Loading AI tools
місто в Рівненській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Радиви́лів (до 1940 року — Радзивилів; у 1940–1993 роках — Червоноармійськ) — місто Дубенського району Рівненської області в Україні, центр Радивилівської міської територіальної громади. До 17 липня 2020 року — центр Радивилівського району Рівненської області.
| Радивилів | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Регіон | Рівненська область | ||||||||
| Район | Дубенський район | ||||||||
| Тер. громада | Радивилівська міська громада | ||||||||
| Засноване | — | ||||||||
| Перша згадка | 24 травня 1564 | ||||||||
| Статус міста | від 1940 року | ||||||||
| Населення | ▬ 10 427 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| - повне | ▬ 10 427 (01.01.2022)[2] | ||||||||
| Площа | 6,4 км² | ||||||||
| Густота населення | 1638,6 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 35500—35508 | ||||||||
| Телефонний код | +380-3633 | ||||||||
| Координати | 50°7′43″ пн. ш. 25°15′52″ сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 227 м | ||||||||
| Водойма | р. Слонівка | ||||||||
| Назва мешканців | радиви́лівець, радиви́лівка, радиви́лівці | ||||||||
| День міста | 22 травня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Радивилів | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 100 км | ||||||||
| - автошляхами | 102 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - залізницею | 472 км | ||||||||
| - автошляхами | 434 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 35500, Рівненська обл., Дубенський р-н, м. Радивилів, вул. Паркова.5 | ||||||||
| Вебсторінка | Радивилівська міськрада | ||||||||
| |||||||||
Місто розміщене за 100 км на південний захід від Рівного і за 100 км від Львова. Залізнична станція на лінії Здолбунів — Красне. Біля міста пролягає автошлях європейського значення E40. Харчова, деревообробна, швейна та машинна промисловість.
.jpg)
Зростають ботанічні пам'ятки природи місцевого значення: Дендропарк «Радивилівський» та Дерево гледичії (пам'ятка природи)
 |
«В то самое время, когда Чичиков в персидском новом халате из золотистой термаламы, развалясь на диване, торговался с заезжим контрабандистом-купцом жидовского происхождения и немецкого выговора, и перед ними уже лежали купленная штука первейшего голландского полотна на рубашки и две бумажные коробки с отличнейшим мылом первостатейнейшего свойства (это мыло было то именно, которое он некогда приобретал на радзивиловской таможне; оно имело, действительно, свойство сообщать непостижимую нежность и белизну щекам изумительную), в то время, когда он, как знаток, покупал эти необходимые для воспитанного человека продукты, раздался гром подъехавшей кареты, отозвавшийся легким дрожаньем комнатных окон и стен, и вошел его превосходительство Алексей Иванович Леницын» |  |
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[6]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 97,75% |
| росіяни | 1,66% |
| білоруси | 0,19% |
| інші/не вказали | 0,40% |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7][8]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 10 037 | 98,50% |
| Російська | 134 | 1,31% |
| Білоруська | 9 | 0,09% |
| Румунська | 5 | 0,05% |
| Польська | 1 | 0,01% |
| Вірменська | 1 | 0,01% |
| Інші/Не вказали | 3 | 0,03% |
| Разом | 10 190 | 100% |
Курсують міські мікроавтобуси за маршрутом «Район електромереж» — «Райз» (вулицями Почаївською, І.Франка, О. Невського), із заїздом на залізничну і автобусну станції, є таксі.
У Радивилові приймаються в ультракороткохвильовому діапазоні радіостанції: «FM Галичина» (107,5 МГц, з Бродів), «Українське радіо» (104,0 МГц — з Бродів і 107,9 МГц — з Кременця), нестабільно — «Радехів FM» (99,5 МГц). Від 2020 року в Радивилові і навколишніх селах можна чути «Радіо Перше» (на частоті 89,2 МГц) та «Броди FM» (88,8 МГц).
Випускаються газети: «Прапор перемоги» (з 1941 року, з перервами, передплатний тираж 1500—2000 примірників; з 2019 р. — «Наш Прапор Перемоги»), «Сурми Радзивілів».
Радивилівський історичний музей. Адреса: вул. Кременецька, 24. Музей включений до Переліку музеїв. Тут зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України[9].
