власної дружини — Етри (чиє ім'я, власне, і значило «ясне небо») і оголосив супутникам, що для колонії обрав берег, біля якого вони в цей час знаходилися. Навряд чи вибір був настільки випадковим — адже місце, визначене Фалантом було надзвичайно вдалим — мис, що видавався далеко в море, було легко захищати, а широка і глибока бухта, яка відділяла його від континенту, ніби спеціально була створена для укриття великого флоту.

Місто назвали на честь Тараса — сина грецького морського бога Посейдона та німфи Сатіріони, яка нібито мешкала в цих краях. Тарантські монети прикрашало зображення Тараса верхи на дельфіні. За місцевими легендами місто було засноване самим Тарасом, або ж навіть Гераклом. З часу заснування Таранта в місті існувала царська влада. Геродот стверджує, що ще в 492 році до н. е. тарентинців очолював цар Аристофілід. Втім, цілком можливо, що влада царя була суттєво обмежена — за зразком метрополії, Спарти. Аристотель каже про панування в Таранті родової знаті. Цілком відповідають цьому твердженню й свідчення про те, що місто перебувало під владою піфагорійців, які перебралися сюди з сусідніх Кротона і Метапонта, — адже послідовники Піфагора всебічно підтримували традиційний лад і аристократичний політичний устрій.

Тарас (Тарант) за класичної доби

З часом тарентинцям стало затісно на їхній території. Проте будь-які спроби розширити міські володіння натикалися на спротив тубільців — племен япігів. Для спільної боротьи з ними у 472 р. до н. е. Тарант уклав союз з Регієм. Проте військо, зібране союзниками, було розгромлене япігами біля Каїлії — Геродот стверджував, що не знав іншої битви, в якій греки зазнали б таких великих втрат. Ще одна поразка чекала на тарентинців у 466 році до н. е.

У битві загинуло стільки аристократів, що ватажки місцевого демоса легко усунули від влади тих представників знаті, які ще залишалися в живих, вигнали піфагорійців, скасували царську владу і встановили у місці демократичний лад. Державний переворот не послабив зв'язки Таранта зі Спартою. Спартанці зазвичай не підтримували демократії, але для власної колонії зробили виняток. З афінянами тарантинці, навпаки, ворогували. З заснованою афінянами колонією Фурії дійшло навіть до війни. Щоправда, в 432 році до н. е. був укладений мирний договір. Обидва міста навіть спільно заснували колонію Гераклея — яка, втім, швидко опинилася саме під контролем Таранта.

З початком Пелопонеської війни тарантинці трималися спартанського боку і навіть відмовилися надати афінському флоту воду та місце для відпочинку.

У 367 році до н. е. союз проти Таранта уклали Карфаген та етруски. Проте це не завадило справжньому розквіту під владою міста багаторічного стратега, філософа та математика Архіта. Тарант в цей час не лише перетворився на найбільший порт і ринок Південної Італії. Він мав найбільшу армію і найпотужніший військовий флот.

Щоправда, після смерті Архіта в 347 р. до н. е. розпочався поступовий занепад міста. Заможні тарантинці більше не хотіли воювати самі, і все більше покладалися на загони найманців та іноземних володарів. У 343 р. до н. е. на запрошення Таранта до Італії прибув зі своїм військом і флотом спартанський цар Архідам III. Щоправда його похід завершився у 338 р. до н. е. прикрою поразкою під стінами Мандурії, де поклав голову і сам цар. У 333 р. до н. е. тарантинці запросили для боротьби з тубільцями епірського царя Алексадра Молоського, але через два роки і він загинув в битві з луканами біля Пандосії.

У 320 р. до н. е. був підписаний мирний договір між Тарантом і самнітами. Проте у 304 р. до н. е. тарантинці самі напали на луканів і звернулися по допомогу до сиракузького тирана Агафокла. У 303 році до н. е. тарантинці знову запросили спартанців — на цей раз царя Клеоніма.

Архітектура

Арагонська фортеця

Серед архітектурних пам'яток Таранто — собор ХІІ ст. Таранто, арагонська фортеця, барокова забудова.

Демографія

Населення за роками:^[3]

Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживало 4870 іноземців з 109 країн, серед них 1186 громадян країн Євросоюзу та 269 громадян України.^[4]

Клімат

Місяці	Місяці												Пора				Рік
	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Зим	Вес	Літ	Осі
Темп. макс. (°C)	12	13	15	18	22	27	30	30	27	22	17	14	13	18.3	29	22	20.6
Темп. мін. (°C)	6	6	7	10	14	18	21	21	18	14	10	7	6.3	10.3	20	14	12.7
Опади (мм)	41	42	42	26	22	15	11	14	26	59	53	58	141	90	40	138	409

Уродженці

• Леонардо Костальйола (*1921 — †2008) — відомий у минулому італійський футболіст, воротар, згодом — футбольний тренер.
• Люцій Лівій Андронік
• Іккос (V до н. е.) — давньогрецький атлет-олімпіонік.

Сусідні муніципалітети

• Карозіно
• Фаджано
• Фраганьяно
• Гроттальє
• Лепорано
• Массафра
• Монтеіазі
• Монтемезола
• Монтепарано
• Пульсано
• Роккафорцата
• Сан-Джорджо-Іоніко
• Статте

Інше

• Від топоніма «Таранто» походить слово «тарантул» — цей павук поширений в околицях міста
• З «Таранто» пов'язана також назва танцю тарантела

Галерея зображень

Див. також

• Список муніципалітетів провінції Таранто