Шведська модель протидії проституції
покарання покупця проституцїі + сприяння виходу з проституції та реабілітація для проституйованих + просвіта суспільства / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Шведська модель протидії проституції?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Нордичний (північний, шведський) підхід до проституції[1] (англ. Nordic model approach to prostitution), також відомий як неоаболіціонізм (англ. Neoabolitionism) та закон про покупців сексу — загальнодержавна стратегія скорочення попиту на проституцію шляхом криміналізації покупців (клієнтів) і сутенерів та декриміналізації проституйованих (повій) з метою скорочення обсягу секс-індустрії[2]. Заснована на дослідженнях, модель вперше впроваджена у Швеції 1999 року, підтримується ООН та Європарламентом. Останнім часом поширеним стає термін «модель рівності»[3][4], який означає те саме. Попри назву «нордична», модель розповсюдилась далеко за межі скандинавських країн і не пов'язана з однойменною соціально-економічною моделлю.
Підхід, коли продавати секс — легально, купувати — злочин, постраждалим надається допомога у виході з проституції (правовий захист, необхідна реабілітація, профорієнтація та працевлаштування), а громадськість отримує широку просвіту щодо гендерного насильства, прав людини та сексуальної етики, є ефективним інструментом зниження попиту на проституцію, згідно з більшістю досліджень[5][6][7][8][9][10].
На сьогодні модель повністю або частково впроваджена в 8 країнах: у 5 із 28 державах Євросоюзу (Швеція, Норвегія[11], Ісландія[12], Франція[13], Ірландія[14]) та 3 поза ним: Канада[15], Північна Ірландія[16] та Ізраїль[17]. В Німеччині[18], Іспанії[19], Латвії[20] та Литві[21] йде робота над прийняттям моделі. Поза ЄС впровадження моделі розглядає Велика Британія[22].
У 2014 році Європарламент ухвалив резолюцію[23] на користь Нордичної моделі, в якій закликав держави ЄС криміналізувати купівлю проституції та пропонувати підтримку жертвам торгівлі людьми для виходу із проституції, визнавши негативний вплив легалізації проституції на безпеку жінок та дівчат[24].
Лише деякі міжнародні організації виступають проти цього типу законодавства, наприклад, Amnesty International закликає скасувати подібні закони.[25] Об'єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу виступає за декриміналізацію проституції, але не закликає до легалізації сутенерства (т. зв. повної декриміналізації).