Етнопарк «Ладомирія» — музей народної архітектури та побуту. На території музею розташовані відреставровані за автентичними технологіями дерев'яні селянські хати, старовинні ткацькі верстати і їхні нові копії, елементи національного вбрання та костюми різних регіонів Волині.[10]
| Назва | Розташування | Фото | Короткі відомості |
| Братська могила учасників Польського повстання 1863 року | півд.-сх. частина на центральному кладовищі | Братська могила польських воїнів Пам'ятка місцевого значення під охоронним № 56-258-0037 | |
| Могили князя Вадбольського, генералів та чиновників другої половини ХІХ — початку ХХ ст. | на центральному кладовищі | Князь Петро Олексійович Вадбольський був начальником Радзивилівського митного округу. Завдяки його сприянню у місті була добудована церква Олександра Невського | |
| Братська могила борців за незалежність України, які загинули в 1918 році | на центральному кладовищі |  |
|
| Каплиця св. Марії Магдалини | вул. Почаївська |  |
Збудована 1715 року. Зруйнована радянською владою. Відновлена 1991 року |
| Назва | Розташування | Фото | Короткі відомості |
| Церква Олександра Невського | вул. Олександра Невського |  |
Побудована у 1824 - 1874 роках. УПЦ МП |
| Ансамбль костелу імені Семи Ран Пресвятої Богородиці Діви Марії з плебанією | вул. Почаївська, 22 | _-_panoramio.jpg) |
Побудована 1934 році. Сьогодні — православна церква Вознесіння Господнього. Православна Церква України.
Під час боїв Другої світової з костелу було збито верхню частину. Після війни радянська влада споруду використовувала як господарську. Тут тривалий час були будинок культури, дитячо-юнацька спортивна школа. В кінці ХХ ст. приміщення як пам’ятка архітектури взято під охорону держави. |
| Каплиця св. Павла Фівейського | на центральному кладовищі |  |
Церква святого Павла Фівейського, збудована 1856 року на кошти вдови таємного радника Євдокії Каверіної. У 1869 році церква, після пошкодження пожежею, була відремонтована і добудована двома боковими вівтарями. Після доволі тривалого занедбання, частково відновлено й перетворено на каплицю. |
| Торговий комплекс «Галичина» | вул. Почаївська, 34 |  |
|
| Колишня синагога | вул. Почаївська, 46 |  |
До І світової війни тут стояла дерев’яна синагога, яка під час бойових дій була зруйнована. Наприкінці 20-х років XX століття єврейська громада спорудила нову синагогу. Під час Другої світової війни споруда була знищена. У 50-их роках на старому фундаменті було споруджено міський кінотеатр імені П. Г. Стрижака. У лютому 2002 року на фасаді будинку поміщено меморіальну дошку в пам’ять розстріляних більше 3 тис. радивилівських євреїв під час ІІ світової війни.[11] Пам’ятна дошка жертвам фашистського нацизму пам'ятка місцевого значення під охоронним № 56-258-0061 |
| Житловий будинок | вул. Кременецька, 51 |  |
|
| Колишня народна школа | вул. Олександра Невського, 88 | Сьогодні одне з приміщень дитячого садка | |
| Пожежна частина | вул. Олександра Невського, 45 |  |
|
| Залізничний вокзал | вул. 24 Серпня, вул. Залізнична | |
Побудований у 1948 р. і реконструйований у 2007 р. |
| Назва | Розташування | Фото | Короткі відомості |
| Пам'ятник Тарасові Шевченку | вул. Кременецька |  |
До 150-ліття від дня народження Т.Шевченка в 1964 році погруддя з постаментом встановили біля районного будинку культури. Пам'ятка місцевого значення під охоронним № 56-258-0083 |
| Пам'ятник героям УПА і жертвам політичних репресій | вул. Почаївська | Був споруджений у 1992 році на честь 50-ліття утворення УПА. На цьому місці після війни було закладено сквер Героїв. | |
| Пам'ятник полеглим учасникам АТО | Алея Слави в парку імені Т. Г. Шевченка |  |
|
| Пам'ятник воїнам-«афганцям» | Алея Слави в парку імені Т. Г. Шевченка | |
Миколі Мужилку і Володимиру Стеценку, які загинули в афганській війні. Споруджено у 1988 році |
| Пам'ятник учасникам ліквідації Чорнобильської катастрофи | Алея Слави в парку імені Т. Г. Шевченка | |
