Адміністративний поділ Української РСР
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
У цій статті відображено зміни адміністративно-територіального поділу УРСР в розрізі адміністративних одиниць першого порядку протягом існування республіки.
Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) була проголошена 25 грудня 1917 року та отримала ще імперський поділ території на губернії, повіти та волості. Далі адміністративна система УСРР/УРСР була складовою частиною системи Радянського Союзу. У Конституції УСРР 1919 року закріплювалося поняття сільських і міських рад як основи місцевого самоврядування. У 1923 році було замінено повіти і волості на крупніші округи та райони, а у 1925 році ліквідовано губернії. 1930 року було ліквідовано округи, а у 1932 році було утворено області. Так було запроваджено систему центр — область — район — місцева рада, яка проіснувала в УСРР/УРСР і Україні до реформи 2015–2020 років.
На час створення УСРР ділилася на 8 губерній:
Таким чином, на 1 березня 1921 року в УСРР було 12 губерній.
Таким чином, з 1922 до 1925 року в УСРР було 9 губерній:
№ п/п | Губернія | Центр |
---|---|---|
1 | Волинська губернія (Волинь) | Житомир |
2 | Донецька губернія (Донеччина) | Бахмут |
3 | Катеринославська губернія (Катеринославщина) | Катеринослав |
4 | Київська губернія (Київщина) | Київ |
5 | Одеська губернія (Одещина) | Одеса |
6 | Подільська губернія (Поділля) | Вінниця |
7 | Полтавська губернія (Полтавщина) | Полтава |
8 | Харківська губернія (Харківщина) | Харків |
9 | Чернігівська губернія (Чернігівщина) | Чернігів |
Постановами від 7 березня і 12 квітня 1923 року ВУЦВК встановив новий адміністративно-територіальний поділ УСРР, згідно з яким у 9 губерніях замість 102 повітів і 1989 волостей було утворено 53 округи і 706 районів.[7][8][9]
У 1924 році 2 округи були ліквідовані і ще 2 округи були передані до складу РСФРР.
Постановою ВУВЦК від 3 червня 1925 р. «Про ліквідацію губерній і перехід до триступеневої системи управління» ліквідовувалися губернії (з 1 серпня 1925 р.), а УСРР була поділена на АМСРР і 41 округу.[10] Тією ж постановою було розформовано 8 округів, а окремими постановами прийнятими 3 і 10 червня 1925 року було визначено, як саме територія кожного розформованого округу мала розподілятися між іншими округами.[11][12]
Подальші зміни адмінподілу:
Тим же рішенням до складу УСРР зі складу РСФРР передано: колишню Криничанську волость, бувш. Суджанського повіту, Курської губернії; південну частину Грайворонської волости, Грайворонського повіту, Курської губернії; південну частину Муромської волости, Білгородського повіту, Курської губернії і Троїцьку волость та частину Уразівської волости Валуйського повіту, Вороніжської губернії.
Постановою від 2 вересня 1930 року[18] з 15 вересня всі округи були ліквідовані, УСРР поділялась на 503 адміністративні одиниці:
Пізніше в 1930 році ліквідовано Машівський район,[19] а в 1931 році ліквідовано ще 119 районів.[20] Так у складі УРСР (за винятком АМСРР) залишилося 364 районів.
Постановою позачергової IV сесії ВУЦВК XII скликання від 9 лютого 1932 року на території УСРР було утворено 5 областей: Вінницьку, Дніпропетровську, Київську, Одеську та Харківську — у складі 16 міст та 341 районів. Водночас 4 міста і 13 промислових районів Донбасу не були включені до території жодної області, а залишилися у центральному підпорядкуванні. Також було ліквідовано 8 районів Донбасу із розподіленням їх територій між іншими районами і містами Донбасу, а один район (Велико-Димерський) було ліквідовано із віднесенням його території до Київської міської ради. Отже, в УСРР стало 23 адміністративні одиниці вищого порядку[21]:
У тому ж році було створено дві області:
20 травня 1934 року перечислено до складу Красенівського радгоспу Чорнобаївського району Київської області земельні площі радгоспу: 9 га Золотоніського р-ну (Київ. обл.) та 782 га Оржицького р-ну і 666 га Драбівського р-ну Харківської області.[28]
4 червня 1934 р. перечислено до складу Мархлевського району Київської області село Корчівку Троянівського р-ну (Київ. обл.), село Людвиківку[29] та частину колонії Синявки Дзержинського р-ну Вінницької області, колонії Осову[30] та Лугову і частину Гуто-Жабокрицької сільради Баранівського р-ну (Київ. обл.), села Кам'яний Майдан та Болярку Новоград-Волинського р-ну (Київ. обл.).[31]
21 січня 1934 ВУЦВК постановив перенести столицю УСРР із Харкова до Києва, а сам переїзд відбувся 24 червня 1934 року.[32][33]
На початку 1935 року в усіх областях і в АМСРР було розукрупнено райони. Таким чином були затверджені[34]:
3 червня 1935 р. перечислено:
25 червня 1935 р. передано:
14 листопада 1935 р. перечислено сільради Близнюківського р-ну Харківської області до складу Дніпропетровської області:
11 березня 1936 р. перечислено Бубнівщанську сільраду Пирятинського району Харківської області до складу Яблунівського району Чернігівської області.[41]
