Таранто
муніципалітет в Італії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Та́ранто (італ. Taranto, грец. Τάρας, Τάραντας, сиц. Tàrantu) — прибережне місто в Апулії на півдні Італії; адміністративний центр провінції Таранто; важливий торговельний порт, також відомий як основна база військово-морських сил Італії. Антична назва — Тарент (лат. Tarentum).
| Таранто Taranto | |||
|---|---|---|---|
| Комуна | |||
| |||
.JPG) | |||
| Країна |  Італія | ||
| Регіон |  Апулія | ||
| Провінція | Таранто | ||
| Код ISTAT | 073027 | ||
| Поштові індекси | 74100 | ||
| Телефонний код | 099 | ||
| Координати | 40°28′0″ пн. ш. 17°14′0″ сх. д. | ||
| Висота | 15 м.н.р.м. | ||
| Площа | 217 км² | ||
| Населення | 188 098 (01-01-2023) | ||
| Густота | 866,81 ос./км² | ||
| Розміщення | |||
  | |||
| Мапа | |||
 | |||
| Влада | |||
| Мер | Rinaldo Melucci (29-6-2017) | ||
| Офіційна сторінка | |||
Таранто розташоване на відстані[1] близько 430 км на схід від Рима, 80 км на південний схід від Барі.
Місто є третім за величиною континетальним містом Південної Італії — населення становить 193 136 осіб (31-12-2009)[2]. Щорічний фестиваль відбувається 10 травня. Покровитель — San Cataldo.
Місто є великим морським портом на узбережжі затоки Таранто Іонічного моря.
Залізнична станція, вузол автошляхів.
У місті розвинуті чорна металургія і коксохімія. Значне машинобудування (судно-, верстато-, сільсько-господарсько- і електромоторобудування). Також нафтопереробна, воєнна, цементна, харчосмакова промисловість. Розвинуто рибальство.
Тарант заснований у 706 р. до н. е. дорійцями зі Спарти — в давнину його вважали єдиної спартанською колонією за межами Пелопоннесу. За переказами, колоністами стали парфенії — діти спартіаток та періеків, народжені для поповнення війська під час кривавих мессенських війн.
Ватажок переселенців Фалант нібито отримав в Дельфах оракул, що наказав обрати для облаштування місце, де падає дощ з ясного неба. Після багатьох поневірянь Фалант здогадався про сенс пророцтва лише тоді, коли побачив сльози власної дружини — Етри (чиє ім'я, власне, і значило «ясне небо») і оголосив супутникам, що для колонії обрав берег, біля якого вони в цей час знаходилися. Навряд чи вибір був настільки випадковим — адже місце, визначене Фалантом було надзвичайно вдалим — мис, що видавався далеко в море, було легко захищати, а широка і глибока бухта, яка відділяла його від континенту, ніби спеціально була створена для укриття великого флоту.
Місто назвали на честь Тараса — сина грецького морського бога Посейдона та німфи Сатіріони, яка нібито мешкала в цих краях. Тарантські монети прикрашало зображення Тараса верхи на дельфіні. За місцевими легендами місто було засноване самим Тарасом, або ж навіть Гераклом. З часу заснування Таранта в місті існувала царська влада. Геродот стверджує, що ще в 492 році до н. е. тарентинців очолював цар Аристофілід. Втім, цілком можливо, що влада царя була суттєво обмежена — за зразком метрополії, Спарти. Аристотель каже про панування в Таранті родової знаті. Цілком відповідають цьому твердженню й свідчення про те, що місто перебувало під владою піфагорійців, які перебралися сюди з сусідніх Кротона і Метапонта, — адже послідовники Піфагора всебічно підтримували традиційний лад і аристократичний політичний устрій.
З часом тарентинцям стало затісно на їхній території. Проте будь-які спроби розширити міські володіння натикалися на спротив тубільців — племен япігів. Для спільної боротьи з ними у 472 р. до н. е. Тарант уклав союз з Регієм. Проте військо, зібране союзниками, було розгромлене япігами біля Каїлії — Геродот стверджував, що не знав іншої битви, в якій греки зазнали б таких великих втрат. Ще одна поразка чекала на тарентинців у 466 році до н. е.
У битві загинуло стільки аристократів, що ватажки місцевого демоса легко усунули від влади тих представників знаті, які ще залишалися в живих, вигнали піфагорійців, скасували царську владу і встановили у місці демократичний лад. Державний переворот не послабив зв'язки Таранта зі Спартою. Спартанці зазвичай не підтримували демократії, але для власної колонії зробили виняток. З афінянами тарантинці, навпаки, ворогували. З заснованою афінянами колонією Фурії дійшло навіть до війни. Щоправда, в 432 році до н. е. був укладений мирний договір. Обидва міста навіть спільно заснували колонію Гераклея — яка, втім, швидко опинилася саме під контролем Таранта.
З початком Пелопонеської війни тарантинці трималися спартанського боку і навіть відмовилися надати афінському флоту воду та місце для відпочинку.
У 367 році до н. е. союз проти Таранта уклали Карфаген та етруски. Проте це не завадило справжньому розквіту під владою міста багаторічного стратега, філософа та математика Архіта. Тарант в цей час не лише перетворився на найбільший порт і ринок Південної Італії. Він мав найбільшу армію і найпотужніший військовий флот.
Щоправда, після смерті Архіта в 347 р. до н. е. розпочався поступовий занепад міста. Заможні тарантинці більше не хотіли воювати самі, і все більше покладалися на загони найманців та іноземних володарів. У 343 р. до н. е. на запрошення Таранта до Італії прибув зі своїм військом і флотом спартанський цар Архідам III. Щоправда його похід завершився у 338 р. до н. е. прикрою поразкою під стінами Мандурії, де поклав голову і сам цар. У 333 р. до н. е. тарантинці запросили для боротьби з тубільцями епірського царя Алексадра Молоського, але через два роки і він загинув в битві з луканами біля Пандосії.
У 320 р. до н. е. був підписаний мирний договір між Тарантом і самнітами. Проте у 304 р. до н. е. тарантинці самі напали на луканів і звернулися по допомогу до сиракузького тирана Агафокла. У 303 році до н. е. тарантинці знову запросили спартанців — на цей раз царя Клеоніма.
Серед архітектурних пам'яток Таранто — собор ХІІ ст. Таранто, арагонська фортеця, барокова забудова.
Населення за роками:[3]
Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживало 4870 іноземців з 109 країн, серед них 1186 громадян країн Євросоюзу та 269 громадян України.[4]
- Леонардо Костальйола (*1921 — †2008) — відомий у минулому італійський футболіст, воротар, згодом — футбольний тренер.
- Люцій Лівій Андронік
- Іккос (V до н. е.) — давньогрецький атлет-олімпіонік.
- Карозіно
- Фаджано
- Фраганьяно
- Гроттальє
- Лепорано
- Массафра
- Монтеіазі
- Монтемезола
- Монтепарано
- Пульсано
- Роккафорцата
- Сан-Джорджо-Іоніко
- Статте
- Від топоніма «Таранто» походить слово «тарантул» — цей павук поширений в околицях міста
- З «Таранто» пов'язана також назва танцю тарантела
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
