Amnesty International
неурядова організація / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Amnesty International?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
«Міжнародна амністія» (англ. Amnesty International, також відома як Amnesty, AI) — неурядова організація, заснована 1961 року в Британії, що має на меті досліджувати та запобігти грубим порушенням прав людини, а також допомагати тим, чиї права було порушено[7].
Amnesty International | |
---|---|
англ. Amnesty International | |
Гасло | Val més encendre una espelma que maleir per sempre la foscor, Mieux vaut allumer une bougie que maudire les ténèbres, Better to light a candle than curse the darkness, Es ist besser, eine Kerze anzuzünden, als die Dunkelheit zu verfluchen і ان تشعل شمعة خير من ان تلعن الظلام |
Тип |
non-governmental organization for developmentd неприбуткова організація[1] |
Засновник | Peter Benensond |
Засновано |
28 травня 1961 Велика Британія |
Сфера | права людини |
Країна | Велика Британія |
Штаб-квартира | Лондон |
Місце діяльності | увесь світd |
Членство | Campaign to Stop Killer Robotsd[2] |
Офіційні мови |
англійська арабська французька іспанська |
Офіс голови | генеральний секретар «Amnesty International»d |
Генеральний секретар | Agnès Callamardd (березень 2021) |
Членів | 7 000 000 (2023)[3][4] |
Партнерство | ЮНЕСКО[5] |
Дочірня(і) організація(ї) |
Amnesty International Irelandd Amnesty International Franced Amnesty International Brazild |
Дохід | 309 000 000 € (2018)[6] |
Вебсайт: amnesty.org | |
Нагороди | |
Amnesty International у Вікісховищі |
Це міжнародний рух із 7 мільйонів учасників[8], що привертають увагу до порушення прав кожної людини. До завдань організації входить мобілізація громадськості для тиску на осіб, що порушують права людини.
З 2014 року організація неодноразово звинувачується у маніпулятивності[9][10] звітів та лобіюванні російських інтересів[11], зокрема критикою декомунізації[12], звинуваченнями ЗСУ в катуваннях[13] та порушенні правил ведення війни. Водночас, замовчування організацією масового вбивства росіянами українських полонених в Оленівці український уряд, журналісти[14] та громадськість розцінюють як дезінформацію та сприяння[15] російській пропаганді.[16]