26 травня 1936 року перечислено радгосп ім. Тельмана Укрсадовинтресту Кишеньківського району Харківської області до складу Царичанського району Дніпропетровської області.[42]
Поділ УРСР на 7 областей і Молдовську АРСР було закріплено у Конституції СРСР прийнятій 5 грудня 1936 року.[43]
22 вересня 1937 ЦВК СРСР утворив 4 нові області в УРСР, розділивши існуючі Харківську, Київську, Вінницьку та Одеську області відповідно. Таким чином було утворено:
Тією ж постановою було передано кілька районів із Київської до Вінницької області і ліквідовано Житомирський, Новоград-Волинський, Коростенський, Проскурівський, Шепетівський, Кам'янець-Подільський і Могилів-Подільський округи УРСР.[44]
3 червня 1938 року Донецьку область було розділено на Сталінську (південно-західна частина) та Ворошиловградську області (північно-східна частина).[45]
10 січня 1939 року було утворено 3 нові області:[46]
Так, УРСР стала складатися із Молдавської АРСР та 15 областей:
26 березня 1939 року при розформуванні Карл-Лібкнехтівського району Одеської обл. Зульцька, Гальбштадська, Шенфельдська, Карл-Лібкнехтовська, Катеринентальська, Карлсруевська, Іоганестальська сільради передані до Варварівського району Миколаївської області.[47][48]
23 жовтня 1939 нп Чистопіль (на північ Самійлівка) Старо-Керменчикського р-ну Сталінської області включено до складу Ново-Златопільського р-ну Запорізької області.
Між початком Другої світової війни 1 вересня 1939 року і початком Німецько-радянської війни 22 червня 1941 року до УРСР було приєднано території Західної України, Північної Буковини і Південної Бессарабії, на яких утворено 8 нових областей. Наприкінці війни до УРСР також було приєднано Закарпаття і утворено Закарпатську область, а із територій інших областей утворено Херсонську область. Так, в УРСР стало 25 областей.
Після початку окупації Польщі у вересні 1939 року до СРСР було включено територію Західної України.
4 грудня 1939 року із приєднаних територій було утворено 6 нових областей у складі УРСР[49][50][51]:
17 січня 1940 року повіти було ліквідовано і утворено райони у складі цих областей[52][53]:
У червні–липні 1940 року до СРСР було приєднано Бессарабію та Північну Буковину.
2 серпня 1940 року Північну Буковину та 3 повіти Бессарабії (Аккерманський, Ізмаїльський та Хотинський) було включено до складу УРСР, а на решті території Бессарабії було утворено Молдавську РСР. Також до Молдавської РСР було передано частину районів Молдавської АРСР із складу УРСР.[54][55] Решта території Молдавської АРСР увійшла до Одеської області.[джерело?]
7 серпня 1940 року було внесено зміни до конституції СРСР щодо утворення у складі України Аккерманської та Чернівецької областей.[56] До Чернівецької області увійшли території Північної Буковини (Чернівецького повіту) і Хотинського повіту Бессарабії[57], а до Аккерманської області увійшли території Аккерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії.[джерело?]
4 листопада 1940 року між УРСР і новоутвореною Молдавською РСР було визначено кордон.[58]
12(11?) листопада 1940 року було ліквідовано повіти і утворено 12 районів у Чернівецькій області, а 3 міста було залишено в обласному підпорядкуванні.[57][59][60]
7 грудня 1940 року центр Аккерманської області був перенесений з Аккермана до Ізмаїла, а сама область перейменована на Ізмаїльську.[61]
Станом на 1 січня 1941 року в Ізмаїльській області налічувалося 13 районів та 3 міста обласного підпорядкування.[61]
29 червня 1945 року було укладено договір між СРСР і Чехословацькою Республікою, на підставі якого територію Закарпатської України (Підкарпатської Русі) було включено до складу УРСР.[62]
22 січня 1946 року на її території було утворено Закарпатську область із центром у місті Ужгород. У її складі були перелічені міста Ужгород і Мукачево і 13 округів.[63]
Крім цього у 1944–1951 роках у зв'язку із уточненням кордону між СРСР та Польщею відбулися такі зміни у Львівській та Дрогобицькій областях:[85]
Також, указом Президії Верховної Ради УРСР від 9 листопада 1953 року округи Закарпатської області було перетворено на райони.[86][87]
25 областей
26 областей
На честь трьохсотріччя возз'єднання України та Росії у адміністративному складі УРСР відбулися деякі зміни. Так:
З 1954 року на мапі УРСР відбулися наступні зміни:
до складу Кодимського району Одеської обл. передано Івашківську та Пиріжнянську сільради Чечельницького р-ну Вінницької обл.;
до складу Тетіївського району Київської обл. — Клюківську і Стадницьку Оратівського р-ну Вінницької обл.;
до складу Фастівського району Київської обл. — Великогуляківську Корнинського р-ну Житомирської обл.;
в підпорядкування Мар'янівській сільраді Уланівського району Вінницької області відійшло село Червона Володимирівка (Великоволицької сільради) Любарського району Житомирської області.
