Покровський район (Донецька область)

Покро́вський райо́н (Покровщина) — район в Україні, у південно-західній частині Донецької області і межує з Дніпропетровською областю та був утворений 19 липня 2020 року. Адміністративний центр — місто Покровськ.

Покровський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Донецька область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Донецька область
Код КАТОТТГ:	UA14160000000061982
Утворений:	19 липня 2020 року
Населення:	413 тис. (2020)[1]
Площа:	4020 км²
Населені пункти та ради
Районний центр:	м. Покровськ
Громади:	14
Районна влада
Вебсторінка:	Покровська РДА
Адреса:	85300, Донецька обл., м. Покровськ, пл. Шибанкова, 11,
Мапа
Покровський район у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Покровський район.

Ця стаття про сучасний район, утворений у 2020 році. Про колишній район, який існував у 1923—2020 роках, див. Покровський район (Донецька область, 1923—2020).

До складу району входять 14 територіальних громад.

Географія

Клімат

Територія району розташована в помірних широтах, для неї характерний клімат степу. У цілому клімат помірно-континентальний із недостатньою вологістю. Найтепліший місяць — липень, середня температура якого дорівнює 21,7 °C, а найхолодніший — січень (-6,4 °C).

Для регіону характерна недостатня вологість, опади по всій його території розподіляються нерівномірно. Так, на більшій частині протягом року випадає 450 мм опадів, а ближче на схід кількість опадів зростає до 500 мм і вище. Переважна частина опадів випадає при температурі понад 10 °C. Зима на території району малосніжна, характеризується нестійкою погодою. Сніговий покрив невеликий. Холодною порою володарюють вітри східного і південно-східного напряму, вони несуть з собою морози й заметіль. Влітку і навесні східні вітри викликають суховії.

Річки, водні ресурси

Через нестачу атмосферних і ґрунтових вод в районі мало річок, хоча певну роль в цьому також зіграли геологічні умови та будова поверхні.

На території району протікають річки (басейн Дніпра): Солона, Вовча, Солоненька, Гришинка, Казенний Торець, Клебан-Бик, а також є 60 ставів. Одна з найбільших річок — Казенний Торець бере свій початок поблизу села Красний Яр, тече через села Гродівка, Миролюбівка, Новоекономічне.

Річки Покровського району належать до розряду дрібних. Вони мають широкі долини з пологими схилами, невеликий кут падіння, звивисті річища. Живляться річки головним чином сніговими водами, влітку місцями пересихають. Для них характерні весняні повені. Найбільша товщина льоду на річках — в середньому 20-40 см, а в дуже суворі зими — 50-60 см.

Є на території району і цілющі води. Так, біля села Миролюбівка є бурова свердловина, вода якої аналогічна водам Арзні (Вірменія), Єсентуків. Ця вода рекомендована при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, і як столова. Таке ж призначення має і мінеральне джерело поблизу села Нововасилівка, що на лівому березі річки Солоної.

Історія

Територія району почала заселятися в другій половині XVIII ст. вільними козаками із Запорізької Січі й переселенцями з центральних губерній Росії (Тверська, Орловська, Воронезька), з півночі України, Польщі, Таврії, Німеччини та інших.

Радянські часи

У 1923 році на підставі Постанови ВУЦВК «Про адміністраційно-територіальний поділ Донеччини» був створений Гришинський район, розташований у північно-західній частині Донецької області, який містив території Гришинської, Криворізької, Святогорівської й Сергіївської волостей із центром у селі Гришине. 1924 року центр району був перенесений до селища Гришине (сучасний Покровськ).

До 1934 року район називався Гришинським, з 20 липня 1934^[2] до 1938 року — Постишевським, з 1938 року — Красноармійським.

Сучасна історія

Покровський район утворено 19 липня 2020 року згідно із Постановою Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року в рамках Адміністративно-територіальної реформи в Україні. До його складу увійшли: Покровська, Авдіївська, Білозерська, Добропільська, Курахівська, Мар'їнська, Мирноградська, Новогродівська, Селидівська міські, Гродівська, Очеретинська, Удачненська селищні та Криворізька і Шахівська сільські територіальні громади^[3]. Перші вибори Покровської районної ради відбулися 25 жовтня 2020 року^[4].

