Loading AI tools
район у Дніпропетровській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Петропа́влівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця, що була розташована у степовій зоні, у східній частині Дніпропетровської області України. Адміністративний центр — смт Петропавлівка. Населення на 1 лютого 2012 року становило 28 340 осіб.
Петропавлівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Дніпропетровська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УСРР), Україна | ||||
Область: | Дніпропетровська область | ||||
Код КОАТУУ: | 1223800000 | ||||
Утворений: | 1 жовтня 1923 року | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 року[1] | ||||
Населення: | ▼ 26 534 (на 1.04.2016) | ||||
Площа: | 1248 км² | ||||
Густота: | 22.9 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5631 | ||||
Поштові індекси: | 52700—52761 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Петропавлівка | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 12 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Селища: | 2 | ||||
Села: | 47 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Павленко Сергій Григорович | ||||
Голова РДА: | Козуненко Петро Анатолійович[2] | ||||
Вебсторінка: | Петропавлівської РДА | ||||
Адреса: | 52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка, вул. Героїв України, 62. | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Петропавлівський район у Вікісховищі |
Межує з Васильківським, Межівським, Павлоградським районами; Близнюківським районом Харківської області та Олександрівським районом Донецької області.
Харківська область (Близнюківський район) |
Донецька область (Олександрівський район) | |
Павлоградський район | Межівський район | |
Васильківський район |
Територією району протікає річка Самара з притокою Бик. З природних багатств тут є родовища кам'яного вугілля. Площа району — 124,8 тис. га, з яких 5 тис. га — ліси, а 2,14 тис. га — водойми.
За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 28 795 осіб[3].
Витоки історії краю відносяться до XVIII ст., коли за наказом азовського генерал-губернатора В. О. Черткова в 1775 році на річці Бик, при впадінні її в Самару, оселилася перша рота розформованого Луганського пікінерського полку з сім'ями. Так утворилася військова слобода, яку за іменами святих Петра й Павла назвали Петропавлівкою. Основним зайняттям жителів слободи було хліборобство.
1846 року Петропавлівка стала містечком і центром волості. Вигідне географічне положення сприяло розвиткові в ній торгівлі та ремесел. У XIX ст. тут було 2 цегельно-черепичних заводи, понад 50 крамниць, 48 вітряків, 8 кузень, 3 постоялих двори.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Богданівську та Новодачинську сільради Петропавлівського району до складу Павлоградського району.[4]
Район адміністративно-територіальний поділяється на 1 селищну раду та 12 сільських рад, які об'єднують 51 населений пункт та підпорядковані Петропавлівській районній раді. Адміністративний центр — смт Петропавлівка[5].
Назва | Населення, осіб | |
---|---|---|
1886 рік | 2001 рік | |
понад 10000 | ||
Петропавлівка | 5405 | 9177 |
5000-9999 осіб | ||
Миколаївка | 5356 | 5318 |
2000-4999 осіб | ||
Дмитрівка | 5180 | 3772 |
1000-1999 осіб | ||
Троїцьке | 4544 | 1619 |
Хороше | 1191 | 1145 |
Васильківське | - | 1112 |
Самарське | 1094 | |
Богинівка | 1073 | |
500-999 осіб | ||
Українське | - | 970 |
Олефірівка | 703 | |
Залізничне | - | 676 |
Олександропіль | 668 | |
Мар’їна Роща | 511 |
Агропромисловий комплекс, в якому діють 243 сільгосппідприємства, виробляє 90% продукції. У сільськогосподарському виробництві використовується 90,40 тис. га ріллі. У структурі посівних площ майже 45,1% зернових. Технічні культури у структурі посівів займають 22,7%. Кормовий клин займає 15% посівних площ.
У районі функціонують 4 промислових підприємства. Також на його території розташовано 5 шахт.
Територією району проходить автошлях E50М04 та Т 0424, Т 0427, Т 0431.
