Шимкове
село Ананьївської міської громади Подільського району Одеської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ши́мкове — село Ананьївської міської громади Подільського району Одеської області, Україна. Розташоване на березі річки Журавки за 16 км на південний схід від центру громади — міста Ананьєва і за 30 км від залізничної станції Жеребкове. Населення — 484 особи (станом на 2001 рік).
| село Шимкове | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район |  Подільський район |
| Громада | Ананьївська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51120010300085080 |
| Облікова картка | Шимкове |
| Основні дані | |
| Засноване | 1770-ті |
| Населення | 484 |
| Площа | 1,61 км² |
| Густота населення | 300,62 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66432 |
| Телефонний код | +380 4863 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°35′29″ пн. ш. 30°04′40″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
82 м[1] |
| Водойми | р. Журавка |
| Відстань до районного центру |
16 км |
| Найближча залізнична станція | Жеребкове |
| Відстань до залізничної станції |
30 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66400, Одеська область, Подільський район, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 20 |
| Сільський голова | Середа Віктор Федорович |
| Карта | |
  Шимкове | |
 Шимкове | |
| Мапа | |
 | |
Село засноване в 1770-х роках на торговому шляху Вінниця—Балта—Одеса.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Шимкова (Шимківщина, Журівка, Мала Кохівка) Ананьївського повіту Херсонської губернії мешкало 343 особи (123 чоловічої статі та 120 — жіночої), налічувалось 49 дворових господарств[2].
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Шимківської волості, мешкало 338 осіб, налічувалось 66 дворів[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 750 осіб (380 чоловічої статі та 370 — жіночої), з яких 729 — православної віри[4].
У 1905 році селяни розгромили поміщицьку економію, активні учасники виступу були кинуті до в'язниці.
Після Лютневої революції 1917 року шимківці вели боротьбу за розподіл поміщицької землі. У січні 1918 року в селі розпочалась радянська окупація.
На фронтах радянсько-німецької війни воював проти ворога 261 житель села, 92 — відзначені урядовими нагородами, 155 чоловік загинули. В центрі села встановлено пам'ятник загиблим односельчанам.
Наприкінці 1960-х років в селі налічувалось 273 двори, мешкало 726 осіб. На території села була розташована центральна садиба колгоспу імені Щорса, за яким було закріплено 4,3 тисячі га сільськогосподарських угідь, в тому числі 3,6 тисяч га орної землі. У господарстві вирощували зернові культури, виробляли молоко і м'ясо. Було дві ремонтні майстерні. На той час за трудові успіхи 20 колгоспників були нагороджені орденами і медалями СРСР. У сільській восьмирічній школі 10 вчителів навчали 150 дітей. Діяв клуб з залом на 250 місць, бібліотека з книжковим фондом 11,9 тисяч примірників. Працювали фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, кафе «Дружба», три магазини, відділення зв'язку, ощадна каса. В колгоспній партійній організації перебувало 37 комуністів, у двох комсомольських — 55 членів ВЛКСМ[5].
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 566 осіб, з яких 232 чоловіки та 334 жінки.[6]
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 484 особи.[7]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 90,29 % |
| російська | 4,96 % |
| румунська | 4,55 % |
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