Раніше територія району входила до складу ліквідованих водночас Покровського (1923—2020), Добропільського, північної та центральної (без південно-східної та східної) частини Мар'їнського та західної частини Ясинуватського районів, а також міст обласного підпорядкування з територією міських рад Покровська, Авдіївки, Добропілля, Мирноград, Новогродівки і Селідового Донецької області^[3].

Список територіальних громад

Докладніше: Адміністративний устрій Покровського району (Донецька область)

№	Назва	Центр
1	Авдіївська міська громада	Авдіївка
2	Білозерська міська громада	Білозерське
3	Добропільська міська громада	Добропілля
4	Мирноградська міська громада	Мирноград
5	Селидівська міська громада	Селидове
6	Покровська міська громада	Покровськ
7	Новогродівська міська громада	Новогродівка
8	Гродівська селищна громада	Гродівка
9	Шахівська сільська громада	Шахове
10	Криворізька сільська громада	Криворіжжя
11	Удачненська селищна громада	Удачне
12	Курахівська міська громада	Курахове
13	Мар'їнська міська громада	Мар'їнка
14	Очеретинська селищна громада	Очеретине

Відомі уродженці

• Фенін Олександр Іванович — гірничий інженер, промисловець, державний діяч.
• Первій Олександр Іванович — спортсмен, призер Олімпійських ігор, важкоатлет.
• Кірієнко Дмитро Олександрович (1989—2018) — старший лейтенант поліції України.
• Хоменко Володимир Петрович (1985—2020) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Моргун Олег Анатолійович (1971—2019) — капітан ДСНС, сапер.
• Скакун Ярослав Іванович (нар. 1949) — створив пам'ятник Т. Г. Шевченку для міста Новогродівка.
• Шахов Олексій Григорович — перший власник села, яке з часом отримало назву від його прізвища.
• Микола Федорович Чернявський — український поет.
• Юрченко Клімент — перший голова волосної ради 1918 року, комісар волості 1920—1921 років (1897—1921 рр.).
• прапорщик Шидлівський — засновник села Криворіжжя.
• Шидлівський Євдоким Степанович (1743—1808) — третій власник села Криворіжжя, колезький асесор, предводитель дворянства Воронезької губернії.
• Шидлівський Іліодор Іванович (1827—1904) — таємний радник, член Ради міністерства внутрішніх справ, кавалер орденів Святої Ганни 1-го ступеня, Св'ятого Володимира 2-го ступеня, Станіслава 1-го ступеня і Білого Орла.
• Ведренко Георгій Самуїлович (1899—1970) — анархіст, писар Штабу Революційної Повстанської Армії України Нестора Махна, керівник Головного Банку Бухаресту.
• Соколова Олена Степанівна (нар. 1923) — вчителька, член Організації Українських Націоналістів, засуджена на 10 років позбавлення волі.
• Подопригора Михайло Софронович
• Тютюник С. Іванович — командир Криворізького партизанського загону.
• Соловйов Микола Харлампійович — голова колгоспу «Червоний партизан».
• Кішкань Володимир Петрович — український архітектор.
• Конькова Марина Володимирівна (нар. 1962) — лікар вищої категорії, доктор медичних наук, професор.
• Лепинський Павло Миколайович (нар. 1991) — спортсмен-гирьовик, майстер спорту України.
• Щуров Олександр Сергійович (1976—2015) — солдат, Збройні сили України, учасник російсько-української війни.
• Гомза Ярослав Юрійович — український освітянин, 60-десятник, правозахисник, один з фундаторів УГС на Донеччині, активний член Народного Руху України, Донецького обласного Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка.
• Владзімірський Микола Іванович (нар. 1954) — громадський діяч, журналіст, майстер спорту з міжнародних шашок, багаторазовий чемпіон Криму й Севастополя.
• Марсюк Василь Андрійович (нар. 1938) — поет, публіцист, автор багатьох книжок поезії для дорослих і дітей, член Національної Спілки письменників України.
• Глоба Юрій Васильович.
• Арутюнов Сергій Гевондович.