Зі сходу на захід район перетинає залізнична гілка Павлоград I — Покровськ. Дві станції Миколаївка-Донецька та Петропавлівка, три зупинних пункти: 73 км, 80 км та 90 км.
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 16 703 | 3183 | 2226 | 5126 | 4192 | 1899 | 77 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 18 698 | 3060 | 1950 | 4693 | 5059 | 3514 | 422 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
У районі функціонує 19 шкіл, де навчаються майже 4 тисяч учнів, 1 заочна школа, 2 позашкільних заклади: будинок творчості дітей та юнацтва (26 творчих об'єднань, 752 вихованця) та дитячо-юнацька спортивна школа (20 секцій, 400 вихованців), 18 дитячих садків з 544 вихованцями. Свої знання дітям в школі передають 380 педагогів. У школах району функціонує 7 профільних класів, де 220 учнів навчаються за природничо-математичним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним профілями. Ведеться активна позашкільна робота в 99 гуртках різних напрямків. На базі семи шкіл відкрита ДЮСШ, яка профілює чотири види спорту — футбол, волейбол, настільний теніс та важку атлетику, в ній займається 380 дітей віком від 9 до 14 років. Функціонує 7 футбольних полів та 20 шкільних спортзалів.
У професійно-технічному училищі № 91 юнаки і дівчата здобувають сільськогосподарські спеціальності.
У районі функціонує 42 заклади культури, з них: районний будинок культури — 1, сільські клуби — 20, районна бібліотека — 1, дитяча бібліотека — 1, сільські бібліотеки — 17, дитяча музична школа з двома філіями, історико-краєзнавчий музей у смт Петропавлівка. Крім того, діють станція юних техніків, будинок творчості дітей та юнацтва. Добре відомі своєю майстерністю народний вокальний колектив «Джерело» районного будинку культури, танцювальний і вокальний колективи с. Хороше, танцювальний колектив с. Олександропіль, дитячий фольклорний ансамбль «Васильок».
Населення району обслуговують 30 медичних установ, із них одна центральна районна лікарня та одна дільнична лікарня, 9 сільських лікарських амбулаторій, 19 — фельдшерських і фельдшерсько-акушерських пунктів, санітарно-епідеміологічна станція.
Виходить районна газета «Степова зоря».
На території району знаходяться 4 пам'ятники мистецтва, 43 пам'ятники історії (меморіальні комплекси, обеліски та ін.).
Одним із визначних пам'ятників культури в районі є пам'ятник народній поетесі Фросині Карпенко у с. Хороше. Меморіальні комплекси смт Петропавлівка, у селах Богинівка, Хороше, Осадче, Дмитрівка, Троїцьке, Українське. Встановлені меморіальні дошки: на честь академіка АН СРСР ім. В. М. Сагайдака в селі Дмитрівка; на честь командира 1-го Павлоградського повстанського полку у селі Миколаївка В. С. Будинського; на честь Фросини Карпенко на її меморіальному музеї в селі Хороше; на честь керівника ревкому в селищі Петропавлівка І. П. Брагіну.
Основними історичними цінностями на території району є 263 пам'ятки археології, що датуються II тисячоліттям до н. е., 3 кам'яні баби X — XIII ст. н. е. Коханівський монастир XIX ст., на жаль, зруйнований більшовицьким режимом у 20-ті роки XX ст.
Пам'яткою архітектури також є Свято-Петропавлівський храм (1910 р.), що розташований у центрі смт Петропавлівки.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Петропавлівського району було створено 26 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 61,11% (проголосували 14 967 із 24 492 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 38,28% (5 729 виборців); Сергій Тігіпко — 11,33% (1 696 виборців), Юлія Тимошенко — 8,58% (1 284 виборців), Олег Ляшко — 7,72% (1 155 виборців), Анатолій Гриценко — 7,68% (1 149 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,10%.[7]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.