Таким чином з 1959 в УРСР було 25 областей:
№ п/п | Область | Площа (км²) | Населення 1 січня 1976 | Населення 1 січня 1987 | Центр | Склад | Докладніше |
1 | Вінницька область | 26 513 | 2 073 000 | 1 947 000 | Вінниця | 26 районів | докладніше |
2 | Волинська область | 20 144 | 1 011 000 | 1 035 000 | Луцьк | 15 районів | докладніше |
3 | Ворошиловградська область | 26 684 | 2 819 000 | 2 849 000 | Ворошиловград | 18 районів | докладніше |
4 | Дніпропетровська область | 31 974 | 3 570 000 | 3 857 000 | Дніпропетровськ | 20 районів | докладніше |
5 | Донецька область | 26 517 | 5 141 000 | 5 368 000 | Донецьк | 18 районів | докладніше |
6 | Житомирська область | 29 832 | 1 585 000 | 1 543 000 | Житомир | 22 райони | докладніше |
7 | Закарпатська область | 12 777 | 1 134 000 | 1 206 000 | Ужгород | 13 районів | докладніше |
8 | Запорізька область | 27 180 | 1 894 000 | 2 064 000 | Запоріжжя | 18 районів | докладніше |
9 | Івано-Франківська область | 13 928 | 1 311 000 | 1 382 000 | Івано-Франківськ | 14 районів | докладніше |
10 | Київська область | 28 970 | 3 888 000 | 4 446 000 | Київ | 26 районів і 1 міськрада (Київ) | докладніше |
11 | Кіровоградська область | 24 588 | 1 261 000 | 1 229 000 | Кіровоград | 21 районів | докладніше |
12 | Кримська область | 26 945 | 2 062 000 | 2 397 000 | Сімферополь | 15 районів і 1 міськрада (Севастополь) | докладніше |
13 | Львівська область | 21 833 | 2 517 000 | 2 686 000 | Львів | 20 районів | докладніше |
14 | Миколаївська область | 24 598 | 1 215 000 | 1 309 000 | Миколаїв | 19 районів | докладніше |
15 | Одеська область | 33 310 | 2 543 000 | 2 623 000 | Одеса | 26 районів | докладніше |
16 | Полтавська область | 28 748 | 1 733 000 | 1 722 000 | Полтава | 25 районів | докладніше |
17 | Ровенська область | 20 047 | 1 095 000 | 1 171 000 | Ровно | 15 районів | докладніше |
18 | Сумська область | 23 834 | 1 435 000 | 1 427 000 | Суми | 18 районів | докладніше |
19 | Тернопільська область | 13 823 | 1 173 000 | 1 152 000 | Тернопіль | 16 районів | докладніше |
20 | Харківська область | 31 415 | 2 976 000 | 3 163 000 | Харків | 25 районів | докладніше |
21 | Херсонська область | 28 461 | 1 113 000 | 1 231 000 | Херсон | 18 районів | докладніше |
22 | Хмельницька область | 20 645 | 1 577 000 | 1 525 000 | Хмельницький | 20 районів | докладніше |
23 | Черкаська область | 20 900 | 1 554 000 | 1 529 000 | Черкаси | 20 районів | докладніше |
24 | Чернівецька область | 8 097 | 880 000 | 918 000 | Чернівці | 10 районів | докладніше |
25 | Чернігівська область | 31 865 | 1 515 000 | 1 422 000 | Чернігів | 22 райони | докладніше |
Разом | 603 628 | 49 075 000 | 51 201 000 | Київ | 480 районів і 2 міськради | ||
Подальші зміни адміністративного устрою УРСР зв'язані лише з перейменуванням Ворошиловградської області (центр Ворошиловград) на Луганську область (центр Луганськ) у зв'язку з перейменуванням обласного центра 4 травня 1990 року. На території Чернігівської області було збудоване місто Славутич для постраждалих від Чорнобильської катастрофи у 1986. Місто підпорядковане Київській області і фактично є ексклавом (відокремлене від основної адміністративної одиниці).
Самостійна Україна отримала у спадок радянську систему областей та районів лише дещо змінивши статус Кримської області (12 лютого 1991 року була створена Кримська АРСР).
У липні 1991 року Ровенська область перейменована на Рівненську.
У грудні 1994 р. змінені межі Дніпропетровської та Кіровоградської областей шляхом взаємного обміну територіями Криворізького Дніпропетровської області та Петрівського району Кіровоградської області площею 51,3 гектара.[135][136]
З часів Радянського Союзу також збільшилася загальна кількість районів України, деякі міста районного підпорядкування перейшли до когорти обласних, з'явилися нові міста та селища.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.