|
| Пам’ятний знак учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС | на території пожежної частини СДПЧ-19 | |
|
| Пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 років в Україні | при розгалуженні вулиць Почаївської і Садової |  |
Місце було обрано біля залізничного вокзалу символічно: саме тут після війни у 1946—1947 роках збиралися ті, хто шукав захисту від голоду у західних областях України, приїжджаючи поїздом із сходу. |
| Пам'ятний знак Героям Небесної Сотні | вул. М. Четвертного (біля площі Незалежності) | В пам’ять про загиблих на київському майдан влітку 2014 року біля Майдану Незалежності в центрі міста, встановлено пам’ятний знак і меморіальну таблицю із світлинами героїв Небесної сотні. | |
| Меморіал на місці знищення єврейського населення | у лісі неподалік Радивилова, між селом Лев'ятином і хутором Пороховнею |  |
На місці знищення німецькими окупантами близько 3 тис. місцевих євреїв у 1942 році |
| Назва | Розташування | Фото | Короткі відомості |
| Пам'ятник радянським працівникам (демонтований) | вул. Кременецька |  |
Пам'ятник робітнику, селянці та інтелігенту. Символізує та пропагує комуністичний тоталітарний режим на території України. Демонтований у 2024 році |
| Скульптура — два радянські військові в атаці: один з автоматом, другий замахнувся гранатою | вул. О Невського |  |
Пам'ятник радянським окупаційним військовим, символізує та пропагує комуністичний тоталітарний режим на території України. У 2024 році прийнято рішення про демонтаж пам'ятника |
| Радянський військовий, який тримає за руку дівчинку | парк імені Т. Г. Шевченка |  |
Пам'ятник радянським окупаційним військам, символізує та пропагує комуністичний тоталітарний режим на території України. Споруджено у 1960-х роках. У 2024 році прийнято рішення про демонтаж пам'ятника |
| Пам'ятний знак, присвячений радянським військовим 13-ї армії генерала М. П. Пухова | санаторно-оздоровчий комплекс «Веселка» | Пам'ятник радянським окупаційним військам, символізує та пропагує комуністичний тоталітарний режим на території України | |
| Пам'ятник радянському військовому Павлові Стрижаку | на території радивилівського ліцею №2 |  |
Пам'ятник символізує та пропагує комуністичний тоталітарний режим на території України Радянський військовик часів Другої світової війни, командир батареї 313-го гвардійського артилерійського полку 121-ї гвардійської стрілецької дивізії, гвардії капітан. Герой Радянського Союзу (1944) |
| Меморіал слави радянським окупаційним військам | парк Меморіал радянським окупаційним військам |  |
Пам'ятник радянським окупаційним військам, символізує та пропагує комуністичний тоталітарний режим на території України Тут поховані близько 2000 загиблих радянських окупантів (1944). Тут же могили чотирьох Героїв Радянського Союзу (Павло Стрижак, Опанас Волковенко, Микола Маркелов, Андрій Демьохін) |
| Пам’ятник на братській могилі радянських окупаціний військових | парк Меморіал радянським окупаційним військам |  |
Пам'ятник «радянським визволителям» символізує та пропагує комуністичний тоталітарний режим на території України |
| Володимиру Леніну (демонтований) |  |
Простояв до початку 1990-х років та за часів незалежної України був демонтований |
Детальніше про центральну лікарню. [Архівовано 18 липня 2018 у Wayback Machine.]
У Радивилові починали свою творчу біографію професор-математик Георгій Шинкаренко, співачка Ольга Цибульська, артисти Тарас Мельничук[12], Мальвіна Салійчук [13], художник Ростислав Воронко[14], журналісти Костянтин Андріюк[15] і Олександр Курсик та інші досить відомі люди. У місті жила поетеса Тетяна Блищик (1986—2014)[16]. Директор приватного підприємства Микола Михайловський випустив книги «Хохляцький апокаліпсис» (1998) (книжка мала певний резонанс у Радивилові); «Мертві душі» (1999).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
