Remove ads
станція Московського метрополітену З Вікіпедії, вільної енциклопедії
55°47′23″ пн. ш. 37°33′29″ сх. д.
Динамо | |
---|---|
Замоскворіцька лінія | |
Загальні дані | |
Тип | пілонна трисклепінна |
Глибина закладення | 40 м |
Кількість | 1 |
Тип | пряма |
Форма | острівна |
Довжина | 155 м |
Дата відкриття | 11 вересня 1938 року |
Архітектор(и) | Я. Г. Лихтенберг(рос.), Ю. А. Ревковский(рос.) |
Архітектор(и) вестибюлів | Д. Н. Чечулин (рос.) |
Інженер(и)-конструктор(и) | А. Ф. Денищенко (рос.) |
Будівельник(и) | Шахта 84-85 Мосметробуду |
Пересадка на | Петровський парк А: 22, 22к, 84, 105, 105к, 110, 207, 318, 319, 384, 456, 595, 727, 818, 904, 904к, 905, м1, т29, т42, т65, т70, т82, т86, н1, н12 |
Виходи до | Ленінградський проспект |
Час відкриття | 5.25 |
Час закриття | 1:00 |
Код станції | 036 |
«Динамо» (рос. Динамо) — станція Замоскворіцької лінії Московського метрополітену. Розташована під Ленінградським проспектом між станціями «Аеропорт» і «Білоруська» . Виходи — на території району «Аеропорт» Північного адміністративного округу міста Москви.
Відкрита 11 вересня 1938. Названа по розташованому поруч стадіону «Динамо»[1].
Дві віддзеркалені прямокутні будівлі вестибюлів в античному стилі облямовані колонадою круглих коринфських колон. Кожен вестибуль має виходи з трьох сторін (третій вихід у кожному вестибюлі закритий). У вестибюлях розташовані каси метро.
Наземні павільйони станції «Динамо» стали найбільшими подібними спорудами серед усіх довоєнних станцій Московського метрополітену. Відмінною особливістю вестибюлів є і їх барвиста зовнішня архітектура, яка значно багатшими внутрішнього оздобленням.
Вестибюлі зведені на узвишші і оточені широкими сходами з системою терас і гранітними сходами. Колони вестибюлів, виконані з підмосковного вапняку, вінчають розвинені капітелі. Карнизи декоровані ліпниною. Зсередини вестибюлі оздоблені світлим узбецьким мармуром «газган».
Нави станції відокремлені один від одного, і головного об'ємно-просторового значення набуває центральний зал. Склепіння трьох залів станції спираються на потужні кубічні пілони з гладкими стінами в проходах і двома виступами в поздовжніх стінах залів. Пілони оздоблені уральським мармуром «Тагіл», що відрізняється різноманітністю малюнка, фактури і великою кількістю відтінків — від густо-червоного до перлинно-сірого. Виступи пілонів завершують декоративні капітелі. На ці капітелі спираються стрілчасті розпалубки навів. Піднімаючись вгору, розпалубки перетинаються посередині склепіння. У цих точках перетину підвішені скляні кульові люстри в бронзовій оправі.
З боків пілонів встановлено мармурові лави з дерев'яними сидіннями. Стіни пілонів, що є спинками лавок, декоровані килимовим малюнком з мармуру і оніксу. Ці спинки завершуються горизонтальними смугами з напівпрозорого підсвіченого зсередини агамзалинського оніксу (травертину), за яким розташовані вентиляційні ґратки.
В оздоблені колійних стін використовувалися онікс, білий і сірий мармур; глухі стіни станції оброблені мармуроподібним вапняком. Бічні стіни, розташовані над коліями, оздоблені сірою керамічною плиткою пірамідальної поверхні.
Підлога в центральному залі викладено плитами рожевого та сірого граніту; покриття бічних залів також гранітне. Спочатку підлогу центрального залу було набрано з мармурової мозаїки, у вигляді темних кіл і квадратів, що чергуються, на світлому фоні, а бічні зали мали асфальтове покриття.
У станції два наземних вестибюлі, вихід з яких здійснюється на Ленінградський проспект і до стадіону «Динамо». Вестибюлі сполучені зі станцією двома тристрічковими ескалаторами моделі ЕТ-3М (довжина кожного — 80 метрів).
Конструкція станції — пілонна трисклепінна (глибина залягання — 40 м), з однією прямою острівною платформою.
Станція без колійного розвитку.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.