Водний стадіон (станція метро)
станція Московського метрополітену З Вікіпедії, вільної енциклопедії
55°50′23″ пн. ш. 37°29′11″ сх. д.
| Водний стадіон | |
|---|---|
Замоскворіцька лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | Колонна трипрогінна мілкого закладення |
| Глибина закладення | 6 м |
| Проєктна назва | Водний стадіон |
| Кількість | 1 |
| Тип | Острівна |
| Форма | Пряма |
| Дата відкриття | 31 грудня 1964 |
| Архітектор(и) | М. Ф. Марковський, Ю. А. Колесникова |
| Інженер(и)-конструктор(и) | В. Кузнецов (рос.), О. А. Сергеев(рос.) |
| Будівельник(и) | БМУ-5 Мосметробуду |
| Пересадка на | Автобуси: 65, 65к, 70, 72, 123, 139, 243, 500, 565, 570, 594, 595, 621, 698, 888, т6, т43, н1; |
| Виходи до | Головинське шосе, Кронштадтський бульвар, вулиця Адмірала Макарова |
| Час відкриття | 5:30 |
| Час закриття | 1:00 |
| Код станції | 040 |
 | |
«Во́дний стадіо́н» (рос. Водный стадион) — станція Замоскворіцької лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Річковий вокзал» та «Войковська», на території районів «Головинський» і «Войковський» Північного адміністративного округу міста Москви.
Станція відкрита 31 грудня 1964. Назва по розташованому поруч на Хімкинському водосховищі водному стадіону «Динамо», нині закинутого.
Технічна характеристика
Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 6 метрів), побудована за типовим проєктом. На станції два ряди по 40 чотиригранних колон з кроком 4 метри. Відстань між осями рядів колон — 5,9 метри.
Колійний розвиток
Станція без колійного розвитку.
Пересадки
- Автобуси: 65, 65к, 70, 72, 123, 139, 243, 500, 565, 570, 594, 595, 621, 698, 888, т6, т43, н1;
Оздоблення
Станція «Водний стадіон» була побудована при володарюванні М. С. Хрущова після виходу постанови 1955 «Про усунення надмірностей у проєктуванні та будівництві», тому вона має скромне оздоблення[1]. Верхні частини колійних стін оздоблені білою керамічною плиткою. Цоколь стін покритий двома смугами фіолетової плитки, що символізують воду[2]. Легкі колони станції облицьовані сірим смугастим мармуром Черновського родовища[3]. Підлога викладена гранітними плитами сірих тонів. Підмурівок колон обрамлено білими квадратами з мармуру «коєлга»[3]. У цілому три станції відкритої в 1964 році ділянки були побудовані за типовим проєктом і відрізняються лише оздобленням колон і колійних стін[4]. На колійних стінах висять рекламні банери. За кількістю — по два на кожній стіні, тобто всього 4. Також є дві лавки. Одна з них розташована біля північного виходу, а інша — біля південного. У центрі станції стоїть колона екстреного виклику.
Вестибулі
Два наземні вестибулі виконані за типовим проєктом. Це засклені залізобетонні павільйони. З платформи у вестибюль можна потрапити по ескалатору, спуститися з вестибюля на платформу можна по сходах. Ескалатори моделі ЕТ-5М встановлені в 1996 (північний вихід) і 1998 роках (південний вихід)[5].
Ресурси Інтернету
- Водний стадіон. Офіційний сайт Московського метрополітену. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 23 листопада 2013. (рос.)
- «Водний стадіон» на сайті Артемія Лебєдєва metro.ru [Архівовано 1 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Водний стадіон» на сайті news.metro.ru [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- План-схема станції
- «Водний стадіон» на KartaMetro.info — Міський транспорт, виходи у місто і схема станції на супутниковій мапі Москви.
- «Водний стадіон» на Яндекс. Картах.
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.